ЄС підтримує Україну в боротьбі з дезінформацією

Дезінформація — це не поодиноке явище в самій лише Україні. Десятки років з неправдивою інформацією боряться на державному та наддержавному рівні по всьому світі. Як протидіють дезінформації Євросоюз загалом і окремо такі країни, як Литва, Німеччина та Франція? Чим корисною для України є комунікаційна стратегія НАТО? Чому варто повчитися від соцмережі Facebook? На Четвертому загальнонаціональному форумі «Незалежні суди та вільні медіа: протидія дезінформації» за ініціативи Вищої ради правосуддя та за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» обговорили український та міжнародний досвід боротьби з неправдивою інформацією.

Розберемося в явищі пропаганди. Даріуш Ремейка, експерт з питань пропаганди, контрпропаганди та заходів інформаційного впливу, поділився баченням того, навіщо цілеспрямовано використовують дезінформацію. «Неправдива інформація спрямована на зниження критичного сприйняття тих фактів, які подаються. У цілому пропаганда намагається поцілити в думки, в почуття людей і певним чином змінити їхнє сприйняття реальності, а також поведінку».

Даріуш Ремейка, експерт з питань пропаганди, контрпропаганди та заходів інформаційного впливу

Часом людина на стільки насичується неправдивою інформацією, що переконує сама себе в правдивості всіх подальших хибних відомостей. Як зазначив Даріуш, у цьому небезпека пропаганди. Адже коли вона проникає в розум, вона, по суті, може зупинитися і далі нічого не робити. Особа буде робити це сама.

Як же боротися з цим явищем? Експерт запропонував наступне: «Необхідно формулювати сильну національну ідентичність, самобутність, яка допомагає протистояти пропаганді. Ідентичність включають в себе різні складові елементи, які є невід’ємними від кожної країни. Це й культура, й історична пам’ять, й історія відносин із сусідніми країнами, й мова, й традиції, й навіть національна кухня».

Завдяки національній ідентичності ми завжди можемо відновити повну картину нашої реальності. Оскільки ми знаємо, хто ми є та куди ми йдемо. Для того, щоб не стати жертвою ненадійних даних, людина повинна виховувати в собі цю ідентичність. Так вона буде здатною самостійно розпізнати, де правда, а де — ні.

Кодекс ЄС, фокус-групи та медіатренінги: боротьба з пропагандою по-європейськи

Є дуже багато викривленої інформації, яка може підірвати демократичні системи через маніпуляції в соціальних системах та засобах масової інформації. Мартін Клауке, керівник першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні, повідомив, що «Україна перебуває на передовій лінії цього явища. Тому дуже важливо знати про усі ризики й про те, як боротися з цією проблемою».

Мартін Клауке, керівник першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні

Європейський Союз декілька років працює над вирішенням питання пропаганди. Євросоюз формулює спільний підхід до комунікації, який визначає певні заходи, щоб справлятися з дезінформацією. Також було встановлено кодекс інформації ЄС. І до нього додається план дії проти дезінформації й інформація про термінові оповіщення, щоб протидіяти неправдивій інформації.

«Також ми маємо дуже ретельний моніторинг кодексу практики, що був підписаний з міжнародною перспективою в рамках служби зовнішніх справ ЄС. Уже в 2015 році ми створили свого роду фокус-групу з стратегічної інформації. Для того, щоб визначати дезінформацію та спростовувати її в Євросоюзі. Це необхідно для того, щоб було видно, як працює інформація, і щоб було зрозуміло, як краще доносити меседжі», — розповідає Клауке.

ЄС підтримує Україну стосовно питання дезінформації. Йде робота над тренінгами для журналістів, щоб підвищувати обізнаність з цих питань. У більш широкому регіональному контексті Євросоюз пропонує опитування стосовно гібридних ризиків. Це проводиться для визначення питань гібридних загроз, які охоплюють дезінформацію. За словами Мартін Клауке, це питання дуже актуальне в Молдові, Косово, Македонії, Чорногорії та Грузії.

Три принципи НАТО в протистоянні пропаганді

З методами боротьби з дезінформацією в Північноатлантичному альянсі ознайомила Барбора Маронкова, директорка центру інформації та документації НАТО в Україні. «Ми — воєнно-політичний альянс, тому протягом десятиліть чуємо багато пропаганди. І НАТО в цьому явищі виставляється як представник так званого Заходу, а є так званий Схід. Кожного дня на нас виливається маса неправдивої інформації».

Барбора Маронкова, директорка центру інформації та документації НАТО в Україні

Північноатлантичний альянс має три основні принципи в боротьбі з пропагандою. Вони стосуються будь-яких урядів, держав, установ.

  1. Потужна комунікаційна стратегія.

Повинна існувати історія, наратив про те, хто ви, що ви робите і чого ви не робите. Потужний наратив, потужний голос і координація в усіх структурах НАТО і в країнах-членах НАТО прописані в стратегії. У протилежному випадку, якщо один прес-секретар в одній країні каже одне, а в іншому — щось інше, це не сприятиме нікому.

«Ми маємо працювати разом, бути скоординованими в наших зусиллях і мати однаковий наратив. Тоді наша комунікативна стратегія буде справді потужною й ефективною».

  1. Сильна кооперація, взаємодія.

«Країни-члени НАТО можуть бути мішенями пропаганди, і лише разом можна допомогти одне одному та подолати дезінформацію». Це ціла мережа установ та інституцій, які підтримують один одного.

Частина цієї мережі — незалежні експерти, спільноти, громадські організації, які займаються перевіркою фактів, спростовуванням неправдивої інформації. «Нам вдалося це створити протягом шести років. Зараз мережа охоплює весь світ».

  1. Ефективна технологічна підготовка.

Посилення власних технологій і технологічного потенціалу для протистояння кібератакам.

«Я абсолютно переконана, якщо в нас є стала потужна стратегія комунікації і, крім того, інструменти для її реалізації, ми можемо досягти найкращих результатів. Ми маємо напрацьовувати ці методи під час штилю, а не під час шторму, як зараз, наприклад,
з COVID-19. Оскільки коли настає проблемна ситуація, складно опановувати нові інструменти».

Подібні погляди в боротьбі з дезінформацією висловила Живілє Навіцкайте-Бабкін, міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», консультантка з комунікацій, «Важливо розуміти, боротьба з пропагандою — це контрпропаганда. І контрпропаганда може слугувати як для оборони, так і проактивних дій».

Правила, тролеферми, маркування контенту — Facebook про дезінформацію

Соціальна мережа Facebook, яка разом з Instagram та WhatsApp за місяць охоплює майже 3 млрд людей, має свій досвід та історію протистояння дезінформації. Катерина Крук, менеджерка з питань публічної політики для України у Facebook, поділилася інформацією про це. Адже Facebook має три масштабних напрямки роботи в цій сфері.

Катерина Крук, менеджерка з питань публічної політики для України у Facebook

  1. Стандарти та політика спільноти. Їх постійно змінюють та доопрацьовують, щоб правила відповідали запитам часу та могли захищати користувачів платформи. «У контексті нашої розмови найбільш важливими є антиспамова політика та заборона поширення мови ненависті», — акцентує пані Катерина «Надзвичайно багато контенту ми бачимо в контексті дезінформації, в намаганні розділити суспільство, поляризувати його ще більше».
  2. Співпраця з незалежними фактчекерами. Це головний напрямок боротьби з маніпуляціями і з дезінформацією. Facebook пропонує партнерство незалежним експертам. Вони перевіряють інформацію двох типів.

Перший — «рапортована» користувачами як потенційно фейкова інформація. Інший — визначена штучним інтелектом як неправдиві відомості. На підставі їхньої перевірки, контент не видаляється, а маркується відповідним чином. Хоч інформація і не зникає з соціальної мережі, вона з’являтиметься в стрічці новин з самого низу.

  1. Протидія бото- та тролефермам. Мова йде про технологію поширення фейків, пропаганди. Ботоферми та тролеферми — надзвичайно сильний інструмент розповсюдження неправдивої інформації. Працювати з цим типом інформації можна кількома способами.

Перший спосіб: фільтр, який є антиспамовою політикою. Це правила Facebook, які стосуються швидкого поширення новини або піку активності в спільнотах. Коли спостерігається значна активність, вона перевіряється і блокується.

«Інший спосіб трохи складніший. Він вимагає визначення автентичності чи неавтентичності самих профілів, які входять до цієї мережі та їх координованості. У цьому випадку у нас є спеціальні команди, які ніби сканують Facebook, дивляться, чи є підозрілі кластери і чи можна пов’язати ці акаунти».

Литва та досвід протидії російській дезінформації

«Якщо ви транслюєте багато інформації, у вас достатньо шансів проштовхнути потрібні меседжі», — так розпочала свою доповідь Нерінга Блюджиюте, колишня координаторка програми публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО, Брюсель.

Нерінга Блюджиюте, колишня координаторка програми публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО, Брюсель

Експертка розповіла, що Литва вже отримала урок комунікації.

Країна розпочала координувати свої зусилля та працювати в наступних напрямках:

1) визначення кінцевої мети комунікації,

2) закладення чітких меседжів, які мають набути популярності та постійно транслюватися,

3) координація роботи між різними інституціями,

4) залучення влади країни та міжнародних партнерів,

5) побудова гнучких інформаційних кампаній всередині та зовні країни.

Трохи більше, ніж кілька слів про законодавство в Німеччині та Франції

Бенуа Ує, експерт з питань законодавства щодо протидії дезінформації, ознайомив учасників форуму з законодавством Франції та із Законом Німеччини «Про захист соціальних мереж». Наводимо тези його виступу.

Бенуа Ує, експерт з питань законодавства щодо протидії дезінформації

У Франції перше законодавство в цій сфері було прийняте в кінці 19 століття. І це був Закон про свободу преси. Спочатку він стосувався друкованих медіа, пізніше почав застосовуватися до радіо- і телемовлення, а наразі — і до онлайн-медіа.

Цей закон захищає з одного боку інтереси самих ЗМІ, з іншого — покладає на них зобов’язання ідентифікації осіб. По-перше, йде мова про автора інформації, по-друге, про особу, яка несе персональну відповідальність з той контент, який представлений у відповідному медіа. Це робиться для того, щоб забезпечити свободу висловлювання і водночас встановити певний контроль.

У Франції не забороняється подавати неправдиву інформації в цілому, наприклад, що Земля пласка. Але якщо публікується інформація, яка може впливати на прийняття особою певних рішень, це карається кримінальною відповідальністю.

Дуже актуальним є питання відповідальності хостинг-провайдерів. У 2004 році прийнято законодавство, яке обмежує відповідальність хостинг-провайдерів. Наприклад, якщо мова йде про Facebook або про Twitter, тоді платформи не несуть відповідальності за зміст тих меседжів, які публікуються відповідно на таких платформах. Водночас ці хостинг-провайдери самостійно беруть на себе ініціативу та модерують чи видаляють певний контент.

Але французька судова система не є адаптованою до того, щоб швидко і ефективно розглядати позови, в яких ідеться про неправдиву інформацію. Наприклад, процес щодо дезінформації може тривати два роки. У той час як Facebook власною ініціативою переглядає щоденно 2 млн повідомлень на предмет наявності неналежного контенту. І для цього залучає 30 тис. працівників по всьому світі.

У вересні 2017 року в Німеччині було прийнято Закон «Про захист соціальних мереж». Відповідно до нього платформи зобов’язані видаляти впродовж 24 годин той контент, який є вочевидь незаконним. Якщо, наприклад, публікується певна інформація, яка буде розцінена як дезінформація або як обвинувачення в вчиненні кримінального правопорушення без наявності відповідного судового рішення, то на хостинг провайдера накладається зобов’язання видалити подібний контент. У протилежному випадку до таких хостинг провайдерів застосовуються санкції. Соцмережі видаляють такий контент, оскільки не бажають бути втягнутими в судові справи. І зазвичай це не розцінюється як наступ на свободу слова або свободу висловлювання.

У Франції була спроба наслідувати німецький закон. Це зовсім нова ініціатива (запропоновано наприкінці червня 2020 року). Але цей законопроект не мав успіху, отримавши закиди про порушення права на висловлювання.

Можливість вирішення судових рішень у прискореному порядку під час виборів. Таке законодавство з’явилося у Франції у 2019 році і «пережило» вже двоє виборів. Його суть в тому, що рішення суду повинно бути винесено впродовж 48 годин, якщо справа стосується позовів про дезінформацію щодо виборів. Після того як винесено позитивне рішення, протягом 24 годин медіа зобов’язане видалити відповідний контент. Контент, який може вплинути на результати виборів, або викривити об’єктивну інформацію про перебіг виборів. Хоча це законодавство вже діє майже 2 роки, але доведено до кінця лише єдине провадження.

Автор: Олеся Савенко

Джерело: НВ