ЄС покращує стан українських водойм

Збереження та захист навколишнього середовища — одне із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Серед важливих директив у цій сфері є покращення якості вод та управління водними ресурсами, включно із морськими водами.

Плідну роботу щодо покращенням екології українських вод здійснює проєкт ЄС та ПРООН “Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи” (EMBLAS-Plus), який фінансує ЄС. Оскільки в України обмежені фінансові та технічні можливості для проведення якісного моніторингу, саме цей проєкт дозволив провести масштабні експедиції та аналіз стану Чорного моря відповідно до вимог Рамкової Директиви про морську стратегію ЄС. Використовуючи інноваційні методики моніторингу, спільно із українськими науковцями дослідники вже виявили хімічні сполуки, які є токсичними для морської фауни та людей, а також провели облік дельфінів вздовж усього узбережжя аж до Грузії.

За словами експертки з комунікацій EMBLAS-Plus Олени Марушевської, у підсумку цього проєкту буде зрозуміло, “які ділянки Чорного моря у доброму, а які в поганому стані”. Одним із вже відомих невтішних висновків є забрудненість Чорного моря сміттям, що вдвічі перевищує показники Середземного моря. Примітно, що 83% цього сміття становить пластик. Відтак, окрім моніторингу, вагомим етапом є, власне, робота над очищенням вод та прибережних зон.

Як повідомляє Олена Марушевська, в Україні впроваджують три пілотні проєкти в цьому напрямі, передає medium.com.

1) “Неліквідний пластик — Нове життя у бруківці” передбачає виготовлення бруківки із пластику, який не підлягає переробці. Після послаблення карантину таку бруківку будуть тестувати на резистентність до потоку людей та погодних умов. За словами експертів, якщо така бруківка пройде тест на міцність, проєкт буде надзвичайно вигідним, адже на виготовлення однієї плитки потрібно переплавити кілька мішків пластику.

2) “Чорноморське узбережжя Херсонщини без сміття” — проєкт спрямований на сортування сміття на пляжах Херсонської області. Окрім встановлення морських фігур-контейнерів для пластику, ініціатива намагається залучати підприємців до свідомого й екологічного бізнесу. Наприклад, переконати їх використовувати альтернативне пакування.

3) “Облаштування та очищення рекреаційних ділянок національного природного парку “Білобережжя Святослава” проводить роздільний збір сміття на території природно-заповідного фонду Кінбурнської коси. Як повідомляє експертка з комунікацій EMBLAS-Plus Олена Марушевська, за кошти ЄС для цього придбали вантажівки та прес для сміття. “Там також планують побудувати рів із мушель устриці,- додає вона.- Якщо їх правильно використовувати, вони можуть стати біотопом, на якому вже можуть оселитися інші мушлі.”

Втім, підтримка ЄС у цій сфері не обмежується покращенням стану морських вод. Завдяки проєкту EUWI+ “Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства” Україна має змогу вдосконалити систему управління водними ресурсами й детально дослідити стан прісних вод. Оскільки наразі система моніторингу вод в Україні не відповідає стандартам ЄС, наголошує Олена Марушевська, Євросоюз інвестував кошти в обладнання сучасної лабораторії Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ у Вишгороді Київської області, яка виявлятиме шкідливі для людини хімічні сполуки у Дніпрі. Її планують відкрити вже цього липня. “На сьогодні вже визначено, які ділянки басейну знаходяться під ризиком недосягнення доброго екологічного стану, а також є план управління річковим басейном Дніпра”,- додає експертка EMBLAS Plus, яка також залучена до проєкту “Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства”.

Згадані проєкти не лише допомагають Україні вирішувати нагальні проблеми зі станом вод. Окрім практичних кроків із покращення управління природними ресурсами, Євросоюз надає фінансову та експертну підтримку у наближенні українського законодавства до відповідних вимог ЄС, а також допомагає напрацювати довгострокову стратегію реформування водного сектору.

Джерело: Центральний