Які освітні можливості для українців пропонує ЄС

Якісна освіта – це запорука розвитку країни у всіх сферах. Європейський Союз пропонує численні можливості мобільності всім, хто зацікавлений у професійному розвитку, хоче здобути нові знання та навички, а головне – міжнародний досвід. У цьому матеріалі ми розповідаємо, які програми доступні для академічного середовища, студентів та фахівців і чому варто на них подаватися.

Стажування, волонтерство, академічні обміни та тренінги – це лише короткий перелік усього, що пропонує вже відома в Україні програма Erasmus+ для студентів, викладачів та молодіжних працівників. Це, зокрема, молодіжна мобільність та міжнародна академічна мобільність (KA1), про які ми детально писали раніше. У період з 2014 до 2019 року партнерами Erasmus+ стало більше 200 українських вищих навчальних закладів та 3 000 громадських організацій. Понад 9 тисяч українських студентів та працівників різних сфер скористалися програмою міжнародної кредитної мобільності, а саме можливостями короткострокового навчання, практики, викладання чи підвищення кваліфікації. Після завершення навчання за кордоном за цією програмою обміну у додатку до диплому українського вищого навчального закладу вказують курси, які студент вивчав в університеті тієї чи іншої країни ЄС.

За 5 років студенти та аспіранти отримали майже 250 стипендій на спільні магістерські програми (Erasmus Mundus Joint Masters Degrees). Цей напрям дозволяє здобувати ступінь магістра у кількох партнерських університетах одночасно і доступний для всіх, хто ще навчається або вже закінчив бакалаврат.

Килина Курочка зі Львова стала однією з таких студентів. Після навчання в Українському католицькому університеті дівчина пройшла на магістерську програму Еразмус Мундус під назвою “Сталий територіальний розвиток”. Навчання тривало 2 роки: один семестр – у Падуї (Італія), другий – у Левені (Бельгія), третій – у Парижі. Останній семестр Килина стажувалася у міжнародній організації ЮНЕСКО. “Кожного семестру у нас був практичний виїзд на день-два, під час якого ми дізнавалися про те, як застосовують принципи сталого розвитку,- ділиться випускниця програми Еразмус Мундус.- Було багато особистісного розвитку. Це також комунікація з людьми різних сфер, середовища та країн. Це і мультитаскінг, і швидка адаптація, оскільки ми щопівроку переїжджали, а це вимагає багато зусиль та швидких дій.”

Досвід навчання на таких програмах як ніколи актуальний в Україні, яка проходить шлях реформування усіх сфер. Завершивши магістратуру у вересні 2019 року, Килина максимально застосовує свої знання у недавно створеному проекті “Тарілка” у Львові. Банк їжі, що покликаний забезпечувати харчами малозабезпечені верстви населення, поєднує в собі роботу у різних напрямках сталого розвитку.

Освітні можливості

Прийом заявок на спільні магістерські програми Еразмус Мундус зазвичай проходить у жовтні та січні – відповідно до початку нового академічного року. Учасниками програми можуть стати і викладачі, які можуть запропонувати свої новаторські курси.

Втім дворічна магістратура – це далеко не єдиний варіант здобути незабутній міжнародний досвід навчання. Однією із популярних можливостей неформального навчання та практики в ЄС є волонтерство. Сьогодні цим напрямком займається Європейський корпус солідарності (European Solidarity Corps). Проекти за цією програмою тривають від 2-х до 12-ти місяців і відкриті для осіб віком від 18 до 30 років. Волонтерська робота в рамках ESC – це і відновлення набережних з метою підвищення уваги до проблем навколишнього середовища, і соціальна підтримка осіб в пошуку притулку та безліч інших способів зробити внесок у розвиток та відбудову локальних спільнот по Європі. Допомагаючи вирішувати різні соціальні проблеми у країнах-членах ЄС ( і не тільки), учасники не лише отримують досвід проживання у міжнародному колективі, але й покращують свої гнучкі навички (soft skills).

Останні кілька років Галина Сафроньєва подавалася на різні волонтерські проекти за кордоном. “Оскільки Європейський Союз фінансує дуже багато можливостей, нарешті мені пощастило поїхати на волонтерство до Бельгії, – розповідає менеджерка культури, яка зараз волонтерить у Женапі.- Чесно кажучи, це був культурний шок, якому я намагаюся дати раду і зараз, але водночас це – чудова нагода переосмислити своє життя, зануритися глибше в ментальність іншого народу, зрозуміти, чого бракує Україні, і як ми, молоді люди, можемо імплементувати щось нове в стару пострадянську систему.”

В межах проекту Галина здебільшого працює у театрі: зазвичай, її робота – це допомога технічному персоналу, зйомка відео про розвиток культурних ініціатив та допомога місцевому еко-магазину. Окрім нових вражень, волонтерство допомагає їй стати “ближчою до свідомого споживання, відповідального ставлення до природних ресурсів та солідарності з тими, кому потрібна допомога”. “Бельгія мене навчила головного правила: люди – завжди на першому місці,”- зізнається Галина.

Актуальні можливості та оновлення щодо молодіжних обмінів, тренінгів, курсів та волонтерства можна відслідковувати на сторінці Інформаційного центру молодь для уточнень щодо напряму Еразмус+молодь. Однак можливості освіти – це не лише про можливості для молоді. Варто згадати і такий компонент, як Проекти співпраці (КА2) в контексті покращення української освіти загалом. Зокрема, це розвиток потенціалу вищої освіти (ex-Tempus), в рамках якого надається фінансова підтримка для модернізації процесу навчання, впровадження інноваційних підходів, матеріалів і не тільки.

У попередньому матеріалі Євробібліотеки, ми детальніше описували програми співпраці та обміну для фахівців сфери освіти, представників громадських та культурних організацій, а також молодіжних працівників поза Еразмус+. Попри те, що деякі з них добігають кінця цього року, досі актуальною є, наприклад, програма розвитку співпраці європейських шкіл від Європейської Комісії eTwinning Plus.

Минулого року Уляна Добущак, вчителька Оброшинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Л. Шанковського, брала участь у семінарі “Демократична участь та eTwinning” у Гельсінках. За її словами, цей семінар допоміг їй по-іншому поглянути на демократію та ділитися цим з учнями: “Ми, вчителі, можемо допомогти учням розвивати та розуміти процес демократичного прийняття рішень і заохочувати їх до активної участі у житті місцевих громад та суспільства загалом,- запевняє вчителька.- Участь у програмі eTwinning надала мені можливість відчути себе частиною європейської освітянської спільноти найактивніших вчителів, які щоденною працею змінюють освіту на краще”. На думку Уляни Добущак, перевага eTwinning у тому, що “учні та вчителі можуть співпрацювати, незважаючи на кордони”.

Українці, зацікавлені у науці та інноваційних розробках, ще можуть скористатися перевагами найбільшої дослідницької програми ЄС “Горизонт-2020”, (зокрема, компонентом “Дії Марії Склодовської-Кюрі”), що дозволяє талановитим дослідникам та науковцям навчатися та працювати над новими проектами розвитку в університетах ЄС і не тільки. Програма заохочує співпрацю громадського та приватного секторів для досягнення прогресу у сфері інновацій. Сьогодні це також стосується роботи над розробками у боротьбі з коронавірусом. Останні можливості та дедлайни у цьому напрямі можна знайти тут.

Незалежно від віку, статі та сфери діяльності, кожен українець, який прагне розвиватися та здобувати практичні знання, має змогу обирати чи скористатися бодай однією із численних освітніх можливостей, які відкриває Євросоюз. Аби отримати незабутній мультикультурний досвід, розширити світогляд та поповнити багаж навиків, головне – переконлива мотивація та бажання навчатися.

Автор: Ірина Матвіїшин, аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна»

Джерело: PMG.ua