Керівник House of Europe: «У нас понад 20 грантових програм у різних секторах»

В Україні стартувала нова програма Європейського Союзу — House of Europe («Дім Європи»). Програму створено, щоб сприяти професійному та творчому обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. 

Протягом наступних трьох років House of Europe з бюджетом у 12,2 мільйона євро реалізує понад 20 різних програм у царині культури та креативних індустрій, освіти, соціального підприємництва, медицини, медіа та роботи з молоддю.

13

«УМ» розпитала керівника House of Europe Крістіана Дімера про деталі програми, щоб заохотити наших читачів здобути досвід у Європі та поділитися своїм. Сам Крістіан — із Німеччини, свого часу Україна надихнула його на збір і дослідження фольклору, за результатами якого навіть захистив дисертацію.

— Крістіане, чому ЄС вирішив започаткувати House of Europe в Україні саме зараз?

— Ми бачимо величезний культурний і творчий потенціал України. Ми віримо, що діалог між людьми — це найкращий інструмент у боротьбі проти дезінформації та пропаганди. Більше того, для нас це вигідно, бо обмін ідеями завжди збагачує обидві сторони. Загалом ми бачимо величезний попит на культурні та міжкультурні ініціативи.

— На чому робить акцент програма House of Europe?

— Передусім House of Europe дає людям можливість втілити в життя власні ідеї. Це може бути як фінансування поїздки ландшафтного архітектора на європейську конференцію, так і підтримка спільного проєкту українського та іспанського театрів. Або ж просто консультація, як краще подавати анкети на конкурс чи вести свій творчий бізнес. У нас понад 20 різних програм у різних секторах: культури та креативних індустрій, освітньому, молодіжному, соціальному підприємництві, медіа, охорони здоров’я. І всі вони служать одній меті — особистому розвитку українців.

— Що House of Europe може дати українській молоді? І чи є якісь вікові обмеження для участі у програмі?

— Наголошу, що багато пропозицій House of Europe орієнтовані на професіоналів — і не має значення, скільки їм років. А для деяких програм навіть потрібно буде довести, що у вас за плечима вагомий досвід.

Проте House of Europe має також кілька програмних ліній, спрямованих на молодих людей: молодіжні табори для тих, хто планує стати агентами змін; заходи для наймолодших учасників, яким буде запропонований перший міжкультурний досвід, що, напевне, змінить їхнє життя. Більше того, наступного року House of Europe започаткує внутрішньоукраїнський університетський обмін на кшталт того, що робив його «старший брат» — Erasmus, але між різними областями України.

— Як програма працюватиме у регіонах України?

— Для нас важливо, щоб програма вийшла за межі «київської бульбашки» та приділяла увагу середнім та малим містам. Наш мобільний павільйон мандруватиме українськими містами: плануємо активно працювати з місцевими хабами — вже розвиненими місцями зустрічі та обміну досвідом для локальних спільнот, підтримувати креативних підприємців у регіонах. 

«Українці відкриватимуть для себе Європу, а європейці — Україну»

— Яких результатів очікує House of Europe?

— Ми працюємо з шістьма секторами, які є частиною реформ, що відбуваються в Україні. Ми сподіваємось, що зможемо допомогти українським фахівцям стати ще більш успішними та натхненними у тому, над чим вони наразі працюють. З-поміж переваг, які ми як проєкт ЄС можемо запропонувати їм: міжнародні мережі та партнери, міжкультурний обмін та співпраця, а отже — і знайомство зі свіжими підходами, новим способом мислення та методологіями.

Варто зауважити, що це дорога не в один бік. Мешканці Європейського Союзу надто мало знають про Україну попри її величезне значення для ЄС. House of Europe сприятиме двосторонньому обміну: українці відкриватимуть для себе Європу, а європейці відкриватимуть Україну. Й таким чином прокладеться шлях до діалогу, взаєморозуміння та навіть певної закоханості представника однієї країни в іншу.

— Як cтати учасником програми? Скільки кроків слід зробити?

— Це залежить від конкретної програми, тож усі деталі краще прочитати у відповідних інструкціях. Ознайомитися з можливостями програми і вимогами до учасників можна на нашому сайті у розділі «Можливості».

Подати належним чином оформлені документи — це важливо. Але вам також потрібно буде обґрунтувати, яку користь суспільству принесе ваша робота. Тобто можливості, які пропонує House of Europe, мають дати імпульс професійному зростанню, покращити робочі процеси у вашій школі, лікарні чи музеї або ж сприяти створенню міжнародної мережі вашої культурної організації.

— Наскільки прозорим буде механізм відбору? Як ви захистите себе від так званих «грантоїдів»?

— Рішення щодо відбору кандидатів ухвалюватимуть досвідчені фахівці з кожної галузі. Це люди, які бачили та керували багатьма проєктами, в тому числі й грантовими. Ми не розголошуємо їхні імена, щоб захистити їх від тиску заявників. Кожен може ознайомитися з критеріями, згідно з якими наші експерти перевірятимуть заявки, в наших інструкціях щодо заявок на офіційному сайті.

Ми впевнені, що отримаємо заявки від людей, які вже мають великий досвід у роботі з грантами. Проте ми створили декілька механізмів, які надаватимуть перевагу заявкам від «свіжих» кандидатів із периферії країни. 

Загалом, уся концепція House of Europe побудована на ідеї йти до людей, яким найбільше потрібна наша підтримка, а не до тих, чиє розкриття можливостей є лише черговим завданням. Тому ми веземо House of Europe до регіонів, тому ми пропонуємо тренінги та вебінари (де пояснимо, як подати заявку), тому ми прагнемо допомогти на будь-якому етапі та відповісти на будь-яке запитання, що може виникнути у претендентів.

«Україна надихнула на дослідження фольклору»

— Крістіане, ви відвідуєте Україну не вперше? А чому цікавитесь саме нашою країною?

— Я вперше відвідав Україну в 2006 році. Десять років тому я відповідав за проєкт Eurobus. Ми надавали інформаційну підтримку про можливості Європейського Союзу молодим людям у регіонах та сприяли їхньому спілкуванню з однолітками, що мешкають у країнах ЄС. Ця робота була наче предтечею House of Europe.

Україна надихнула мене на музикознавче дослідження українського фольклору. Я вивчав такі міські хіпстерські феномени, як «ДахаБраха», а також пісні бабусь у Карпатах. Провів польові дослідження ролі традиційної музики у формуванні української національної ідентичності та її впливу на глобалізацію та збройний конфлікт на сході України. І все це відбувалося в один із найбільш драматичних періодів історії України, коли революція та війна багато в чому змінювали світогляд. Я надзвичайно радий, що зараз можу допомогти підтримати шлях розвитку України через розвиток людей.

— Як би ви охарактеризували сучасну українську молодь?

— Я захоплююсь українцями, зокрема молодим поколінням, їхніми ідеалізмом та творчістю. Якщо люди в Україні активні, то зв’язок між тим, що вони роблять, і тим, як це впливає на суспільство, навряд чи можна не помітити. Це робить їх більш натхненними у порівнянні з їхніми однолітками із середовища інтелектуалів у самовдоволених країнах ЄС, які легко губляться у вежах зі слонової кістки та академічних самопосиланнях. 

 

Автор: Мирослава Макаревич

Джерело: Україна молода