Розумні міста і євронавігація: як інновації прийшли в Україну завдяки Horizon 2020

Розповідаємо, що українські вчені розробляють за підтримки ЄС і відповідаємо на найпопулярніші запитання про Програму ЄС Horizon 2020

SMURBS

У рамках Horizon 2020 з 2016 року реалізується Програма ERA-PLANET. Її кінцева мета – посилити роль Європи у створенні системи систем спостереження Землі GEOSS шляхом побудови європейської дослідницької мережі в сфері спостереження. Україну в програмі представляє Інститут космічних досліджень НАН України і Державне космічне агентство.

ERA-PLANET включає чотири окремі проекти — за напрямками спостережень. Україна бере участь в трьох із них. Зупинимось на проекті SMURBS. Він присвячений розвитку міст майбутнього та впровадженню систем, які дозволять оперативно моніторити стан повітря і рівень забруднень, реагувати на стихійні лиха і грамотно працювати із проблемою зростання міських агломерацій — адже населення Європи і України продовжує стабільно мігрувати з малих поселень в мегаполіси.

Київ став одним з пілотних міст для впровадження результатів проекту. Це дозволить оцінити наявність в місті будинків і зелених насаджень та їх пропорції, «поміряти» температуру в окремих районах та зв’язати її зі щільністю забудови, а також отримати інші важливі кількісні показники розвитку міста. Для отримання цієї наочної інформації потрібно багато даних та реалізованих алгоритмів з залученням штучного інтелекту. Результати їх спільного використання будуть представлені у зручному візуальному середовищі.

На базі отриманих технологій створений проект Kyiv Urban Atlas. Це геопросторовий атлас міста, на основі якого можна прогнозувати його ріст, подивитися рівень озеленення і проаналізувати температурні аномалії. Атлас було розроблено фахівцями Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на замовлення КМДА та організація Kyiv Smart City. Проект презентували 30 травня.

1
Ріст агломерації м. Києва з 1990 по 2018 рр.

Такий цифровий атлас — перше подібне рішення для міст Східної Європи, до того ж стандартизоване за правилами ЄС, пояснює координатор проекту ERA-PLANET в Україні, заступниця директора ІКД НАНУ-ДКАУ та керівниця лабораторії Noosphere Engineering School, доктор наук, професор Наталія Куссуль. Більше того, розробка українських вчених має важливі переваги, вважає Куссуль: «Атлас працює на основі виключно відкритих даних і оновлюється щорічно. Європейський продукт оновлюється раз на шість років, і створений на основі платних даних. Український атлас дозволить краще побачити зміни міського середовища».

2

Вчена також зазначає, що реалізація SMURBS в Україні примітна й тим, як організоване фінансування проекту. Згідно з умовами Horizon 2020, він задуманий для співфінансування — українські вчені зуміли залучити підтримку Національної академії наук України.

Бере участь у проекті і лабораторія Інжинірингової школи Noosphere (Noosphere Engineering School), яку цього року було відкрито при Інституті космічних досліджень НАНУ-ДКАУ. Її також очолює Наталія Куссуль. Саме тут працюють над проектом Horizon 2020 студенти з різних вищих навчальних закладів та молоді науковці — вони удосконалюють алгоритми супутникового моніторингу на обладнанні, закупленому NES. А у лабораторії Noosphere Engineering School Dnipro розробляють датчики для наземних вимірів. До роботи над цим проектом можуть долучитися й інші талановиті студенти, які мають бажання розвивати свої вміння на професійному обладнанні та під керівництвом менторів школи.

Зараз український Urban Atlas працює в Києві і протестований на інших містах (Рівне, Люблін). Але розробкою цікавляться й інші обласні та міські адміністрації, наприклад, Львів і Біла Церква, а також приватні компанії.

AMMODIT

Проект AMMODIT — дослідницька ініціатива українських вчених з України (Київ, Донецьк, Слов’янськ), Австрії, Італії та Німеччини щодо застосування математики в медицині. Спектр завдань великий, міжнародний колектив проводить дослідження в шести напрямках:

  • вивчення математичних методів отримання зображень магнітно—порошковим методом;
  • ентропієподібні заходи і розрахунок складності систем;
  • грубозернисте моделювання (біо)полімерів;
  • засоби діагностики в хірургії серця;
  • методи регуляризації для виявлення причинно-наслідкових зв’язків;
  • підхід з метанавчанням до прогнозування нічної гіпоглікемії.

Кожна розробка ставить перед собою амбітні завдання. Таким чином, вивчення гіпоглікемії допоможе хворим на діабет. Гіпоглікемія — стан, при якому вміст глюкози в крові падає нижче допустимої норми. Проблему може спровокувати безліч факторів — від пізнього прийому їжі до фізичного навантаження. Але наслідки можуть бути серйозними, аж до так званої гіпоглікемічної коми (втрати свідомості). В кооперації з австрійськими вченими, дослідники з КПІ розробили додаток, який допоможе пацієнтам стежити за рівнем цукру в крові.

Інший напрямок стосується хірургії серця. Українські вчені допомагають хірургам з госпіталю в Мілані безпечно проводити операції на серці з пролапсом мітрального клапана (далі — ПМК). З подібним дефектом, серце не отримує достатньої кількості крові через неправильну будову клапана між лівим передсердям і шлуночком. Це поширене захворювання (має до 2,4% людства), але нерідко воно проходить без відчутних симптомів.

Однак деякі пацієнти потребують хірургічного втручання — вони страждають на задишку, втомлюваність, вегетативні кризи. Українські вчені допомагають хірургам розробити інструментарій для розрахунку довжини сполучної тканини. Для цього враховують геометрію і форму судин, а також інші анатомічні особливості. Висновки допомагають хірургам не припуститися помилок.

 

UKRAINE

В межах проекту Ukraine, українські дослідники готували вітчизняну авіацію до розширення європейської геостаціонарної служби навігаційного покриття EGNOS. Вона працює з 2009 року на базі чотирьох супутників від компаній Artemis і Inmarsat. Службу створюється під наглядом європейських інституцій: Європейського космічного агентства, Євроконтролю та Європейської комісії.

Проект Ukraine закінчився у 2016 році, а перша контрольно-коригувальна станція RIMS, що працює на прийом сигналу EGNOS, з’явилася у країні в серпні 2018 року. Нова навігаційна система має великий потенціал в авіаційній, логістичній, картографічній і морських галузях. Наприклад, літаки зможуть безпечніше сідати на злітну смугу в умовах поганої видимості, а виробники аграрної продукції — з більшою точністю керувати сільгосптехнікою.

Крім того, як зазначає керівник відділу міжнародних проектів КПІ Сергій Шукаєв, EGNOS дає великі переваги під час організації логістики. Систему тестували спільно з компанією «Метінвест» і бельгійським виробником навігаційних датчиків Ovinto. У результаті, підприємство змогло точніше простежити за рухом вантажів, оптимізувати систему поставок і зменшити витрати.

3
Стенд Horizon 2020 на конференціі iForum-2019

 

Головні питання про Horizon 2020

На iForum-2019 стенд Horizon 2020 відвідували підприємці та гості конференції. Редакція AIN.UA спільно з представниками Програми відповідає на 4 найпопулярніші питання про роботу Horizon 2020 на Україні: від пошуку можливостей до пошуку партнерів.

Коли оголошується конкурс і де можна знайти інформацію про дедлайни?

Єврокомісія публікує відкриті конкурси на спеціальному сайті — Funding & Tenders Portal. Там можна знайти і можливості для співпраці з ЄС. Знайти доступні пропозиції можна в пошуку за ключовими словами або за допомогою фільтрів, щоб полегшити пошук.

Основа Horizon 2020 року — гранти, про які йшлося в попередніх двох матеріалах. Якщо проект дослідницький, ЄС компенсує 100% прямих витрат, а якщо інноваційний — то 70% (якщо організація прибуткова) або 100% (якщо організація неприбуткова).

Дедлайни індивідуальні для кожного проекту — є терміни для подачі заявок, і для їх виконання. Після успішного пошуку пропозиції, потрібно зареєструватися в системі та оформити заявку. Деталі можна знайти на Національному Порталі Horizon 2020.

Що таке НКП і в чому полягає їхня основна функція?

НКП — національні контактні пункти. Це організації, які допомагають потенційним учасникам Horizon 2020 ознайомитись з деталями і специфікою Програми, але не допомагають з документацією — її потрібно готувати самостійно.

Українські контактні пункти розділені за напрямками. Їхні адреси і контакти відповідальних координаторів можна знайти на Національному Порталі Horizon 2020.

Де шукати партнерів із ЄС?

Для деяких проектів Програми Horizon 2020 не потрібні партнери, наприклад, певні підпрограми Програми наукової мобільності «Дії Марії Склодовської-Кюрі» або «Інструмент для малого-середнього бізнесу». Але одна з вимог Програми для наукових, науково — інноваційних проектів — формування консорціуму мінімум з трьох, не пов’язаних між собою юридичних осіб з ЄС або асоційованих країн. Для пошуку партнерів, в ЄС розробили відразу кілька інструментів.

Кожна з цих сторінок конкурсу містить рубрику Partners Search, де можна ознайомитися з пропозиціями щодо співпраці з конкретної тематики і опублікувати свою пропозицію. Також можна скористатися спеціалізованими сервісами: CORDIS Idealist, NMP TeAm Fit for Health, IMI, EEN. Всі вони зібрані на загальноєвропейському порталі Horizon 2020. Детальный список також наведений на Національному Порталі Horizon 2020

Там також повідомляється, що знайти партнерів можна в соцмедіа (LinkedIn) або на тематичних заходах. Ще можна звернутися за інформацією щодо партнерства з НКП.

Чи може ФОП подавати заявку?

У Програмі Horizon 2020 є інструмент фінансування малого і середнього бізнесу. Там можна отримати гранти сумою до 1,3 млн євро на реалізацію ризикованих інноваційних ідей. До того ж, подаватися можна навіть індивідуально, без пошуку сторонніх партнерів. Але для роботи все одно знадобиться юридична особа. ФОП не зможе брати участь в Програмі.

Чому Програма Horizon 2020 потрібна Україні?

Україна, як і всі країни ЄС, платить внесок за можливість бути на рівних зі своїми колегами з країн ЄС, мати доступ до всіх Програм і підпрограм Horizon 2020 року. Навіть з урахуванням 95% — знижки, внесок становить 35,5 млн євро.

Тепер в Horizon 2020 українські учасники мають доступ до всіх дій Програми наукової мобільності, «Інструментів для малого і середнього бізнесу», беруть участь у технологічних ініціативах. Українські делегати беруть участь в засіданнях програмних комітетів Horizon 2020. Тепер справа за вченими і підприємцями. Можливості для прозорого фінансування є — залишається знайти відповідну ідею, довести її користь і реалізувати.

Спецпроект підготовлено в межах проекту «Комунікація Європи в Україні», Представництва ЄС в Україні

 

Автор: Михайло Сапітон

Джерело: AIN