Як ЄС допомагає Україні у сфері науки та інновацій

З 2014 по 2018 роки програма ЄС «Горизонт 2020» надала 110 українським приватним і державним підприємствам, науково-дослідним установам та університетам майже 21,7 млн євро грантів на 184 проектів. Найбільше фінансування у понад 1,8 млн євро отримав Національний аерокосмічний університет «ХАІ» у Харкові. Університет реалізує декілька проектів, щоб зробити літаки більш потужними, зменшити споживання палива та шкідливі викиди в атмосферу.

Що таке Horizon 2020?

Horizon 2020 — найбільша рамкова Програма Європейського Союзу для фінансування та заохочення дослідницьких та інноваційних проектів. У ній можуть брати участь науковці, дослідники, інноватори, науково-дослідні інституції та бізнес з усього світу. З повним списком країн та особливими умовами участі можна ознайомитися на офіційному сайті.

Це семирічна Програма (2014-2020), бюджет якої оцінюється у 80 млрд євро. Головне завдання Horizon 2020 — підтримка й фінансування інноваційних ідей та продуктів, що важливі для різних сфер нашого життя.

Після підписання Угоди про асоціацію в 2015 році Україна може брати участь у Horizon 2020 й отримувати фінансування нарівні з країнами-членами ЄС та іншими асоційованими державами. Українські вчені й підприємці можуть претендувати на гранти та інші можливості, які відкриває Horizon 2020.

При цьому одна з ключових умов Horizon 2020 — співробітництво в консорціумі, куди мають входити як мінімум три організації з трьох країн ЄС або з числа асоційованих держав. Це допомагає українським ученим і організаціям налагоджувати наукові зв’язки в ЄС, обмінюватися досвідом та експертизою з колегами.

 

Що фінансує Horizon 2020?

Horizon 2020 надає фінансування проектам, які перемагають у відкритих конкурсах.

Рамкова програма складається з трьох основних блоків:

Передова наука. Це фундаментальні наукові дослідження, розвиток наукової інфраструктури, просування проривних технологій. А також міжнародний та міжгалузевий обмін науковими кадрами, розвиток кар’єри.

Індустріальне лідерство. Блок, орієнтований на промислові розробки, інновації в інформаційно-комунікаційних технологіях, нанотехнологіях, технологіях, що пов’язані з космосом.

Соціальні виклики. Охоплює наукові розробки в шести сферах. Перша — це охорона здоров’я, демографія та добробут. Друга сфера досліджує безпеку продуктів харчування, а також сільське господарство, екосистему й біоекономіку. Третя сфера вивчає безпечну, чисту й ефективну енергетику, займається проблемами зміни клімату й раціонального використання ресурсів. Четверта сфера — це розробки ресурсозберігаючого, комп’ютеризованого, екологічного транспорту. Головна тема п’ятої сфери — безпека, а шостої — дослідження в гуманітарних сферах.

 

Які завдання вирішує Horizon 2020?

Приміром, Європа потребує нового покоління літаків цивільної авіації. Це серйозне й масштабне науково-технічне завдання. На його реалізацію можуть знадобитися десятки років. Так, проект з розробки літаків нового покоління стартував ще на початку 2000-х. А полетять вони, за прогнозами розробників, не раніше 2035 року.

При цьому умови таких польотів максимально суворі: починаючи з кращих показників польоту до значного зменшення викидів шкідливих речовин у зовнішнє середовище. Головний пріоритет — безпека. Жоден літак не допустять на стадію комерційного використання без стовідсоткової надійності.

Horizon 2020 дозволяє сконцентрувати зусилля вчених з різних країн для вирішення цього складного завдання. Допомагають й українці. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) одержав від Horizon 2020 понад 1,84 млн євро на розвиток наукових проектів. Зараз це — найбільше фінансування серед українських інституцій.

Крім того, в ХАІ досліджують використання композитних матеріалів у сучасній авіації, обмінюються досвідом з європейськими колегами, працюють над просуванням української авіації за кордоном.

 

Яких успіхів у Horizon 2020 досягла Україна?

Після Угоди про асоціацію українські вчені й підприємці активно беруть участь у Horizon 2020 — з 2014 по 2018 роки було подано 1 738 заявок. Фінансування отримали 110 організацій, які взяли участь у розробці 184 наукових та інноваційних проектів.Загальна сума фінансування для українських організацій склала 21,692 млн євро. Трохи більше половини грантів ЄС отримали приватні підприємства за програмою підтримки малого та середнього бізнесу. Друге місце посідають науково-дослідні організації, а третє — заклади вищої освіти та державні підприємства.

Серед наукових проектів третину займають програми наукової мобільності з європейськими організаціями. Але більша частина припадає на наукову діяльність, що охоплює до 20 напрямків.

У ХАІ кажуть, що головна проблема українських аплікантів — недбале заповнення заявок. Справа в тому, що офіційні вимоги ЄС до документів не передбачають творів на вільну тему. Документи потрібно заповнювати з дотриманням формальних вимог — інструкцій та рекомендацій. Ці вимоги часто ігнорують і вибувають з конкурсів не через погані проекти, а саме через неправильно заповнені форми.

Водночас в України непоганий рівень схвалених проектів. Якщо заявки з країн ЄС отримують фінансування в 11% випадків, то українські проекти — на рівні 9%. Міжнародний відділ ХАІ в лідерах — там показник успішності сягає 15%.

 

В університеті кажуть, що фінансування Horizon 2020 — це не просто легкі грантові кошти, як може здатися. Насамперед це можливість реалізувати конкретні наукові проекти та вирішити виробничі завдання. Тут рекомендують ставитися до проектів відповідально — починаючи з ідеї та закінчуючи оформленням заявки.

 

Автор: Михайло Сапітон

Джерело: AIN