Як українці вчаться в ЄС

Минулого року Олександр Москаленко, студент Полтавський національний педагогічного університету та Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, який навчається на трьох спеціальностях (математика, фінанси і переклад з англійської), поїхав на чотири місяці в Данію. Він узяв участь у програмі Еразмус+, яка дає гранти на навчання і проживання за кордоном.

21-річний Олександр вивчав у Данії педагогіку і проходив практику в школі. Хлопець розповів журналістці «Нової української школи»  про поїздку і особливості данської системи освіти.

Про Еразмус+ я дізнався з інтернету. Виявилося, що мій університет співпрацює з коледжем у Копенгагені. Я подумав, що це хороша можливість, і в кінці лютого подав заявку. Крім цього, була потрібна рекомендація від викладача і знання англійської не нижче рівня В2. Результати були відомі вже через 10 днів. Я пройшов. Далі до поїздки 17 серпня потрібно було готувати дуже багато документів.

Щоб поєднати Еразмус+ з трьома спеціальностями, мені потрібно було перенести всі сесії.

Так я вперше поїхав за кордон. Нас поселили в селі в будинку за 25 кілометрів від Копенгагену. Там було три будинки для учасників програми, по дев’ять місць кожен. Я жив з іноземцями.

Нам видали грант (менший за середню зарплату у Данії), з якого зразу відрахували 60% коштів на проживання. На решту ми жили і харчувалися. Треба було себе трохи обмежувати, але це було реально. На канікулах ми навіть поїхали на три дні подивитися столиці Швеції та Норвегії.

Коли ми заповнювали заявку, то могли обрати предмети, які хочемо вивчати. Я обрав педагогіку (це щось на зразок моделі викладання в нордичних країнах), психологію (стосувалася вивчення особистісного розвитку) та англійську (міжкультурна компетентність у вивченні англійської, як навчати дітей англійської).

 

У чому особливість данської освіти

Коледж, в якому я навчався, відкрили кілька років тому. Він дуже сучасний.

Якщо порівнювати наші системи навчання, то відмінність у тому, що ми акцентуємося на теорії, а в Данії головне – практика. Причому в груповій формі. Для них групова форма роботи – це все. Більшість вправ розраховані саме на неї. І в школі, і в університеті.

У мене була тижнева практика у школі, де я спостерігав за уроками вчителів німецької і математики. У Данії навчання спрямоване на те, щоб діти могли швидко орієнтуватися, знайти те, чого ще не знають. Якщо на уроці дітям ставлять якесь запитання, теорію до якого вони ще не вивчали, учні будуть давати безліч ідей. Вони швидше мислять.

Для них головне – спілкуватися і спільно знаходити рішення, зоровий контакт, командний дух.

У класах зазвичай працюють у групах по четверо. Групи перемішують, що розвиває вміння співпрацювати з будь-ким. Але мені здається, що через це їм важко працювати поодинці, бо ніхто не робить усю роботу самостійно.

У нас була не найзвичайніша школа. Вона дуже добре фінансувалася. Учні 6 класу брали участь у змаганні з робототехніки, обладнання для якого коштувало 300 тисяч крон (при курсі 1 крона – 4,5 гривні). Втім, проект складався не лише з програмування роботів.

У дітей також була письмова робота про те, як харчуватися в космосі, і маленькі теплиці, в яких вони вирощували зразки їжі. Нас, учасників Ермзмус+, діти запросили на цей міжшкільний конкурс спробувати ці космічні харчі. Дали щось на зразок пластівців, а виявилося, що то були засушені цвіркуни (сміється).

Це все був позаурочний проект, але дещо діти виконували й на уроках.

Якщо дитина на уроках нудиться, вчитель має право відпустити її на деякий час у коридор – розслабитися. Там більше довіри, ніж у нас.

Найголовніший тамтешній принцип – рівність. У нас є чітке розмежування між педагогами і студентами, межа, яку студенти ніколи не переступають. А в Данії не, те що ця межа зникає, але її навмисно роблять непомітною. Студент має право звертатися до викладача за іменем. Для мене це було дуже незвично. Це ж викладач, ми маємо ставитися зовсім інакше. Повага однаково є, але вона ненав’язлива. Тому студенти почуваються рівними.

Це все незвично, але я їхав у Данію, щоб дізнатися про цікаві моменти в навчальному процесі іншої країни. Я побачив іншу систему навчання, інший світогляд. Мав можливість спостерігати за данцями і представниками інших країн та їхніми звичаями.

 

Автор: Надія Швадчак

Джерело: Нова українська школа