Як українським містам скоротити витрати енергії на 20%

Яким чином Європейський Союз допомагає містам України на 20% зменшити енергоспоживання, майже не витрачаючи власних коштів, та створити ефективні підрозділи моніторингу споживання енергії у невеликих містах країни.

Європейський Союз вже 4 роки допомагає містам України зменшити енергоспоживання, не витрачаючи водночас власних коштів. За таких обставин змінюється підхід мешканців до енергоефективності, в органах місцевої влади створюються відповідні департаменти.

В Україні вже 239 міст приєдналися до ініціативи Європейського Союзу (ЄС) “Угода мерів щодо клімату та енергії”. Головна мета ініціативи — це залучення міст країн Східного Партнерства (Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Азербайджан та Вірменія) до загальноєвропейського руху, націленого на зменшення викидів СО₂ на 20% до 2020 року і на 30% до 2030 року.

Подібний результат досягається як скороченням енергоспоживання, так і переходом на альтернативні джерела енергопостачання. На тлі постійно зростаючих цін на енергоносії ці методи особливо актуальні.

Водночас у Європейському Союзі добре розуміють обмежені можливості бюджетів невеликих міст. Тому передбачили понад 13 млн євро на реалізацію проектів з енергозбереження та енергоефективності в Україні до 2020 року. Відтак міста з населенням до 200 тисяч осіб мали можливість отримати грант на реалізацію таких ініціатив. Окрім фінансової, міста отримали технічну підтримку для реалізації Планів дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК).

Ці проекти були першими і мали на практиці показати іншим містам доцільність впровадження заходів з енергоефективності. Тому вони отримали назву “демонстраційні”.

ЄС може профінансувати до 80% вартості проекту. Решту повинні забезпечити муніципалітети або залучити до фінансування мешканців.

Усі проекти повинні підвищити енергоефективність муніципальної інфраструктури через:

  • термореновацію будівель;
  • модернізацію систем центрального теплопостачання;
  • реконструкцію вуличного освітлення.

 

Як переконати українців вкладатись в утеплення своїх квартир

Найбільш показовими стали проекти в 17 українських містах. Серед них — невеличке місто Долина на Івано-Франківщині. Там за три роки скоротили енергоспоживання на 20%. Хоча це плановий показник на 2020 рік.

У 2015 році, коли починався проект із єврофінансуванням, перед муніципалітетом Долини постало завдання провести термореновацію 30 із 100 багатоквартирних будинків. До того ж із залученням коштів їхніх мешканців — це обов’язкова умова отримання європейського гранту.

Як це зробити? Мешканці невеликих міст консервативні і не відрізняються схильністю до експериментів, а у Долині — всього 20 тис. населення. Долинчани були переконані, що їхня власність обмежується стінами квартири, а за решту території відповідає міська влада.

Саме тому міська рада розпочала із аналізу енергоефективності будинків. На базі одного з місцевих комунальних підприємств створили Центр енергетичного аудиту. Його фахівці безкоштовно для мешканців робили аудит будинків. Із результатами термозйомки та розрахунками економічних наслідків втрат тепла вони йшли на зустрічі із мешканцями багатоквартирних будинків. Лише за першу половину 2015 року було проведено понад 40 зборів.

Багато мешканців на той момент вже зробили фрагментарне утеплення стін своїх квартир і не розуміли, чому вони мають витрачати гроші на утеплення всього будинку. Довелося із розрахунками показувати, що подібна термомодернізація насправді руйнує будинок.

На перший відкритий конкурс у 2015 році серед житлових будинків прийшли представники 15 із 100 багатоквартирних будинків міста, хоча частка мешканців у фінансуванні робіт складала лише 20%. Представники міської влади допомогли учасникам зібрати потрібні документи для участі у конкурсі на отримання гранту. Переможцями стали 13 із 15 будинків. Найактивнішими виявились ті, в яких створені ОСББ.

У 2018 році кількість модернізованих будинків сягнула запланованої кількості — 30. Але, побачивши реальну економію у сусідів, мешканці ще 20 будинків стали у чергу на пільгове утеплення, хоча тепер умови фінансування менш сприятливі: частка мешканців у фінансуванні збільшилась із 20% до 40%. Це не лякає, тому що люди побачили ефективність проекту. Міській владі потрібно лише підтримувати їхню ініціативу у питаннях прийому колективних заявок та у розробці проектів.

Результатом цього експерименту стало не лише утеплення, але й ефективна методологія, дорожня карта для інших міст. До того ж Долина в рамках проекту отримала професійних фахівців з енергоефективності.

 

Не житлом єдиним

Різні міста України мають власний досвід використання європейських грантів у рамках програми. У Краматорську, наприклад, модернізували підстанції для міського електротранспорту. У Жмеринці провели термомодернізацію двох шкіл і двох дитячих садків. У місті Мена на Чернігівщині реконструювали систему вуличного освітлення: встановили близько півтори тисячі світлодіодних світильників, оновили мережі, запровадили систему енергомоніторингу вуличних мереж.

Славутич термомодернізував школу і дитячий садок. Замінили вікна, утеплили стіни, встановили нову систему вентиляції з рекуперацією у дитячому садку. Крім того, місто вдало провело закупівлі та заощадило кошти ЄС, які використали на заміну системи освітлення в обох закладах. Це лише частина отриманих переваг. Під час реалізації проекту у Славутичі було створено департамент енергоменеджменту. Його спеціалісти моніторять енергоспоживання усіма муніципальними закладами і дають рекомендації: де потрібні зміни найперше, щоб виконати зобов’язання із зниження енергоспоживання і викидів вуглецю в атмосферу.

У місті Гола Пристань (Херсонська обл.) завдяки програмі ЄС проведено не лише енергоефективну термосанацію школи і дитячого садочка, але й термомодернізацію теплового району, який включає в себе школу, дитячий садочок та котельню, яка опалює ці об’єкти.

Наразі перша фаза програми ЄС “Угода Мерів — Демонстраційні проекти” в Україні на етапі завершення. Цього року розпочалась друга фаза цієї програми. У ній беруть участь шість українських міст: Чернівці, Дубно, Миргород, Суми, Українка, Гнівань.

Ці міста вже матимуть змогу використовувати досвід з реалізації подібних проектів, а також вишкіл для фахівців тепло- та енергозбереження.

 

Автор: Марія Чубата

Джерело: DELO.UA