Проект ЄС оцифрує скульптури Пінзеля у 3D-форматі

Скульптури майстра доби бароко Іоана Георгія Пінзеля прикрашають фасад собора святого Юра у Львові та інші старовинні споруди на Львівщині, Івано-Франківщині та Тернопільщині. Програма ЄС Culture Bridges співфінансує проект Рinsel_AR з оцифровки його витворів у Львівському музеї, щоб усі бажаючі змогли їх побачити. У подальших планах – відсканувати всю спадщину майстра в Україні і за кордоном.

Зовсім скоро не лише львів’яни чи гості міста, а й поціновувачі мистецтва в цілому світі зможуть насолодитися спогляданням шедеврів барокової скульптури, створених Йоганном-Георгом Пінзелем. А все завдяки ініціаторам проекту Рinsel_AR, який має на меті представити скульптурну спадщину майстра доступно, цікаво та актуально за допомоги новітніх засобів доповненої реальності.

Наразі в Музеї Пінзеля працюють над скануванням скульптур. Водночас команда доробляє концепцію, функціонал та дизайн сайту і мобільних додатків проекту. Наприкінці листопада бета-версію сайту вже відкриють для користувачів. Тож, підсумовуючи рік, Рinsel_AR готовий представити у новій реальності спадщину майстра.

Користувачі з усього світу вперше зможуть роздивитися і обернути на 360 градусів моделі скульптур Йоганна-Георга Пінзеля. Навіть відвідувачів музею буде чим здивувати, адже вони матимуть можливість побачити зазвичай прихований зворотний бік робіт.

Використовуючи інноваційні технології, команда Pinzel_AR опрацьовує моделі скульптур Пінзеля. Варто зауважити, що надзвичайна точність та деталізація, отримані в процесі постобробки даних, частково навіть випереджають можливості сучасної техніки. Тому отримані моделі зберігають на майбутнє, а для мобільних додатків і 3D-друку їх обробляють окремо – доводиться спрощувати. Втім автори ідеї впевнені: вже незабаром завдяки якісному оцифруванню твори Пінзеля можуть стати частиною медійних арт-проектів і увійдуть у контекст актуального мистецтва.

По завершенні першого етапу роботи команда Pinzel_AR скануватиме й інші скульптури Йоганна-Георга Пінзеля, які є у Львові. Щоб максимально опрацювати всі наявні у нашому місті екземпляри, до технічного арсеналу проекту долучать ще більше техніки. Зокрема, за допомоги дронів планують зафіксувати роботи, які прикрашають архітектурні споруди, до прикладу, Святоюрський собор.

bm-3

Уже в 2019 році проект розширять – охоплять сусідні Івано-Франківську та Тернопільську області. А от у амбіційних планах Pinzel_AR – відсканувати всю спадщину майстра як в Україні, так і за кордоном.

Оцифруванням своїх фондів сьогодні активно займаються провідні музеї світу, що цілком зрозуміло і виправдано, адже представлені в мережі колекції популяризують мистецтво і розширюють музейну аудиторію.

“Ми рухаємось в руслі світових тенденцій. Так у відкритому доступі вже є скановані роботи з Лувру, Британського музею, Музею історії мистецтв у Відні – цей перелік прикладів можна продовжувати. Важливо, що тепер в цьому переліку будуть і скульптури Пінзеля, – зауважують організатори Pinzel_AR. – Це прецедент: саме львівський музей, Львівська галерея мистецтв ім. Б. Возницького, першою в Україні представить свою колекцію в цифровому форматі у мережі”.

А вже у найближчому майбутньому тривимірні моделі високої якості вирішуватимуть важливі експозиційні питання, як-от експонування без витрат на переміщення і ризику пошкоджень.

“На жаль, історія змушує нас вчитися на помилках. Пожежа в Національному музеї Бразилії, варварське знищення статуй Будди у Баміанській долині – ці приклади втрати культурної спадщини через ті чи ті причини унаочнюють гостру необхідність “консервації” у різний спосіб”, – додають організатори Pinzel_AR.

Також важливою складовою таких новітніх музейних практик є інклюзія. Скульптурна спадщина Пінзеля стане доступною для людей із вадами зору завдяки відтворенню на 3D-принтері моделей скульптур або їхніх окремих частин.

Організаторами проекту Pinzel_AR є Мистецька рада “Діалог” і Львівська національна картинна галерея ім. Б. Возницького. Проект реалізують за підтримки Українського культурного фонду, програми Culture Bridges і Управління культури Львівської міськради.

Автор: Марічка Ільїна

Джерело: Львівська пошта