Чому Малевич наш: п’ять причин вважати апологета супрематизму українським художником

Він народився в Києві, був підкорений побутом українського села і вважав своїм учителем видатного українського передвижника, але в світову історію увійшов як “російський авангардист і творець російської школи супрематизму”. До 140-річчя видатного киянина і художника “Сегодня” розповідають читачам, як тісно переплелося життя творця “Чорного квадрата” з Україною.

Геній з Жилянської

У 1879 році в родині поляка, керуючого цукровими заводами, народився маленький Казик. Сталося це на вулиці Жилянській (хоча раніше вважалося, що на Бульонській, нині – Малевича). Будинок, в якому народився майбутній творець кубофутуризму, не вцілів – тепер на його місці сучасний житловий комплекс. Практично до повноліття Казимир постійно переїжджав з батьками з місця на місце – того вимагала робота батька. Сім’я жила то в Ямполі на Поділлі, то на Харківщині, то в Конотопі. Про останній художник дуже тепло відгукувався, згадуючи його з майже гоголівським розмахом. “О, славне місто Конотоп! Воно все лисніло салом. На базарах довгими рядами сиділи за столиками тітки-сальниці, від них пахло часником. На столиках були навалено купи найрізноманітнішого сала … … я ріс серед цього українського сала і часнику в Конотопі”. Там же, в Конотопі, вперше спробував малювати.

Навчання і лекції

Всерйоз почав учитися малюванню у видатного українського художника Миколи Пимоненка.

“Їду до Києва, знайомлюся з Пимоненком. Велике враження справили на мене його роботи … Багато мольбертів, на кожному картина, яка зображує життя України”, – згадував згодом Малевич.

Після навчання в Києві почався досить затяжний період життя в Росії, де Малевич продовжував вчитися і де власне і зародив супрематизм, написавши і виставивши на огляд в 1915 році знаменитий “Чорний квадрат”, який вважав вершиною своєї творчості. Лише значно пізніше, в 1927 році, Малевич повернувся до Києва і близько двох років успішно викладав в Київському художньому інституті.

Народ і мова

Все життя Казимир Малевич не втомлювався підкреслювати, що його художнє бачення світу багато в чому сформувалося завдяки українському селу і його укладу життя. У 1915 році Малевич навіть створив кілька супрематичних ескізів для подушки і шарфів, які потім вишивалися народними майстринями і продавалися на міжнародних виставках. А ще – Малевич чи не єдиний з художників того часу, у творчості яких знайшла відображення моторошна трагедія Голодомору. Один з найвідоміших малюнків – “Де серп і молот, там смерть і голод”. Олівцем, на перший погляд, недбало, майже по-дитячому зображені три фігури, у яких замість осіб – серп і молот, хрест, труна. А французький історик Жан-Клод Маркаде писав:

“Малевич був єдиним художником, який демонстрував невідому трагічне становище українських селян під час злочинної насильницької колективізації”.

Самоідентифікація

Незважаючи на те, що по батьківській лінії Малевич – нащадок дворянського роду, у якого навіть був власний герб, художник часто підкреслював своє ставлення до України. Малевич багато писав листів українською мовою, за свідченнями дослідників його творчості, в деяких анкетах вказував національність “українець” і навіть прямо заявляв про це в своїх нотатках. Так, згадуючи свого однокашника Льва Квачевського, Малевич писав:

“… Всю дорогу сперечалися. Припиняли суперечки, тільки коли сіли полуднувати. Згадували Україну. Він і я були українцями”.

Малевич намалював “Квіткарку” як данину поваги першому вчителю

Першим професійним художником, з яким познайомився Казимир Малевич, був видатний український передвижник, академік Микола Пимоненко. Малевич все життя вважав його своїм учителем і захоплювався його талантом як живописця. Картина Малевича “Квіткарка” – прямий омаж до “Київської квіткарки” Пимоненка, написаної в 1897 році.

“Квадрат” був частиною триптиха

Існує мінімум 4 картини “Чорний квадрат”. Можливо, їх навіть більше. Сам “Чорний квадрат” є частиною триптиха, де рівне значення мають “Чорне коло” і “Чорний хрест”. У цих роботах Казимир Малевич вивчав базові можливості кольору, композиції.

“Святошин” — в Третьяковці

Під час останнього візиту до Києва навесні 1930-го Малевич створив імпресіоністський пейзаж. Картина “Пейзаж під Києвом” зберігається в Третьяковці. Але справжня назва “Святошин” по імені села, де Малевич малював.

Ескіз з критикою радянської влади

У Нацхудмузеї України зберігається оригінальний ескіз Малевича до розпису конференц-залу Всеукраїнської академії наук. Проект не реалізований. Художник Лев Крамаренко побачив у фігурі в червоному біля хреста критику радянської влади і не показав роботу комісії.

“Корова” з етажерки

Картину “Корова і скрипка” Малевич намалював на одній з поличок розібраної етажерки, оскільки у художника не було грошей на матеріали. У кутах картини навіть можна побачити отвори від ніжок етажерки.

Автори: Христина Коновалова, Станіслав Платонов