Звідки надходять кошти, що наповнюють бюджети парламентських партій

Перед виборчим 2019-м роком більшість політичних сил акумулюють свої фінансові та людські ресурси та готуються взяти штурмом парламент 9-го скликання. За підрахунками Центру Ейдос, виконавця проекту ЄС з інформування громадян про фінансування політичних партій, зараз держава забезпечує понад 98% грошей парламентських партій. Дізнайтесь, які партії фінансують платники податків.

2016 рік став поворотним для всіх партій, яким пощастило потрапити до парламенту після Революції Гідності: завдяки впровадженню державного фінансуванню політичних сил вони почали наповнювати свої каси коштами з бюджету країни.

Вже після перших «дотаційних» кварталів стало очевидним, що українські політики рухатимуться європейським шляхом, тобто зменшуватиметься кількість надходжень на партійні рахунки зі сторони фізичних та юридичних осіб, натомість практично вся діяльність триматиметься на фінансах платників податків. З одного боку, видається, що тенденція не вкрай позитивна, але слід врахувати, що вона є природньою, така практика є в більшості європейських країн, які запровадили аналогічний механізм фінансування. Саме тому часто законодавцю доводиться придумувати і запроваджувати на рівні законодавства так звані «заохочення» для партій тісніше співпрацювати з громадськістю та стимулювати їх підтримувати політичну силу не лише голосом на виборах, але й власним гаманцем.

У 2017 році тенденція до зменшення сум внесків від громадян та юридичних осіб (адже на відміну від більшості європейських країн у нас дозволені внески від ТОВок та інших юридичних осіб) на користь політичних партій збереглась. Так, протягом минулого року на статутну діяльність всіх політичних партій, що отримують державне фінансування (нагадаємо: наразі це Блок Петра Порошенка, Радикальна партія Ляшка, «Батьківщина», «Самопоміч», «Опозиційний блок» та «Народний фронт») було виділено 442,3 млн грн, найбільше отримали «Народний фронт» (113,7 млн), БПП (112,1 млн.) та «Самопоміч» (100,6 млн).

Подібна ситуація має місце й у першому півріччі 2018 року: хоча формально всі партії залучили 24,4 млн грн з приватних джерел, 23,3 млн з них – це кошти партії «Батьківщина», що аномально багато, проте очікувано: політична сила впроваджує масштабну кампанію «Нового курсу» Тимошенко, проте не отримує достатню кількість коштів з бюджету, аби покрити витрати. В такому випадку об’єднання було змушене показати солідні надходження. За виключенням коштів партії Юлії Володимирівни, решта партій сумарно отримали 1,1 млн грн, найнижчий показник за 2,5 роки.

19_02
Доходи парламентських партій в першому півріччі 2018 року

Від фізичних та юридичних осіб за 2017 рік всі центральні офіси партій отримали 7,6 млн грн, що складає 1,7% від загальних доходів партій за рік, включаючи кошти з держбюджету. Таким чином, держава забезпечила 98,3% (!) всіх грошей парламентських політичних сил, хоча варто зазначити, що у різних партій це співвідношення трохи відрізняється: наприклад, у «Народного фронту» ця «залежність» від бюджетних транзакцій практично стовідсоткова, тоді як Опозиційний блок із самого старту реформи показує досить високий відсоток надходжень з приватних джерел.

У 2018 році в зв’язку зі стрибком приватного фінансування в «Батьківщини», частка державного фінансування у загальній сумі доходів парламентських партій складає вже менше – 91 %.

Що стосується приватних внесків, у 2017 році 2/3 всіх доходів з-поза бюджету припадала на юридичних осіб (5,3 млн). Від фізичних осіб надійшло 2,3 млн. Хоча, знову ж таки, звертаємо увагу, що сума та відповідно й частка внесків юросіб може бути менша, оскільки кілька партій, в тому й президентська БПП, практикують перекази бюджетних коштів в регіони, а регіональні осередки – в центр. Оскільки представництва в регіонах здебільшого мають один рахунок, важко сказати, чи не відбувається «реверсу» бюджетних коштів, які партія трактує як внески від юросіб (адже осередки мають саме такий статус). У зв’язку з цим нюансом ми також розділяємо доходи та видатки центрального офісу партії та регіонів.

У 2018 році ситуація протилежна: частка внесків від фізичних осіб складає практично 93% всіх приватних надходжень: співвідношення 22,65 млн грн до 1,75 млн грн.

1_881 (1)

Найбільше з бюджету країни отримує «Народний фронт» – у 2017 році сума склала 113,7  млн грн, у 2018-му складе 132 млн грн. При цьому сума, залучена з приватних джерел, також «рекордна»: протягом попереднього року партія залучила менше 6 тис. грн (!) від фізосіб, що складає 0,005 % від загальних надходжень пожертвувань партії, в а 2018 році «Народний фронт» ще не залучив ані гривні.

Крім того, ця політична сила не має осередків, які б працювали як юридичні особи та могли залучати кошти, тому вищезгадані 6 тис. – єдиний альтернативний державному фінансуванню дохід партії.

Другу сходинку серед партій, що отримують найбільше коштів з бюджету, займає Блок Петра Порошенка «Солідарність». У 2017 році партія поповнила касу на 112, 1 млн грн з бюджету та 133 тис. грн – від фізичних та юридичних осіб, відповідно внески з приватних джерел складають 0,11 % від загального доходу без господарської діяльності. Абсолютну більшість серед внесків – 132,8 тис. з 133 тис. – складають надходження від юросіб, а саме, як зазначалось вище, перекази від регіональних осередків Блоку. Також партія показувала немалі доходи від власної господарської діяльності – 150,1 тис. грн.

У 2018 році партія президента отримає з бюджету 130,2 млн грн, з приватних джерел центральний офіс партії отримав 42 тис. грн від юросіб. Як і раніше, кошти надходять від господарської діяльності: цього півріччя партія збагатилась майже на 300 тис. грн.

БПП має середньої розгалуженості мережу власних представництв, що покриває всі обласні центри України. Всі обласні осередки партії у 2017 році отримували перекази від партійного центру (таку традицію серед партій запровадив саме Блок Порошенка) та внески від фізичних та юридичних осіб. Так, партія переказала близько 67 млн грн на утримання осередків, найбільші транші пішли на Київський та Харківський осередки – 7,4 та 5,6 млн грн. Що стосується фінансування осередків коштами приватних осіб, то у 2017 році представництва сумарно отримали 3,9 млн грн, з яких 71% – кошти фізосіб, а 29 % – юридичних.

21_02

Третю сходинку серед партій з найбільшим фінансуванням займає об’єднання «Самопоміч» зі 100,6 млн грн загального доходу. З-поза бюджету у 2017 році партія залучила майже мільйон – 968,3 тис грн. Співвідношення фізичні/юридичні особи – практично 50 на 50: 504,6 тис. – від юросіб та 463,7 тис. – від фізичних. В силу особливостей функціонування цієї партії, а саме посиленого централізму, більшість осередків мають лише формальні банківські рахунки або й не мають їх взагалі, тоді як основна маса коштів приходить на центральний рахунок, з якого й оплачуються всі партійні видатки.

Проте при такій системі управління партією в «регіонах» «Самопоміч» залучила близько 1,1 млн грн внесків від фізосіб та 144 тис грн – від юросіб. Практично всю суму доходів поза бюджетом забезпечили київські осередки: обласний та міський.

У 2018 році партія Андрія Садового отримає 116,8 млн бюджетних гривень. За перше півріччя цього року політична сила також поповнила на 702,3 тис грн. свою касу з приватних джерел: 390,2 тис. – юридичні особи, 312 тис. – фізичні.

Четверте місце та 11% від бюджетного пирога отримує Опозиційний блок. Партія, яка вважала аморальним отримання коштів з державної казни, отримала в 2017 році 48,5 млн грн з бюджету та 3,8 млн грошової підтримки від юридичних осіб. Показово, що навіть при таких сумах залучених з приватних джерел частка державного фінансування в загальному доході партії складає майже 93%.

У 2018 році Опоблок сумарно отримає 56,3 млн грн бюджетної підтримки. За перше півріччя партія також залучила трохи менше 8 тис. грн від юрособи.

Останні дві сходинки у рейтингу отримувачів бюджетних коштів займають  Радикальна партія Олега Ляшка та об’єднання «Батьківщина», які у 2017 році отримали 38,2 та 29,1 млн грн відповідно. У 2018-му вони отримають 44,4 та 33,9 млн грн. При чому партія Ляшка, як і Народний фронт, не має власних осередків зі статусом юрособи, тому всі надходження збираються лише на центральному партійному рахунку, куди в 2017 році також надійшло 1,1 млн грн внесків від фізичних та юридичних осіб, а в першому півріччі 2018 року – 362 тис. У такому випадку частка бюджетного фінансування в розрізі всіх доходів партії складала 97% у 2017 році та збільшилась до 98,4% у поточному році.

«Батьківщина» Юлії Тимошенко подібно до партії Ляшка залучило в минулому році 1,4 млн грн з приватних джерел, проте партія відрізняється вкрай розгалуженою мережею своїх представництв, з якими може позмагатись хіба що «Свобода» Олега Тягнибока. Так, в регіонах партія Тимошенко, яка не практикує перекази бюджетних коштів на місця, залучила 5,5 млн грн, з яких 5,1 млн – кошти  від громадян та біля 400 тис. – внески юридичних осіб.

У другому кварталі 2018 року «Батьківщина», як згадувалось раніше, залучила майже 22 млн від фізичних осіб та 1,3 млн – від юридичних осіб.

22_03

Таким чином, протягом 2017 року ми спостерігали картину, яка залишається актуальною й досі: партії фінансуються практично на 100% коштами з державного бюджету, тоді як доходи з приватних джерел складають лише кілька відсотків ід загальних доходів. Також у порівнянні з 2016 роком, суми власних коштів на партійних рахунках зменшуються, адже відповідно до чинного законодавства державне фінансування має бути або повністю витрачене, або повернуте назад в казну. Тому Україні також варто подумати про механізми заохочення партій більше працювати з власними виборцями та залучати кошти з приватних джерел, аби інституційний розвиток політичних сил не зводився лише до адаптування бюджетних грошей.

Публікація видана за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Підвищення обізнаності громадян щодо фінансування політичних партій як запорука зменшення політичної корупції в Україні», який впроваджується Центром «Ейдос». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру «Ейдос» і в жодному разі не відображає погляди Європейського Союзу чи Центру демократії та верховенства права.

Катерина Давиденко, Центр «Ейдос»

Оригінал статті опубліковано на сайті Главком