Реформування системи державних перевірок: що маємо і як має бути

Пам’ятаю, як одного разу в редакцію, де я працювала головною редакторкою, прийшла інспекторка. Вже забула, з якої саме структури. Виявилось, що за якимось законом і купою підзаконних актів я, як керівниця, маю пройти навчання з техніки безпеки по користуванню комп’ютерною технікою (якось так дивно це звучало). Для цього треба було ходити в якісь дні з 18.00 до 21.00 годин на курси. І заплатити кругленьку суму за «навчання».

Звичайно, я не пішла. Сама постановка питання була дивною і схожою на банальну викачку грошей. Чому тоді не вимагати навчання правилам поводження з офісними меблями? Кріслом можна ж вбити, а об стіл спіткнутися.

І можна собі лише уявити, що відбувалось в бізнесі, який повністю залежав від волі і примх інспекторів різного штибу.

Ви знаєте, наприклад, що донедавна кафе і ресторанам нав’язували, які миючі засоби вони мають використовувати у своїх закладах?

Система контролю і інспектування дісталась Україні від Радянського Союзу і за майже 28 років була незмінною. Звісно, що багато вимог давно застаріли та були абсурдними і знущальними. Тому інспектори завжди і до всього могли причепитися і виписати купу штрафів. А непрозора і складна система перевірок породжує корупцію і вбиває віру в те, що можна працювати без домовленостей і порушень.

Я обіцяла розповідати, на що в Україні витрачаються європейські гроші. От роблю це. І хочу, щоб було зрозуміло: європейці вкладають гроші в тому числі в проекти, які мають на меті зміну совкових правил. Одну із найскладніших реформ в цьому напрямку консультує BRDO – Офіс ефективного регулювання (ось їхній сайт)

Проект фінансується ЄС в рамках ініціативи EU4Business.

Думаю, зрозуміло, чому діюча інспекційна система неефективна. Ось, наприклад:

Вимоги застарілі. Держава диктує, що і як робити бізнесу.
Інспекції працюють, щоб виявити порушників. Їхня ефективність вимірюється кількістю штрафів і призупинених виробництв.
Пожежна інспекція, наприклад, не стимулює підприємців не допускати пожеж, а штрафує тих, у кого немає вогнегасників.
Якщо інспектор має на меті піймати порушника, то його енергія направлена на те, щоб причепитися до дрібниць і не вийти з перевірки без оформлення порушень.
Вся державна машина спрямована на те, щоб боротися з випадками, коли порушень немає. І карати тих, хто не карає інших.
Як це працює в Європі?

Застосовується ризик-орієнтований підхід: держава визначає типові риски для кожного виду бізнесу і думає, що треба зробити, щоб їм запобігти.
Держава (в особі інспекційних органів) пояснює, чого від тебе хочуть і чому.
Держава переконує, що важливо і вигідно працювати за правилами.
Держава допомагає, якщо ти не можеш впоратися самостійно.
Правила прописані зрозумілою мовою і не допускають подвійних трактувань.
Покарання є також. Звичайно, деякі компанії ігнорують правила. І отримають жорстке покарання.
Якщо ви пам’ятаєте, у 2014 році було запроваджено річний мораторій на планові перевірки. Тобто, інспекційним органам заборонили ходити і кошмарити бізнес. За рік хотіли розібратися з системою перевірок. Але нічого не встигли, мораторій подовжили. І досі не розібралися, якщо чесно.

Тому зараз ми теж маємо мораторій, але з деякими особливостями.

Існує список Кабміну, де є перелік тих органів, які мають право проводити планові перевірки.

Почалося реформування системи державних перевірок.

Ось основні моменти реформи:
Перевірки бізнесу мають стати прогнозованими і прозорими.
Вся інформація про перевірки, вимоги до бізнесу, всі результати перевірок мають бути розміщені он-лайн у спеціально створеній централізованій базі даних. Ось пілотний модуль онлайн-системи перевірок інтегрованої автоматизованої системи:
Доступні і зрозумілі дані допоможуть запобігти корупції – кожний охочий зможе перевірити, хто, кого і навіщо перевіряв і що було виявлено.
Відкритість допоможе виявити систематичних порушників. Ті, хто грає не за правилами, з часом самі підуть з ринку.
Планові перевірки перестануть бути «актом інквізиції». Вони стануть сервісними. Це коли завдання інспектора під час перевірки – допомогти, пояснити, які ризики існують, до чого це може призвести, пояснити потенційні втрати.
Правила перевірок стануть зрозумілими. В грудні 2017 року уряд відмінив третину всіх норм охорони праці, пожежної безпеки та санітарних норм. Це майже 300 документів, які застаріли.
Для кожного виду бізнесу створюється своєрідний чек-лист для самоконтролю з вичерпним переліком вимог.
Очікується, що результати такої реформи будуть не раніше 2019 року. Потрібно кардинально зменшити кількість інспекційних функцій, грамотно розділивши їх між інспекційними органами. Не механічно об’єднувати, а трансформувати в нові структури. Щоб позбавитися тих, хто ходить і контролює колір чашок в ресторані, наприклад.

На жаль, державні органи влади все ще мало і погано комунікують з населенням, не пояснюють ані суті реформ, ані можливостей, які вони надають, ані механізму дії змін. Про багато важливих речей, які відбуваються в країні, ми всі мало знаємо. Для того, щоб знайти важливу інформацію, треба цілеспрямовано її шукати. Не всі мають час, можливість і знання, як це робити.

І ще згадалась мені розповідь одного знайомого бізнесмена, який працює і в Європі теж. Одного разу він отримав листа фіскальної служби, де йому повідомлялось, що за минулий рік його компанія виплатила значно менше податків, аніж мала. В листі було прохання погасити борг і пропонувалось повідомити, за який час і якими сумами це було б можливим зробити, щоб не нашкодити роботі компанії. Фінансова структура компанії все перевірила і виявила, що так, це помилка самої компанії. Компанія знайшла можливість погасити податковий борг швидко. Фіскальна служба надіслала ще одного листа, в якому дякувала за розуміння і бажала успіхів.

Так от, якщо хтось отримає подібного листа хоч від однієї з контролюючих і інспектуючих структур, будемо вважати, що всі наші намагання перетворень не були марними.

Автор: Зоя Казанжи