Місцеві громади за підтримки ЄС повертають до життя старовинні храми та палаци

Я люблю ходити в музеї за кордоном. Намагаюсь робити це в усіх країнах світу, куди потрапляю, бодай, ненадовго. Я бачила крихітні сільські музеї з прекрасними тематичними експозиціями. Я німіла від захвату в паризькому Луврі, санкт-петербурзькому Ермітажі і нью-йоркському Метрополітен-музеї. Я бачила Південноафриканський єврейський музей, музеї взуття, тютюну, каналізації, японських ляльок, сексу, кохання і багато інших музеїв.

І кожного разу мені складно ходити в наші музеї. Звичайно, мені зустрічалися хороші експозиції і дбайливі господарі.

Але в основному боляче дивитися на наші чудові архітектурно-історичні пам’ятки, які руйнуються, обростають сміттям і мохом, не опалюються, вкриваються сирістю…

Музеї, галереї, бібліотеки, театри, палаци, історичні будівлі не є поки що пріоритетними в країни. Все чекаємо, поки виправимо економічну ситуацію, а потім, заспокоюємо себе, і до культури руки дійдуть.

Як правило, при такій постановці питання, до культури руки ніколи не доходять. На жаль.

На першому фото, яке внизу, ви бачите одну із найдавніших збережених архітектурних пам’яток, яка розташована у Раві-Руській Львівської області. Це – костел святого Михаїла. Його побудували за проектом італійського архітектора Паоло Антоніо Доменіко Фонтана у 1737 році в стилі барокко. Будівництво тривало вісім років. Пізніше до костелу був добудований двоповерховий монастир з келіями для монахів Ордену Братів Менших Францисканців.

Костел святого Михаїла у Раві-Руській Львівської області
В інтер’єрі до наших часів збереглися сліди настінного розпису XIX століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Костел виконував свої функції до 1941 рок. Потім була німецька окупація. А потім цю будівлю, як і більшість палаців та культових споруд, використовували як склад продуктів та різноманітних товарів. Пізніше в монастирі взагалі розмістили машино-тракторну станцію.

І це – звична і банальна історія нищення пам’яток. І за часів СРСР, і зараз, за часів незалежності. Ви ж пам’ятаєте улюблену схему забудовників? Доведення історичної будівля до руйнування або «випадкові» пожежі. І покарання за це – невелика сума штрафу.

В Україні є 50 архітектурних пам’яток світового рівня. Із них 7 – входять до світової спадщини ЮНЕСКО. В кожному місті – великому і маленькому, – є пам’ятники, музеї, архітектурні та історичні пам’ятки, які треба рятувати. На жаль, з кожним роком їх стає все менше і менше.

32 мільйони євро протягом 2018 – 2020 років виділяє Європейський Союз в рамках проекту COMUS «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадою» (Community-led Urban Strategies in Historic Towns) на реставрацію та відновлення наших історичних пам’яток.

Мова йде не тільки про фізичну реставрацію споруд, а й про перетворення їх на місця, які громада зможе використовувати для свого дозвілля і розвитку.

Саме тому у комплексі колишнього монастиря францисканців, про який я пишу вище, планують створити 4 дитячих будинки сімейного типу для 40 дітей-сиріт, а костел відновлять як культову споруду.

На реставрацію костелу, який на першому знімку, виділено майже 1 мільйон євро.

А на реставрацію вежі старовинного домініканського монастиря (на другому фото) у Підкамені Бродівського району, що на Львівщині, Євросоюз виділив 795 тисяч євро.

Домініканський монастир у Підкамені Бродівського району на Львівщині
В рамках проекту ЄС COMUS три українських міста – Жовква, Луцьк і Прилуки – відновлюють пам’ятки історії та культури, в яких планують відкрити заклади культури та просвіти.

Тобто, місцеві громади за підтримки ЄС повертають до життя старовинні храми та палаци. І повертають місцевим жителям історію родин, міста, країни.

В цій програмі ЄС взяли участь кілька десятків проектів. Перемогли 17. Із них – 10 будуть реалізовані у Львівській області. Кожен проект-переможець конкурсу повинен бути додатково профінансований з бюджету тієї території, на якій його реалізовують, у розмірі 10% від загальної його вартості.

Я кожного разу, коли починаю шукати інформацію про цікаві проекти, дивуюсь, скільки ми маємо можливостей! Багато речей падають на голову – просто бери і роби.

А які цікаві місця – історичні, культурні, архітектурні, – є у ваших містах і містечках?

Автор: Зоя Казанжи, журналістка, письменниця, радник із комунікацій в агенції E’COMM