Державну монополію на виконання судових рішень зруйновано

До 2017 року в Україні виконувалося лише 6 (!) відсотків судових рішень з цивільних та господарських справ. Навіть якщо суд прийняв рішення на вашу користь і постановив відшкодувати або повернути певну суму чи майно, то це абсолютно нічого не значить. В 2017 році відсоток виконаних судових рішень виріс до 18 – в три рази. І це виявилося результатом реформи виконавчої служби та появи приватних виконавців. Можна говорити, що державна монополія на цю професію розбита. Так само, як відбулося з нотаріусами і стоматологами.

Систему судових виконавців намагалися реформувати давно і безуспішно. Минулого року на 5 тисяч судових виконавців в країні припадало понад чотири мільйони справ. Якщо поділити, то виходить, що кожному виконавцю потрібно було реалізовувати по три справи щодня.

Зрозуміло, чому такий низький відсоток виконання? Фізично подібне здійснити просто неможливо.

Власне таку ситуацію можна кваліфікувати як кризову.

Ну і знову на допомогу прийшли європейці. Була створена робоча експертна група, якою опікувався проект ЄС ПРАВО – Justice. І зараз у нас діє змішана система виконання судових рішень. Це коли державні і приватні виконавці працюють в конкурентному середовищі.

До речі, в країнах ЄС 30 відсотків судових рішень виконують приватні виконавці. Цікавий приклад і досвід Литви. Рішенням уряду всі державні виконавці, в один день, стали приватними. Звичайно, був відповідний порядок підтвердження кваліфікації. Звичайно, не всі змогли працювати в нових умовах.

Мені взагалі подобається блискавичність втілення рішень, які часто демонструють країни Балтії. Це в противагу анекдотам про повільних балтійців, до речі.

На початку минулого року Міністерство юстиції оголосило набір приватних виконавців. Навчання і стажування пройшла понад одна тисяча кандидатів. Із них лише 123 здали екзамен. Але реально почали працювати 100 людей. Із них 33 – в Києві. Це дані – на березень 2018 року.

Чому так мало, спитаєте ви? Тому що процедура відбору складна і вартісна. Треба закінчити місячні курси (оплата від 5 і до 6 тисяч гривень, залежно від регіону); хто не має 1 року досвіду роботи виконавцем, адвокатом, нотаріусом чи арбітражним керуючим, ще місяць проходить безкоштовне стажування; потім кваліфікаційний екзамен; потім треба відкрити офіс з певним обладнанням і пройти перевірку Мін’юсту; після цього дані виконавців вносять в Єдиний реєстр приватних виконавців України; виконавець також має застрахувати свою цивільно-правову відповідальність за можливий збиток учасникам виконавчого виробництва чи третім особам (вартість поліса стартує від 800 гривень).

Звичайно, на це йдуть сили, час і гроші. Але по-іншому не було в жодній країні світу, де працює така система.

Перші приватні виконавці вже працюють дев’ятий місяць. І лише за перші три місяця вони відкрили десь 3 тисячі проваджень на суму 710 мільйонів гривень і понад 50 мільйонів за цей же час стягли з боржників

Звичайно, існує недовіра до приватних виконавців – люди часто думають, що це колектори. Тому і кажуть, що приватники – це ті, хто забирає майно. Насправді, ні. Це ті, хто повертає заявнику права, які йому належать. І це принципово. Ну і не забувайте, що дії колекторів в нашій країні поза законом.

Приватні структури завжди працюють ефективніше. Точно так і приватні виконавці. Вони мотивовані тим, що 10 відсотків від стягнутої суми чи вартості поверненого майна – це їхній заробіток. А у випадках складних чи непереспективних справ виконавці можуть брати додаткову винагороду. Це все дозволено. Виконавці платять податок. Структура їхніх доходів чесна і прозора.

Мені розповіли такий випадок: приватний виконавець Андрій Авторгов за 8 робочих днів стягнув з відомого українського банку борг свого клієнта в сумі 3,5 мільйонів гривень. Його клієнт кілька місяців чекав, коли запрацює інститут приватників, тому що державна служба не спрацьовувала.

Звичайно, з державною системою складно конкурувати, бо немає справедливої конкуренції. Державні структури, на жаль, часто підігрують «серйозним людям» і бережно ставляться і до їхніх статків, і бо їхніх боргів.

Приватна виконавиця Катерина Шмідт, наприклад, змогла за 20 днів, враховуючи новорічні свята, стягти 13 мільйонів боргу з великого підприємства, яким володіє впливова олігархічна група. При цьому, в державній службі роками лежать десятки справ на цього ж боржника на мільйони гривень.

Україні не вистачає десь 2 тисячі приватних виконавців. Але все тільки починається. Принаймні, добре, що кожний, хто потребує кваліфікаційної роботи/допомоги в цьому напрямку, вже може вибирати.

Автор: Зоя Казанжи, журналістка, письменниця, радник із комунікацій в агенції E’COMM