Як українські підприємці змінюють світову індустрію із грантами ЄС

Енергонезалежні будинки, 3D друк металів, енергогенеруючі жалюзі – такі технології змінюватимуть глобальну економіку і наш побут найближчим часом. І це все український малий і середній бізнес.

Зі своїми унікальними розробками вітчизняні компанії завойовують світовий ринок, а Євросоюз цьому сприяє солідними грантами завдяки Інструменту підтримки інновацій малого та середнього бізнесу (МСБ) в рамках програми Горизонт 2020.Бізнес може вирішувати глобальні проблеми, тому ЄС підтримує європейські інноваційні компанії,” – говорить Юрій-Володимир Блавт, проектний менеджер компанії CIVITTA, яка надає консалтингові послуги в країнах Європи. Він наводить приклад української компанії  SolarGaps, яка нещодавно виграла грант Горизонту завдяки своїй технології розумних енергогенеруючих жалюзей: “Більшість людей живе в квартирах, не всі можуть поставити сонячні панелі. Тому SolarGaps розробила жалюзі, які виробляють сонячну енергію”. Компанія уже почала продавати перші партії, але для масштабування виробництва потрібні інвестиції. У цьому допоможе грант Горизонту.

Загалом, в рамках програми Горизонт 2020 на Інструмент МСБ виділено 3 млрд євро. Цей інструмент відрізняється від інших конкурсів програми тим, що в ньому можна брати участь самостійно. “Коли немає необхідності створення консорціуму, займатися пошуками європейських партнерів, це значно спрощує процес подачі заявки,” – пояснює Блавт: “Запорука перемоги в конкурсі – проривна інновація та глобальні амбіції”. При цьому, потрібно мати не просто ідею, а проект з високим рівнем технологічної готовності: компанії повинні мати прототип максимально наближений до реальних умов.

Наша розробка допоможе винести ЗD друк металів з категорії чогось унікального в загальнодоступну промислову технологію, – розповідає Дмитро Ковальчук, співзасновник і директор підприємства “Червона хвиля”, яке займається розробкою електронно-променевих технологій виробництва металу. Підприємство отримало грант Горизонту на комерціалізацію 3D друку металів.metalsЗа розрахунками компанії, технологія Червоної хвилі – xBeam – до 10 раз дешевша порівняно із аналогами: собівартість такого друку не перевищує 100 доларів за кілограм; а сучасні технології, наближені до xBeam, мають собівартість понад 700-800 доларів за кілограм та потребують додаткових витрат на оброку надрукованих деталей. Водночас, вартість друку металу за більш точними порошковими технологіями, як правило, становить понад 2000 доларів за кілограм.

3D друк інколи називають третьою промисловою революцією. Більше не потрібно буде виробляти товари сотнями тисяч, 3D технології дозволять надрукувати індивідуальне замовлення за лічені години. У цьому і є прорив. І наша технологія серед тих, хто може цю мету наблизити,” – ділиться своїм баченням Ковальчук.

Наша розробка не має аналогів у світі,” – заявляє ще один переможець конкурсу Горизонту, автор проекту PassivDom Максим Гербут. Автономний будинок, який сам себе забезпечує електроенергією, опаленням, вентиляцією, водопостачанням та водовідведенням, та ще й його каркас друкується за день на 3D принтері – теж український винахід.passivdom.pngБудинок, який в собі поєднує мобільність, повну інтеграцію з функціями smart house, і при цьому настільки енергоефективний, що автономний. Такого рішення в світі не існує,” – запевняє Гербут. Сучасні надміцні матеріали забезпечують гарантію понад сорок років, впродовж яких теплозберігаючі стіни не втрачатимуть своїх властивостей, порівняно з традиційними матеріалами. А сонячні установки здатні генерувати енергію навіть при слабкому освітленні. Завдяки цим якостям пасивний будинок було внесено до Книги рекордів Гіннеса як найтепліший будинок у світі.

Команда продовжує розвивати свою технологію “пасивного будинку”, щоб зробити таке житло більш доступним і вивести на світові ринки.

Наразі компанія отримала понад 9 тисяч передзамовлень на пасивні будинки, основні клієнти – американці та європейці. Більше того, протестувати таке житло можна через Booking.com; один із прототипів пасивного будинку побудований під Києвом в Нових Петрівцях. Щоправда, черга на заселення немала.

Наш проект може в глобальному сенсі змінити індустрію,” – впевнений Гербут.

Незважаючи на такі яскраві кейси українських учасників програми Горизонт 2020, експерти стверджують, що Україна не використовує свій потенціал. За час приєднання до Горизонту в 2015 року, лише 6 вітчизняних компаній отримали гранти Інструменту МСБ.

Блавт виділяє дві причини низької активності українців: погана поінформованість і недостатня підготовка до конкурсу.

У 2015 і 2016 роках від України подавалося в середньому п’ять компаній за квартал. Це дуже низький показник. Зараз ситуація дещо покращилася: в першому півріччі 2017 р. подалося двадцять компаній, а в другому – вже сорок. Хоча для України це все ж невелика цифра,” – розповідає Блавт. Для прикладу, найактивніші країни-учасниці подали в рази більше заявок: Італія (340). Іспанія (338), Великобританія (129), Франція (112). Із 2079 поданих проектів у вересні цього року, фінансування отримало 119 підприємств.

Блавт радить українським компаніям приділяти більше уваги комерційному боку продукту, продумати бізнес модель, чітко оцінити ринки. Адже, Інструмент МСБ – це те, як компанії будуть отримувати прибутки, впроваджуючи інновації для вирішення глобальних проблем.

Дізнатися більше про бізнес-можливості Євросоюзу та залучитися новими партнерствами можна під час Бізнес-форуму країн Східного партнерства, який відбудеться в Таллінні в жовтні: https://eap-businessforum.eu/ru/.

Окрім підтримки інноваційних компаній України, ЄС також надає широку підтримку українським підприємствам у рамках своєї програми для малого та середнього бізнесу в регіоні Східного партнерства – EU4Business.

EU4Business надає фінансування для МСБ у формі позик або гарантій, проводить освітні заходи, а також забезпечує майданчики для пошуку бізнес партнерів на ярмарках та у торгових представництвах. Програма співпрацює з такими організаціями, як Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк.

Висловлюємо подяку виданню Новое Время за співпрацю щодо публікації матеріалу.