“Батьки – це найкращі лобісти раннього втручання” – фахівець із соціальної роботи Великої Британії, котра сподівається, що одного дня в Україні не буде потреби в притулках

Кожні батьки сподіваються, що у них народиться здоровий малюк. Проте що робити, коли народжується дитина з особливими потребами? Для того, щоб батьки не почувалися розгубленими і самотніми, вони мають відчути підтримку і впевненість у тому, що їхня дитина матиме усі необхідні умови для розвитку. І те, що справді потрібно такій родині – це турботливий професійний сервіс.

Арморе Воусон, фахівець з соціальної роботи з Великої Британії, яка приділяє особливу увагу проблемам та захисту дітей, ретельно знайомить з концепцію раннього втручання, та пояснює важливість започаткування її в якості загальної стратегії в Україні. Воусон на даний час керує заснованим ЄС проектом «Збільшення здібностей громадських організацій, керованих батьками, підтримувати забезпечення реформ, спрямованих на права і потреби дітей з інвалідністю раннього віку в Україні».
6 Armorer early intervention.jpg
Арморе Воусон

 

Чи можете ви описати метод «раннього втручання»? Що в ньому особливого? Як це допомагає дітям з особливими потребами?
Це зовсім інший підхід порівняно з медичною моделлю, де інвалідність розглядається в першу чергу як фізіологічна проблема. Раннє втручання ґрунтується на ідеї, що як тільки батьки або медсестри помітили, що дитина не розвивається належним чином, батьки повинні одразу отримати допомогу. Чим раніше вони отримують підтримку, тим більше шансів у їх дитини. Мозок найінтенсивніше розвивається від народження до трьох років. Цей час найбільш важливий для розвитку дитини, тому чим раніше дитина отримає допомогу, тим краще.
Важливим принципом раннього втручання є те, що кращий спосіб допомогти дитині – це допомога батькам. Звичайно, щоб оцінити проблему, фахівці повинні оглянути дитину. Але вони також повинні приділити увагу всій сім’ї. Йдеться про допомогу батькам відчувати себе впевнено і розвивати навички взаємодії з дитиною сам на сам.
Мати може дуже засмутитися, дізнавшись, що її дитина не розвивається належним чином. Але вкрай важливо, щоб мати почувалася щасливою і підтримувала добрі стосунки зі своєю дитиною. Якщо дитина відчуває, що вона має стабільний та міцний зв’язок з матір’ю, мозок дитини може розвиватися краще. Це одна з причин, чому дитячі будинки такі згубні. Діти, які зростають в  такому середовищі втрачають шанс розвинути міцний зв’язок з батьками. Сім’я – це чудовий ресурс для дітей.
Як саме раннє втручання допомагає дітям з особливими потребами?
Раннє втручання допомагає дитині отримати необхідне лікування, щоб збільшити ймовірність майбутньої інтеграції в суспільство. Треба хоча б забезпечити дитині поживну дієту та її участь в ігровій групі. Дітей з особливими потребами не потрібно лишати ранньої освіти, для них важлива взаємодія з іншими дітьми.
Таким чином, раннє втручання допомагає батькам розвинути навички, аби краще розуміти і допомагати своїй дитині. Це перший крок на шляху до інтеграції в суспільне життя. Я знаю, що зараз в українських школах приділяється велика увага інклюзивній освіті, але часто це можливо тільки тоді, коли діти отримали допомогу від раннього втручання, перш ніж потрапити до школи. Стратегія дає можливість розвивати ранні соціальні навички, які допоможуть дітям з особливими потребами краще адоптуватися до дитячого садка та початкової школи.
Раннє втручання може сприяти зниженню ступеню інвалідності. Мозок дитини працює напружено в перші роки життя, тому належна підтримка батьків у допомозі дитині вкрай необхідна. Це можливість зменшити ступінь інвалідності та уникнути ізоляції й відчуження у суспільстві.
Наприклад, дітям, які страждають на аутизм, дуже важко спілкуватися з людьми і взаємодіяти з іншими дітьми. Кожна дитина індивідуальна, і не існує єдиного рішення.
Які є приклади послуг раннього втручання? Чи доступні вони в Україні?
Нашим партнером є Інститут раннього втручання в Харкові. Вони мають дуже хороший фільм, в якому фахівець пояснює матері, як допомогти її дитині краще харчуватися. Дитина має інтелектуальну інвалідність і їй важко їсти, а мати не знає, як допомогти. Тому насправді фахівець працює саме з матір’ю, пояснюючи їй, чому її дитина не може їсти, чому вона не дивиться на неї, і як найкраще допомогти своїй дитині.
У медичній моделі акцент робиться виключно на дитину, а батьків не беруть до уваги. Але в моделі раннього втручання, увага спеціаліста спрямована на батьків і питання, «чому б вам не спробувати зробити так?». І це працює. Професіонали навчають батьків методам, які дозволяють їм допомагати своїй дитині.
В Україні починається дуже цікава робота щодо раннього втручання. Харківський інститут раннього втручання зробив великий прогрес в цій області, вони провели дослідження, щоб показати вплив своєї роботи. Програма раннього втручання також розпочата у Львові, Одесі та Ужгороді.
Ефективність методу раннього втручання науково доведена. Багато досліджень було зроблено з цього питання на міжнародному рівні, але українські вчені тільки почали досліджувати даний метод.
kid drawing.jpg
Який досвід ЄС і Великій Британії в реалізації ініціатив раннього втручання?
За останні 20 років люди почали розуміти, що раннє втручання є надзвичайно важливим. Є безліч різних способів застосування цього методу у Великій Британії та в інших країнах.
Згідно законодавства Великої Британії, фахівці в галузі освіти, охорони здоров’я та інших соціальних послуг, повинні працювати разом в інтересах дітей. Країна гарантує комплексні послуги для дітей, і батькам не потрібно шукати різних фахівців.
Часто в Україні, коли дитина має інвалідність, батьки бігають від лікаря до лікаря, і багато хто з них каже, що не зможе допомогти. Це жахливий досвід для батьків. У ранньому втручанні, фахівці спілкуються між собою, так що батькам не потрібно окремо звертатися до різних лікарів. Існує багатопрофільна команда лікарів, фахівців в галузі освіти, а також логопедів і фахівців з мовних дефектів, які спільно працюють задля допомоги дитині. Вони надають консультації  батькам, як впоратися з обмеженими можливостями у кожному конкретного випадку. Іншою перевагою є те, що існують механізми для полегшення взаємодії між батьками, щоб ділитися своїм досвідом.
У Великій Британії є також спеціально навчені сімейні медсестри, які відвідують матір і немовля невдовзі після пологів. Вони перевіряють, як себе почувають мати і дитина, чи дитина розвивається належним чином, або чи має мати післяпологову депресію, яка також може бути шкідливою для дитини. Медсестри навчені виявляти будь-які проблеми.
На європейському рівні, є європейська організація під назвою Eurlyaid, яка виступає у підтримку раннього втручання в ЄС. Вони зробили багато досліджень в цій сфері. Всесвітня організація охорони здоров’я також сприяє цьому методу в світовому масштабі. Таким чином, з огляду на його глобальну розповсюдженість, шокує, що пострадянські країни демонструють відносно низьку обізнаність і використання методу раннього втручання.
Що потрібно зробити Україні, щоб реалізувати цей метод?
Це справжній виклик, бо йдеться про перехід від медичної моделі до соціальної моделі мислення та про вирішення проблем інвалідності. Це дійсно важливий крок. Щодо соціальної моделі, мова йде не про проблеми, які має дитина, а про проблему виключення її з суспільства. Тому в першу чергу, Україні потрібно змінити своє ставлення. І це повинно відбуватися на рівні громадськості, сервісних служб і лікарів.
Потрібно закрити дитячі будинки і забезпечити підтримку батьків. У Великій Британії немає дитячих будинків. Їх просто не існує. Найкращі люди для підтримки дитини – це батьки. У Харкові є чудовий дитячий будинок під керівництвом Романа Марабяна. Він змінює традиційний підхід. Матері приходять до будинку і залишаються там разом зі своїми немовлятами, навчаючись догляду за дитиною з особливими потребами. Такий підхід є принципово новим для України. Це дуже велика зміна, але Україна готова до цього.
Український уряд обіцяє розвивати послуги раннього втручання та співпрацює з міністерствами охорони здоров’я, соціальної політики та освіти. Україна підписала меморандум про взаєморозуміння з ЮНІСЕФ, а міжнародні та українські громадські організації працюють над створенням національної платформи з раннього втручання. Таким чином, всі важливі складові вже є. Україна на національному та регіональному рівні підтримує концепцію і має прагнення до змін.
Тобто, основа є, але тепер важливо пояснити громадськості, лікарям, педагогам і всім, хто може допомогти цим батькам, чому раннє втручання важливе. Тому в даному методі, батьки – це партнери професіоналів. Батьки  найкраще розуміють свою дитину і фахівці повинні поважати їх роботу і співпрацювати. Попереду ще багато роботи.
Яким чином ваш проект сприяє ранньому втручанню в Україні?
Ми закликаємо батьків, ставати прихильниками ідеї раннього втручання. На даний момент ми працюємо з батьківськими організаціями в 10-ти регіонах України при підтримці Європейського Союзу та ЮНІСЕФ. Вони допомагають нам пояснювати батькам про раннє втручання, і як налагодити контакт з національними і регіональними органами влади, щоб сказати: «Давайте, друзі, ми повинні це зробити!»
До того ж ми проводимо дослідження, щоб зрозуміти, які саме послуги потрібні батькам порівняно з тим, які вони можуть отримати. Ми підготували серію відеороликів, в яких батьки діляться один з одним досвідом щодо перших років життя своїх дітей. Це фантастичні історії життя.
Загальні відомості:
Раннє втручання – це міжнародно-схвалений підхід, який продемонстрував свою ефективність і економічність, та який максимально підвищує шанси дітей досягнути свого потенціалу. Це важливий компонент для запобігання відмови від дітей/розміщення їх в установах, та який знижує ймовірність поганих довгострокових результатів для дітей та їх сімей.
Метод передбачає прийняття заходів з самого початку, коли побоювання з приводу розвитку або інвалідності дитини тільки з’являються, у віці, коли дитячий мозок ще розвивається. Це соціальна модель, яка враховує потреби як дитини, так і батьків, спираючись на потенціал сім’ї та зміцнюючи його, працюючи в партнерстві з батьками.
Таким чином, це відхід від застарілої та обмеженої медичної моделі, яка не бере до уваги ні батьків дитини, ні зв’язків з соціальними й освітніми організаціями та широкою громадськістю.
Корисні посилання:
Eurlyaid – Європейська асоціація з раннього втручання: http://www.eurlyaid.eu
Українська платформа для раннього втручання: http://rvua.com.ua
Харківський інститут раннього втручання: http://ei.kharkov.ua
Photo credit: HealthProm