Шалені ідеї притягують інвестиції – спеціаліст креативних індустрій

Близько 4,5% економіки Євросоюзу припадає на креативні компанії. Як культурний сектор залучає інвестиції та допомагає розвивати території?

Рагнар Сііл, спеціаліст із культурних і креативних індустрій, пояснює, як це працює і розповідає про досвід Естонії. Він приєднався до програми ЄС «Культура і креативність», метою якої є підтримка культурних секторів у країнах Східного партнерства.

Чому культура має значення? Чому уряду варто приділяти цьому більше уваги?

Культура – це джерело економічного росту та нових робочих місць. Політикам не варто відноситися до культурного сектору як до розваг, а як до потенціалу для створення нових робочих місць. Згідно наших звітів, культура додає цінність іншим сферам, таким, як туризм і бізнес. Культура і природа – це дві основні причини для туризму.

Культура допомагає поліпшити умови життя, як для місцевих мешканців, так і для відвідувачів, у парках, кав’ярнях, бізнес-центрах, житлових районах, третіх місцях, на вулицях. Типові пострадянські міста створюють враження, що найважливіше в них не люди, а машини. Люди виштовхані вбік, до підземних переходів.

Культура переосмислює міста. Зараз є багато покинутих промислових і військових будівель. Художники можуть дати їм нове життя, так як це зробили на Арт-заводі Платформа, перетворивши його із промзони на мистецький простір і коворкінг. Таке переформатування дуже популярне в містах на кшталт Таллінну, Ліверпуля, Мадрида чи Барселони. У минулому столітті багато промислових будівель Ліверпуля були покинуті після занепаду вугільної промисловості. Культура дала їм нове життя.

У таких місцях мистецтво може підняти ціни на нерухомість. Інколи це має й негативний ефект: художники приходять у покинуті зони і трансформують їх, але ціни можуть зрости настільки, що жити в них стає надто дорого, і вони йдуть. Це так званий «ефект Сохо», за назвою району Мангеттен у Нью Йорку. Колись він був популярний своїми митцями, але через таку популярність ціни на нерухомість наскільки зрости, що митці змушені були його покинути. Тому культура – це такий собі двигун розвитку.

Особливо вона важлива тепер через свою здатність об’єднувати суспільство.  Це засіб інтеграції, який допомагає вирішувати різні типи соціальних проблем. Як активувати людей з обмеженими можливостями та особливими потребами? Як об’єднати людей різного походження?

Культура це той майданчик, що об’єднує людей. Зараз багато європейських країн, наприклад Естонія, створюють у бібліотеках інтеграційні програми для мігрантів, де вони можуть відвідувати культурні події, мовні курси чи групи підтримки.

Яку частку економіки ЄС складає культура?

Потрібно розуміти різницю між «креативними індустріями» і «креативною економікою». Креативні індустрії означають економічну діяльність в рамках культурних секторів. Креативні компанії займають близько 4,5% економіки ЄС. Це доволі багато.

Але ще є креативна економіка, яка означає використання культури для покращення бізнесу в інших секторах. Наприклад, дизайн важливий в автоіндустрії. Завдяки вдалому дизайну, Шкода, КІА та Порше стали більш конкурентними. Але точно вирахувати значення дизайну в автоіндустрії неможливо. Тому економічний вплив культури значно більший, ніж 4,5%. Це лише мала частка економіки, де ми можемо чітко виміряти вплив культури.

Наведу такий приклад: місто проводить фестиваль. Всі прибутки від фестивалю рахуються в рамках креативних індустрій (зарплатня працівників, продаж квитків, надання послуг). Ці прибутки можуть бути незначними в масштабах економіки в цілому. Але завдяки тому ж таки фестивалю, тисячі туристів можуть відвідати місто. Вони будуть їсти в місцевих ресторанах, купувати в магазинах, користуватися транспортом, жити в готелях. Це все гроші, гроші, гроші. Це не рахується в рамках культурних і креативних індустрій, але фестиваль може генерувати мільйонні прибутки для міста.

У цьому й різниця між прямим і непрямим впливом культури.

Можете навести приклади успішних культурних проектів?

Завжди розповідаю про Раквере, 15-тисячне естонське місто, в якому я народився. Місцевий уряд роками інвестував у культурні проекти, і тепер це одне з найвідоміших міст Естонії. Уряд надав кошти для дизайну центральної площі. Із цього вийшло дизайнерське шаленство з великими грибами довкола. Площа стала настільки популярною, що місцевій владі вдалося зібрати кошти з розташованих на ній підприємств та інвестувати в будівництво.

Щоб привабити більше туристів, місцевий уряд завжди вдається до незвичних ідей. Раквере відоме своїм фестивалем народної музики. Але вони перетворили його на панк фестиваль. Упродовж двох днів тисячі людей ходили по місту у шкіряному одязі. Естонія також славиться фестивалями народних танців. У Раквере вирішили провести чоловічий фестиваль танців. Було дуже весело.

Якось виходець із Раквере став відомим сумоїстом. Тож місто подало заявку на проведення чемпіонату з сумо. Це був другий раз за всю історію, коли світовий чемпіонат із сумо відбувся не в Японії.

Такі шалені ідеї притягують увагу та інвестиції. Вони можуть відкрити невелике місто для світу.

Програма «Культура і креативність» проводить дослідження і надає рекомендації урядам країн Східного партнерства. А які рекомендації для України?

Ми зробили чимало звітів для країн Східного партнерства. Наші експерти зі США та Литви вивчили українське законодавство та надали рекомендації щодо створення сучасних систем музеїв і культурної спадщини (які наразі просто відсутні). Частина рекомендацій стосується вдосконалення управлінських навичок. Ми побачили багато недоліків в управлінні музеями (програми, комунікації, продажі). Ці речі варто удосконалювати.

Наші рекомендації уряду України стосуються саме вирішення цих моментів через реформу музейного законодавства. У музеях потрібно запровадити чіткі правила, зокрема щодо призначення директорів. Також, Україні варто інвестувати в оцифровку культурної спадщини.

На рівні музеїв варто проводити навчання персоналу. Працівники добре знають свою справу, але їм може невистачать управлінських навичок чи розуміння того, як залучати аудиторію.

Щоб привабити молодь, музеї мають розробити цікаві програми, інтерактивні заходи, ефективну рекламу. Музеї мають почати пропонувати якісні послуги. Вся діяльність не має зводитися лише до продажу квитків, а й на програми співпраці з бізнесом і туристичними організаціями.

Як Естонія реформувала управління культурною спадщиною?

Естонія пройшла через це 15 років тому. Минулого року, естонські музеї відвідало 3,5 мільйонів осіб, і це при тому, що в країні мешкає лише 1,3 мільйона людей.

Уряд значно інвестував у музеї. Тепер вони мають професійний управлінський склад, великий спектр послуг і програми світового рівня.

Найбільш популярний музей країни – Естонський морський музей у Таллінні. Його щороку відвідує 420 тисяч людей, а в місті живе лише півмільйона. Лише уяви, невеликий музей в невеликому місті має півмільйона відвідувачів! Повний квиток коштує 14 євро. Це досить дорого. То чому ж люди туди йдуть?

Усе йде по колу. Якщо інвестувати в послуги та інновації, люди захочуть приходити і будуть платити відносно велику ціну. Такі доходи потім знову інвестують у вдосконалення послуг, щоб привернути ще більше відвідувачів.

В Україні все по-іншому: музеї не мають коштів на рекламу й покращення послуг, люди до них не ходять, ціни на квитки залишаються низькими. Музеї не мають прибутку і не мають із чого інвестувати.

Тобто Естонія інвестувала в розвиток культурних секторів?

Так. Ми проводили навчання та інвестували, але найбільшою була зміна у ставленні. Майже всі культурні інституції Естонії тепер управляються бізнес менеджерами. Це додає музеям більшої відповідальності. Тепер вони не можуть повністю покладатися на бюджетні кошти, а повинні заробляти самі.

Найважливішою частиною реформи було почати мислити як  підприємець.

Що Ви порадите арт-менеджерам, які хочуть розвивати прибуткові проекти?

Я думаю, не так важливо мати прибуток, як вплив. Якщо твій проект дійсно щось змінює, він стане прибутковим. В Україні бізнесмени підтримують чимало креативних ініціатив, тому справа не в грошах. Головне – мати хорошу ідею того, що саме хочеш змінити.

Потрібно мати бізнес-підхід і вміти виходити на свою аудиторію. Іноді митці вважають, що достатньо лише зробити щось творче. Але якщо ти не можеш розповісти про свою роботу, тоді це лише половина успіху. Потрібно вміти комунікувати, мати чіткий комунікаційний план. Потрібно виходити в соцмережі, щоб залучати молодь.

Врешті решт, потрібно розмовляти англійською. Як же без цього знайдеш європейських партнерів для свого проекту? Я досі бачу, що багато людей не знають мови.

Тому інвестуйте в нові навички, будьте активні й користуйтеся всіма можливостями.

Де можна дізнатися про ці можливості? Як взяти участь в європейських арт-проектах?

На нашому сайті можна знайти багато корисного – поради, інструменти, дайджести: www.culturepartnership.eu

Але найкраще – приєднатися до європейських арт-мереж. Якщо ти співак, їдь на музичний фестиваль, якщо керівник музею – відвідай Європейський музейний форум. Бери участь у конференціях, напрацьовуй контакти. Так можна залучитися партнерствами для спільних проектів.

Інтерв’ю підготовлено у співпраці з програмою ЄС і Східного партнерства “Культура і креативність”

Висловлюємо подяку Європейській правді за співпрацю щодо публікації матеріалу.