Фермери Черкащини об’єднуються, розвиваючи сільське господарство

У 80-их роках минулого століття Черкащина була одним з провідних виробників кролятини в Україні. Але у 90-их роках, виробництво занепало, а кроляче м’ясо замінила дешевша курятина з США та Європи. Сьогодні у зв’язку з відновленням попиту на корисне та дієтичне кроляче м’ясо регіон відновлює виробництво кролятини, у чому йому допомагає Європейський Союз. 

М’ясо кролика вважається дієтичним та корисним продуктом. Саме кроляче м’ясо лікарі рекомендують для немовлят як перше м’ясо в їх житті, яке дозволяє організму звикнути до засвоєння м’ясних продуктів. Також кролятину радять вживати підліткам, годуючим матерям та літнім людям. У зв’язку зі зростанням попиту на корисну їжу, попит на м’ясо кролів почав поступово зростати.

З точки зору виробництва, конструкція багатьох міні-ферм передбачає цілорічне утримання кролів на свіжому повітрі. Тому вони не потребують спеціальної території та можуть розміщуватися у приватних дворах та фермах. Зваживши на такі переваги, у Черкаській області вирішили відновити виробництво.

Оскільки створення будь-якого підприємства потребує великих коштів, яких держава не має, в Обласній адміністрації почали шукати варіанти залучення інвестицій. Так, місцеві чиновники вирішити взяти участь у грантовому конкурсі проектів від ЄС “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні”.

«Проаналізувавши перспективні напрямки розвитку області, ми підготували концептуальну ноту проекту на тему кооперації та подали її на конкурс», – розповідає координатор проекту Таміла Лепьошкіна. Грантову заявку чиновники писали разом з громадськими діячами, обласним товариством кролівників і звірівників-любителів та підприємцями.

Заявка перемогла і у січні 2015 року черкащани вже підписали контракт з Єврокомісією. Загальна вартість проекту становить 617 137,30 євро. З них 491 925,30 євро виділив Європейський Союз. У свою чергу, Черкаська обласна рада надала 123 212 євро.

За словами Таміли Лепьошкіної, основною метою проекту є зменшення рівня безробіття на селі. «А щоб підтримувати новостворені кооперативи створюється регіональний навчально-практичний центр розвитку багатофункціональних кооперативі», – розповідає вона.

У Центрі розводитимуть племінне поголів’я кролів та передаватимуть кооперативам. Також у цьому Центрі фермери зможуть отримати юридичну, ветеринарну, зоотехнічну, бухгалтерську та управлінську допомогу.

Для членів кооперативів вже почали проводити семінари та тренінги по управлінню кооперативом, технологічним аспектам розведення кролів, вирощуванню ягід та фруктових дерев, бухгалтерському обліку та звітності.

Таке навчання вже пройшов голова кооперативу “Справжній кріль” пан Григорій з села Геронимівка. Його кооператив, у якому на разі четверо людей, працює вже третій місяць.

Пан Григорій каже, що створити кооператив було нескладно: «Дякуючи підтримці обласної ради та програмі ЄС було досить легко. Справа у тому, що наші люди вже мали досвід кролівництва і переконувати когось не доводилося. До того ж нам проводили семінари та тренінги на базі Уманського університету. Навіть людині, яка в управлінні нічого не розуміла, все розжовували про бізнес-плани, і про ветеренарію, розповідали і про технологію вирощування кролів», – каже фермер.

Всього на території області планують створити 50 кооперативів, які окрім розведення кролів займатимуться вирощуванням та сушінням фруктів і ягід. З них вже більше 20-ти отримали обладнання в рамках проекту.

«Три кооперативи отримають восени цього року 6000 тисяч саджанців смородини. Інші новостворені кооперативи отримають міні-ферми упродовж вересня-грудня цього року», – зазначає Лепьошкіна. Дерева селяни садять на своїх ділянках, а сушильні машини розмістили у приміщеннях, які надають сільради.

Очікується, що новостворені кооперативи дадуть до 300 робочих місць. Це будуть не лише робочі спеціальності, а й бухгалтери, менеджери з продажів, маркетологи, ветеринари, технологи харчової промисловості та інші.

Кооператив «Справжній кріль» лиш нещодавно розпочав роботу, але пан Григорій вже має нові плани для вирішення поточних проблем. Наприклад, одним з викликів, який довелося прийняти виробникам – знайти ринок збуту продукції.

Не зважаючи на поступове зростання попиту на кролятину, іноді важко знайти покупця: оптом продавати невигідно, а роздрібні покупці беруть його не часто. В основному таке м’ясо купують батьки своїм дітям.

«У нас немає культури споживання кроля, ми його їмо тільки на свято. Тому доводиться людей переконувати, щоб перестали себе травити бройлерними курками і починали їсти справжнє м’ясо», – жаліється виробник.

Для того, щоб розширити мережу розповсюдження, пан Григорій планує створити програму підтримки регіонального розвитку кооперативів. «Зараз піднімаємо питання про створення власної мережі розповсюджувачів, щоб сільгоспвиробник менше ламав собі голову над тим, куди подіти продукцію», – каже він.

Також Григорій планує поставити невеликий комбікормовий цех за допомогою обласної адміністрації. «Ми вже говорили про це, тому що до 70-80% наших витрат – це кормова база. Якщо ми зможемо організувати виготовлення кормів, то скоротимо ці витрати», – вважає голова кооперативу.