Проект ЄС Forbiz допоможе відновити довіру між бізнесом та владою

У рейтингу Всесвітнього банку Doing business Україна посідає 83 місце зі 189. При створенні рейтингу враховують легкість реєстрації бізнесу, під’єднання до електромережі, податкову систему та інші показники. Загалом цей рейтинг дає оцінку регулювання бізнесу. Що заважає Україні піднятися у списку до рівня Європейських країн та як вирішити найболючіші проблеми малого та середнього бізнесу?

Завдяки проекту ЄС Forbiz, який офіційно запустили 6 вересня 2016 року, українські підприємці зможуть отримати консультації та підтримку від кваліфікованих експертів. Так, по всій Україні буде відкрито 15 консультаційних центрів, де працюватимуть 35 експертів з України та країн ЄС.  Зараз пілотні офіси таких центрів приймають бізнесменів у Львові та Києві.

За словами Першого віце-прем’єр-міністра України, міністра економічного розвитку Степана Кубіва, понад 95% підприємств в Україні – це малий і середній бізнес і саме вони мають стати основою української економіки. Не зважаючи на це, український малий та середній бізнес має чимало проблем, про це говорять самі підприємці, це визнають і представники уряду. Можливою причиною відсутності розвитку українського підприємництва є взаємна недовіра між владою та бізнесом.

 «У нас відносини між бізнесом та державою побудовані на страху. Вони із самого початку побудовані неправильно. Держава звикла до того, що бізнес намагається ухилитися від сплати податків. Бізнес у свою чергу, думає про те, що держава тільки і думає про те щоб прокормити певну касту чиновників», – вважає бізнес аналітик, голова офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Якщо говорити про конкретні проблеми вітчизняних підприємців, то головний аналітик офісу ефективного регулювання Ігор Лавриненко називає непередбачуваність податкової політики, вартість гривні та недосконале регулювання бізнесу.

Саме для вирішення останньої проблеми було створено офіс ефективного регулювання – BRDO та проект Forbiz. Обидва проекти спрямовані на ефективну регуляцію бізнесу, консультації підприємців та уряду, налагодження діалогу між чиновниками і власниками бізнесу, а як результат – підвищення України у рейтингу Doing Business.

Дерегуляція

Сьогодні в Україні офіційно існує 82 різновиди дозвільних документів, але їхня фактична кількість значно більша. Частина цих документів невиправдана і є надмірним тиском на бізнес, що спричинює бюрократію та корупцію. Щоб отримати дозволи та розпочати працювати інколи підприємцям доводиться чекати місяцями, а для пришвидшення процедури – платити хабарі.

Щоб позбавити українських підприємців такого тягаря, Кабмін затвердив план заходів щодо дерегуляції. План передбачає скорочення дозволів на 25%.

Утім, як зазначають у BRDO, просте скорочення дозвільних документів не вирішить всієї проблеми. Треба щоб ці регуляції почали мати зміст та стали зрозумілими для підприємців.

«Дуже поширена практика, коли будь-яке регулювання є просто імітацією. Або регулювання заради регулювання або регулювання заради отримання певних корупційних можливостей. Наша задача не скасувати регуляцію, а поставити питання: яка ціль цієї регуляції, чи досягається ця ціль?» – каже головний аналітик BRDO Ігор Лавриненко.

Зараз офіс працює у різних сферах, щоб значно полегшити життя власникам бізнесу. Наприклад, BRDO фокусує роботу на вдосконаленні правил щодо підключення підприємств до електромережі, оскільки зараз у цій галузі немає чітко встановлених правил. Друга ініціатива офісу це скасування порогового внеску, який фактично є податком на інвестиції. Також BRDO працює над новим законодавством про банкрутство та розробляє механізм стягнення майна банкрута. Нова система має дозволяти продавати майно збанкрутілих компаній дорожче. Таким чином фонд зможе отримувати кошти від цих продажів і компенсувати втрати кредиторів.

«Держава не може бути хорошою, коли у неї немає ініціативного бізнесу»

Однак, не всі проблеми, які має український бізнес, створюються державою та владою. На думку керівника міжнародного напрямку консалтингової компанії “Strategic” Інни Сосновської, окрім того, що в Україні дійсно не створені умови для легкого ведення бізнесу, в Україні немає конкурентного продукту для експорту.

«Історично так склалося, що Україна завжди виробляла сировину. А сьогодні сировина не має цінності, тому ми її продаємо у невеликій кількості. А основна конкуренція відбувається на ринку готових продуктів та сервісу», – каже Сосновська.

На її думку, багато українських бізнесменів , які вже багато років виробляли певний продукт та продавали його на локальному ринку не завжди можуть чи хочуть змінюватися, адже це потребує інвестицій та значних зусиль. Але Сосновська впевнена: якщо у вітчизняного підприємця є амбіція не просто розвиватися, а й вийти на міжнародний ринок, то навіть з українськими реаліями це можливо. «Можна знайти будь-які моделі, щоб вийти на зовнішні ринки. Так, потрібно сильно подумати про те, який продукт буде конкурентний, хто юуде клієнтом, яка додана вартість?».

З іншого боку, якщо держава бажає, щоб підприємництво та експорт розвивалися, то тих активних бізнесменів, які шукають правильні бізнес-моделі, вона має всіляко підтримувати. Тут треба думати і про інвестиції, і про кредитування. «Деяких можна підтримати виділенням майданчика, деяким можна забезпечити освіту, у деяких випадках можна допомогти тим, що запросити міжнародних консультантів. Кожен випадок індивідуальний, але все це називається одним словом – support» – вважає експерт.

Якщо держава хоче, щоб бізнес розвивався системно, вона має подумати, які галузі є системоутворюючими, які продукти вона може поставляти на міжнародні ринки. У випадку, коли фокус сформований, тоді і знаходяться підприємці, і бізнес моделі, які готові працювати. Саме тоді два учасники процесу бізнес і держава, кожен зі свого боку можуть зробити внесок для отримання результату.

Forbizконсультації для бізнесу і не тільки

Як розповів заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов, Forbiz має кілька складових, «направлених як на стратегічні речі, такі як розробка стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, так і на речі більш практичні, а саме – дерегуляцію та проведення постійного перегляду застарілих нормативних актів».

Всього проект має три глобальні завдання: вдосконалення регуляторної політики в пріоритетних секторах, підтримка ефективних політик для малого та середнього бізнесу діалог із підприємцями.

«Приорітетні сектори, з якими буде мати справу цей проект це сільське господарство, будівництво, транспортна інфрастукрутра а також міжнародна торгівля, контроль і нагляд і ще інформаційні технології» – зазначив Матіас Хальдер керівник проекту.

Щоб підприємці могли одразу дізнаватись про внесені зміни, FORBIZ створить Єдиний інформаційний портал, де будуть публікувати нові документи та повідомляти про нові правила.