Еразмус в Африці та як туди потрапити: досвід української студентки

Киянка Анастасія Яновицька завершує навчання  за програмою  Еразмус Мундус «Європейська магістерська програма з міграції та міжкультурних відносин». Зараз вона пише дипломну роботу на тему,  пов’язану  з розширенням прав та можливостей внутрішньо переміщених осіб в Україні.

 

12143260_10156043279955567_1000615754319045024_n
Анастасія в Наківале, таборі для біженців, Уганда

Чому обрала саме цю програму?

Ще 2008 року  через свою діяльність в Європейському молодіжному парламенті  я почала цікавитися темами міжнародної міграції, біженців і торгівлі людьми. Першу магістерську роботу в Київському національному економічному університеті  написала на тему регулювання міграції в Євросоюзі. Три роки пропрацювала в представництві Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, у відділі протидії торгівлі людьми. Тому все доволі логічно. Я захотіла поглибити знання, дізнатися більше про світові тренди міграції, досвід країн у цьому напрямі.

Протягом двох років навчання дізналася багато нового про міграцію. До моєї програми  входять  чотири  університети в європейських країнах (Норвегія, Німеччина, Словенія, Чехія) і два африканських (Судан і Уганда). Я мала змогу навчатися в обох африканських університетах і відкрила для себе зовсім іншу культуру, середовище, інші академічні знання і стиль викладання. Власне, багато магістерських програм Еразмус+ мають партнерські університети в інших країнах і на інших континентах. Для мене цей момент мав велике значення при виборі програми. Я не лише хотіла вчитися в європейській країні, але й отримати досвід життя на іншому континенті, в іншій культурі.

11903964_10155845263990567_8122022935072386538_n
Представник суфізму під час богослужіння (суфізм – містико-аскетична течія в ісламі)

В тебе вже є ідеї на найближче майбутнє, після завершення програми Еразмус-Мундус?

Мені досить цікаво працювати з проектами МОМ в Україні, які пов’язані з переселенцями з Криму та Донбасу. Також я думаю про організацію театральної ініціативи, спрямованої  на примирення сторін і соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб з громадами, які їх приймають.  На це надихнув  досвід Норвегії.  «Театр пригноблених»  – це дійство, до якого там залучають самих глядачів. Тепер такі  театри організовують в різних країнах, щоб обговорити різні теми. Наприклад, ВІЛ/СНІД, безробіття, розширення прав жінок. Щоб представити ці теми менш болючими, вони розігруються як сценки, де глядачів запрошують висловити свою думку, або зіграти роль – як би ви вчинили в такій ситуації. Це дозволяє людям замислитися над цими проблемами. У Норвегії такі методи застосовують саме для роботи з біженцями.

12391199_10156229125975567_995001562635775414_n
Пустеля в Судані

Що би ти порадила для успішного вступу на програму Еразмус+, виходячи з власного досвіду?

У 2009 році в КПІ була конференція, присвячена навчанню за кордоном. Там я вперше почула про Еразмус. Потім через Представництво ЄС познайомилася з людьми, які вже отримали стипендії. Я зрозуміла,  що це реально.

До подачі заявки я відвідала декілька семінарів-тренінгів про те, як готувати документи, писати мотиваційний лист. Тут головне розуміти, що кожна магістерська програма відрізняється  від іншої.  Якщо ти хочеш вивчати фізику або соціальні науки – в кожному разі свої вимоги.  У мене були неідеальні оцінки в українських дипломах, та я й ніколи не робила оцінки пріоритетом. Громадська активність для мене була важливішою. Багато часу приділяла роботі в Європейському молодіжному парламенті. Тому в мотиваційному листі робила акцент на тому, що саме мене цікавить у програмі, як може бути корисним  мій життєвий досвід. Насправді, коли ти кажеш, що в тебе відмінні оцінки з українських предметів, це ні про що не говорить людині, яка приймає документи. Це не означає, що ти щось знаєш чи можеш застосовувати знання на практиці. А коли в тебе вже є додатковий досвід – волонтерства, роботи в громадських організаціях – це показує твою активну життєву позицію. Тому в мотиваційному листі  найперше слід писати про свій досвід і діяльність. Як те, що ти хочеш вивчати, відповідає тому,  що  ти вже робив. Або якщо  хочеш кардинально змінити свою навчальну програму – це теж треба правильно  аргументувати в мотиваційному листі.

Крім того, потрібно здати мовні тести:  TOEFL/IELTS для англомовних програм або DELF/DALF – для франкомовних. Якщо ви раніше їх не здавали, раджу походити на підготовчі курси. Це дуже допомагає. Це не питання того, чи знаєш ти мову. Це питання того, чи можеш ти здати тест. Кожен тест має свої «трюки».

13874882_10157106054030567_35282164_n
Навчання в Ольденбурзі, Німеччина

Коли готуєш резюме, варто дати його комусь почитати, щоб воно було актуальне і грамотно складене. Наскільки я знаю, на програму Еразмус рекомендують складати резюме в форматі Europass. У мене вийшло аж  сім сторінок, у цьому форматі воно виходить  дуже розгорнуте. Але у випадку академічних резюме дозволяється, щоб воно було довше, ніж звичайні, які ми складаємо для роботи. Тому  туди раджу вписувати всі свої заслуги – де ти був волонтером, які відзнаки і нагороди отримував, які тренінги або курси проходив. Ось це реально показує твою активну позицію. Засвідчує, що ти шукаєш знань,  хочеш їх розширювати. Дуже багато людей мають великий життєвий досвід, але дивлячись на резюме, виникає враження, що ця людина ніколи нічого не робила. Тобто, варто вказувати в резюме  якісь цікаві моменти, які тебе характеризують – додаткові курси, цікаві хобі, волонтерство і  так далі.

Важливі також рекомендації – у кого ви їх попросите і як їх напишуть. Мені рекомендації  люди писали переважно  самі, дуже детально все розписали. Але була ситуація, коли викладач сказав написати це мені. Тут не треба соромитися, слід писати про себе те, що  вважаєш за потрібне і що відповідає дійсності. Людина, яка читатиме рекомендацію,  має зрозуміти, що ти справді вартий участі в програмі.

Ну й головне –  не відкладати все на останній момент. Заздалегідь  пройти підготовчі курси, здати мовні тести, домовитися про згадані рекомендації – адже їх пишуть дуже довго, буває місяцями потрібно про них нагадувати.

У кого краще брати рекомендації?

Насамперед це має бути людина, яка дасть тобі гарну рекомендацію. Одна обов’язково має бути від викладача, який знає тебе і твої сильні сторони.  Інші рекомендації можуть бути від начальника або, наприклад, від  колеги, з яким ти займався волонтерською діяльністю або проходив разом стажування.

Багато хто подається  не на одну, а на багато програм Еразмус-Мундус водночас.  Як краще?

Це дві різні стратегії. Обидві можуть бути успішними.  Я подавалася на дві програми Еразмус Мундус. По одній пройшла, в іншій потрапила у список очікування на стипендію. Але я готувалася до подачі заявки кілька років, мій професійний досвід відчутно збагачувався. Тому розуміла, що маю досить високі шанси.

Мої знайомі подавалися одночасно на багато програм. Тут може бути питання якості проти кількості. Якщо у тебе досить часу і ти все добре спланував, то чому б не податися на різні програми.

У будь-якому разі я раджу готуватися до вступу за півтора-два роки до подачі документів: збирати інформацію про різні програми, ходити на конференції, виставки про навчання за кордоном, спілкуватися з людьми, які вже там навчалися, ходити на тренінги з написання мотиваційних листів, набиратися досвіду. Мені дуже подобається розсилка Unistudy. Вони повідомляють про різні  тренінги з підготовки документів, колишні студенти розповідають про свій досвід. Там є дуже багато заходів, пов’язаних з освітою за кордоном. Ті, які я відвідувала, були  корисними.

Якщо  розумієш, що тобі не вистачає досвіду у сфері, куди подаєшся, тоді попрацюй хоча  б волонтером. Так ти матимеш що додати в резюме.  А не опускати руки в останній момент:  вони вимагають досвіду, а у мене його немає, тому не буду подаватися…

Що порадиш потенційним аплікантам при виборі курсу? Де шукати інформацію і на що звертати увагу?

Є веб-сайт Єврокомісії із переліком усіх програм Еразмус+ за науковими напрямами і назвами.Також Еразмус+ пропонує семестрові або річні обміни бакалаврів. Це дуже популярно в ЄС. Усі мої друзі з Євросоюзу так навчалися. Це дуже класно і на це дають стипендії.

1479176_10103167156195424_4823472199424885077_n
Міжнародна студентська спілка в Ставангері, Норвегія

У моїй програмі лише 10 з 26 студентів отримали стипендії від Єврокомісії, але інші по приїзді на навчання в Німеччині подалися на стипендії від німецького уряду. У цьому дуже допомогли співробітники університету, який курує нашу програму в Німеччині. Вони розповіли, що можна податися на урядову стипендію, і допомогли грамотно написати заявку. Такі ж стипендії виплачують, коли студент переїздить до іншого університету за програмою Еразмус. Тоді це рахується як семестр за обміном.

До чого може бути не готовий наш студент під час навчання в університеті Євросоюзу?

На мою думку, до академічного письма. Освіта в ЄС вимагає багато самостійно писати й аналізувати інформацію. У наших закладах цьому приділяють недостатньо уваги. Тому це може викликати багато стресу в перші місяці навчання, багато часу потрібно проводити в бібліотеках. Але до такого ритму можна швидко адаптуватися. Крім того, існує багато способів отримати підтримку: можна відвідувати консультації з викладачами, або працювати в групах зі студентами. Ти не один, завжди є до кого звернутися по допомогу.

Чому новому ти навчилася під час програми?

У мене є браслет з Африки з написом «hakuna matata», що з суахілі перекладається як «без турбот». Це не лише пісня з мультфільму, а справжня філософія місцевих мешканців: ти щось просиш – тобі відповідають «hakuna matata», хочеш надіслати роботу пізніше – «hakuna matata».

11760325_10155723828275567_5000216238993270471_n
Аль-Хартум, Судан

Тому розслаблений підхід – це ще один досвід, який я відчула на собі в Африці по програмі Еразмус. У повсякденному житті ми завжди за щось переживаємо і часто знаходимося в стресі, що аж ніяк не корисно. Цей девіз мені допоміг розслабитися, не мати зависоких очікувань, а просто насолоджуватися моментом.

А якщо серйозно, то тепер я на будь-яку проблему дивлюся з точки зору соціальних наук. Всі правила і норми, в яких ми живемо, це лише соціальні конструкції. Насправді їх можна змінювати. Потрібно розуміти – все, що нам нав’язується – мінливе. Кордони, країни, візи, будь-які перешкоди – це лише соціальні конструкції. Тому не варто думати, що все таке, яким має бути. Звичайно, треба знати історію, але не боятися змінювати сьогодення.

Європейська магістрська програма в сфері міграції та міжкультурних відносин: http://www.emmir.org/service/emmir/

Список усіх магістерських програм Еразмус Мундус, які пропонують стипендії від ЄС: https://eacea.ec.europa.eu/erasmus-plus/library/emjmd-catalogue_en

erasmus