Редактори регіональних медіа: чого бракує для якісного висвітлення європейської тематики

Надзвичайно важливими для роз’яснення суті та процесу європейської інтеграції є регіональні засоби масової інформації. Вони ближчі  за центральні для населення областей чи районів, їм там більше довіряють. Водночас виглядає, що й труднощів з висвітленням тематики Угоди про асоціацію чи євроінтеграції в цілому у них більше, ніж у столичних медіа. Ми розпитали низку керівників ЗМІ з різних регіонів України, що утруднює  і що сприяє висвітленню їхніми ЗМІ тематики ЄС і Угоди про асоціацію.

фото медіа
Фото: region.unn.ua

Павло Пущенко, головний редактор сайту «Події і коментарі» (Чернігів)

пущенко
Фото Facebook

В регіонах люди досить далекі від європейської  тематики. Для них це якесь захмарне майбутнє, конкретні результати євроінтеграції  переважній більшості сьогодні усвідомлювати важко. Звісно, у пересічних чернігівців є загальне уявлення, що в результаті  має бути  «як у Європі». Але як саме це відбуватиметься і як до цього прийти, вони не розуміють.

Близькою є  тема євроінтеграції  для підприємців, орієнтованих на зовнішню торгівлю. Тому частину  «європейських» матеріалів присвячуємо їм. Пишемо про зовнішньоекономічні зв’язки області, як міняється динаміка зовнішньої торгівлі, особливо із закриттям російських ринків. Це актуально.

Маємо проблеми з експертами, які могли би фахово коментувати ту чи іншу ситуацію. Місцевих немає, а з київськими треба для цього мати особисті контакти. Також проблемним є загальний рівень журналістів, розуміння ними тематики євроінтеграції. Особливо коли йдеться про потребу аналітики чи дискусії. Адже одна річ – репортажна журналістика, коли ти просто описав подію, а інша – аналітика, яка важча і якої нам, як на мене, не вистачає.

Лариса Гнатченко, головний редактор газети «Слобідський край» ( Харків)

Гнатченко
Фото Facebook

Насамперед нас цікавить досвід підприємств, які виходять на європейський ринок. В силу географічного положення Харківської області таких мало, але все ж є.  Намагаємося їх знаходити і про них писати. Принаймні про тих, які хочуть цього – часто бізнесмени не бажають гласності.

Крім цього, намагаємося пояснювати можливий вплив євроінтеграції та асоціації з ЄС загалом на життя пересічних українців:  асортимент товарів, ціни, комунальні послуги. Знову ж, через нашу віддаленість від кордону ЄС  і наближеність до іншого кордону з цим так само проблематично.  Але знаходимо людей, які раніше жили в Харківській області та переїхали до країн ЄС, доносимо їхній досвід.

Зараз нас цікавить також тема сільського господарства, відповідні аналогії з Євросоюзом. Наприклад, перспективи сільських кооперативів. Ну й не маємо забувати про особливість аудиторії нашої газети – а половина її є пенсіонерами. Тому пишемо про європейські реалії у сфері комунального господарства, пенсійного законодавства, розподілу бюджетних коштів.

Петро Парипа, головний редактор газети «Галичина» (Івано-Франківськ)

парипа
фото kurs.if.ua

Наша газета постійно веде тему Євросоюзу,  у більшій чи меншій мірі присутні відповідні публікації. Сам я цією тематикою займаюся понад 15 років. Багато писав про досвід країн Євросоюзу, насамперед Польщі. Однак це потуги окремих недійних структур і окремих людей.  На жаль, у держави немає системної  інформаційної політики в сфері євроінтеграції, яка б включала  регіональні медіа. Ускладнює нашу роботу  і те, що часто замість реальних євроінтеграційних реформ ми бачимо імітацію.

Отже, для ефективного інформування населення про асоціацію з ЄС та її переваги нам потрібні дві речі:  наявність відповідних реформ та державна система стимулювання ЗМІ до цього. У сусідній Польщі на це виділяли серйозні кошти. Наші медіа досить бідні, і фінансова підтримка з боку держави на інформування про євроінтеграцію була би дуже корисною. У тому числі й з моральної точки зору, адже це демонструвало би пріоритетність тематики, в тому числі і для самих журналістів.