Пріоритет номер один: Євросоюз очікує продовження реформ в Україні

Реформування України завжди було пріоритетом для Євросоюзу. На це спрямовували фінансову та технічну допомогу, застосовували різноманітні стимули. На жаль, останні два роки партнерам доводилося спільно вирішувати й інші питання, зокрема пов’язані з війною на сході країни. Нині внутрішні реформи знову стають пріоритетом номер один у двосторонніх відносинах. У січні на цьому було чітко наголошено – спочатку в заяві Високого представника ЄС із закордонних справах та з політики безпеки Федеріки Могеріні, згодом – у резолюції Європейського Парламенту.

mogherini1

«Цього разу – можливо, вперше у такий чіткий та зосереджений спосіб – ми приділили увагу не лише і не стільки виконанню Мінських угод, скільки процесу реформ всередині України, особливо реформам судової системи, сектору державного управління, а також децентралізації, – заявила Федеріка Могеріні 19 січня, після засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС. – Під час дискусії ми також визнали ту неймовірну та неабияку роботу, яку українська влада зробила протягом останніх місяців, аби рухати порядок денний реформ уперед за допомогою дуже конкретних кроків. Ми поділяємо думку, що цю роботу слід продовжувати, особливо із тимчасовим застосуванням глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі від 1 січня».

Два дні по тому, 21 січня, Європейський Парламент ухвалив резолюцію щодо угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою та Грузією. Серед іншого, ЄП наголосив, що «найбільшим викликом для зусиль з реформування є повсюдна корупція». Парламентарії привітали ухвалення антикорупційного законодавства та створення низки антикорупційних інституцій: Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Крім того, Європарламент «висловив розуміння того, що військова ситуація на сході України є серйозною перешкодою для проведення реформ», однак «успіх і стійкість України стосовно будь-якого зовнішнього ворога напряму залежить від здоров’я її економіки та правової бази, процвітання демократії і зростання добробуту».

Внутрішнє реформування України виглядає ще важливішим з огляду на початок імплементації Угоди про асоціацію – адже досягти її цілей можна тільки за умови масштабних змін. «Новий старий» підхід ЄС щодо реформування України та важливість реформ прокоментували експерти.

Роберт Хорольський, кандидат юридичних наук, радник юридичної фірми «Фомін, Сергієнко та партнери»:

khorolski

-Усі недавні меседжі наших західних партнерів на адресу української влади – послання віце-президента США Джо Байдена, заява Федеріки Могеріні, резолюція Європейського Парламенту – зводяться до доволі очевидних тез. По-перше, точкою опори сучасного політичного ландшафту має бути така українська влада, що демонструє єдність та прогрес в реалізації євроінтеграційних реформ. По-друге, українська влада не має права на помилку, бо від цього залежить історична доля не лише України. Завдання не просте, і наші партнери це добре розуміють.

У цьому контексті роль виконання Угоди про асоціацію зводиться до достатньо об’єктивного індикатора (хоча і не єдиного), що свідчить про те, чи почула українська влада ці меседжі. Важливо, що уряд мусить здійснювати імплементацію Угоди в умовах наявності завищених євроінтеграційних очікувань з боку суспільства і необхідності виграшу українською владою часу, необхідного на отримання позитивних новин внаслідок практичної реалізації Угоди. Очевидно, що уряд перебуває у несприятливому становищі в силу низки факторів. Насамперед, це втома суспільства від напруження двох останніх років. Також це постійне перебування Угоди про асоціацію в суспільному порядку денному – як уже реально діючого документу, тоді як насправді більше 90% положень Угоди набули чинності лише з 1 січня 2016 року. Причому йдеться про положення, які й покликані принести основні економічні вигоди для українців. Крім того, успіх передбачених Угодою реформ залежить від вчасної розбудови міцного фундаменту для них – верховенства права, боротьби з корупцією, належного управління, демократизації. Але цей пласт вкрай складних для української влади реформ в Угоді детально не прописано. Нарешті, влада не може зробити головного – практично використати економічний потенціал Угоди, оскільки це справа бізнесу, який нерідко не готовий до цього.

У цьому відношенні можна порадити уряду попрацювати над швидким досягненням декількох «історій успіху» в реалізації Угоди про асоціацію, а сторону ЄС – надати уряду в цьому максимальну підтримку. Мова йде про демонстрацію видимих для переважної більшості українців результатів вже у першій половині 2017 року – коли минеться піар-ефект від запровадження безвізового режиму з ЄС. Як виглядає, це може бути укладання перших угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, які суттєво спростять продаж української промислової продукції на ринку ЄС. Можливо, також перші тендери з державних закупівель, виграні українськими компаніями в країнах Євросоюзу. Було б добре нарешті підписати Угоду про спільний авіаційний простір, що також здатне підтримати суспільну віру в успішність євроінтеграції. Щоправда, це підписання залежить на сьогодні більше від ЄС.

Володимир Гушулей, експерт ГО «Інтерньюз-Україна»:

gushulei-Федеріка Могеріні наголосила, що минуле засідання Ради ЄС у закордонних справах було першим, на якому більше уваги приділили українським реформам, аніж імплементації Мінських домовленостей. З одного боку, це може бути результатом того, що попри постійні обстріли, інтенсивність боїв на Донбасі зменшилась і зараз на перший план виходить питання розвитку, а не безпеки. З іншого боку, це також може бути певним тиском ЄС на Україну з вимогою, зокрема, ухвалити зміни до Конституції в частині децентралізації.

Україні в будь-якому випадку варто пришвидшувати внутрішні реформи, не пов’язані зі зміною Конституції. Адже це передусім відповідає прагненням українців. Пріоритетними є судова реформа, комплекс законів, які треба прийняти в контексті податкової реформи, а також імплементація уже ухвалених законів. Наприклад, щодо реформи держслужби. Успіх Києва у процесі реформування не лише сприятиме підтримці влади зі сторони українських громадян, але й підсилюватиме позиції Києва на переговорах з питань Донбасу та Криму.

Однією із загальновідомих ключових проблем України є корупція. Ефективна боротьби з цією «раковою пухлиною» не тільки дозволить говорити про повне виконання домашнього завдання з візової лібералізації, але також суттєво покращить бізнес-клімат в державі. В результаті отримаємо розвиток малого і середнього бізнесу в Україні, більше інвестицій і зростання економіки. Все це дозволить ефективно використати можливості вільної торгівлі з ЄС. Комплекс антикорупційних кроків повинен супроводжуватись реформою судової сфери і прокуратури. Також важливо знайти консенсус щодо податкового кодексу і забезпечити незмінність податкового законодавства впродовж наперед означеного часу, щоб український і міжнародний бізнес міг належно мінімізувати свої ризики, а звільнені кошти інвестувати в розвиток задля виходу на нові ринки.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичної інтеграції:

suchko-Позиція ЄС наразі полягає в тому, щоб підбадьорити Київ, але і висловити зауваження щодо повільного просування деяких реформ,насамперед антикорупційних. Щодо впровадження Угоди про асоціацію, то в контексті запровадженої з 1 січня зони вільної торгівлі  формально найважливішим  є впровадження державою та освоєння бізнесом стандартів ЄС, без яких неможливе нарощування експорту в Євросоюз. Але, по суті, найбільше важливими є реформи, що стосуються належного врядування. А саме –  подолання корупції, реформа судочинства, прокуратури, державних закупівель, державної служби тощо