Російські міфи і реальність

21 грудня 2015 року відбувся останній раунд тристоронніх консультацій між ЄС, Україною та Росією щодо глибокої і всеосяжної Зони вільної торгівлі ЄС-Україна (ГВЗВТ). Консультації завершилися безрезультатно. ЄС заявляє, що залишається відкритим для знаходження практичного вирішення претензій Росії, пов’язаних із набуттям чинності ГВЗВТ. Для кращого роз’яснення поточної ситуації Єврокомісія підготувала документ стосовно деяких міфів, продукованих РФ, та їхнім зв’язком із реальністю.

Russian nesting dolls (Matryoshka dolls) in a shop window, of which a few are at the effigy of several past and actual leaders of countries of the G20

Міф 1: Росія може змінити митні правила ЗВТ-СНД без проведення консультацій з усіма іншими країнами-учасниками ЗВТ-СНД.Реальність: Росія заявляє, що вона дотримується правил ЗВТ-СНД і відповідно виконує зобов’язання щодо проведення взаємних консультацій. Проте, вона ігнорує ці правила, коли відбувається одностороння відміна торговельних преференцій з Молдовою (липень 2014) ізараз з Україною.

Згідно з захисними правилами ЗВТ-СНД (додаток 6), для того, щоб підвищити тарифи на імпорт іншого члена ЗВТ-СНД (наприклад, України) Росія має:

– провести консультації з іншими країнами-членами ЗВТ-СНД;

– продемонструвати для кожного продукту, що зміна обставин (наприклад , тимчасове застосування ГВЗВТ між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року) призведе до “зростання імпорту товарів з країни, що є стороною угоди в таких кількостях, що наносять шкоду або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу”.

На даний момент Росія не продемонструвала ані такого зростання імпорту, ані пов’язаних з цим негативних наслідків, що є результатом впровадження ГВЗВТ, оскільки ГВЗВТ ще не вступила в силу.

Єврокомісія запропонувала продовжити консультації з Росією після 1 січня 2016 року. Однак,пропозиція Комісії є дійсною лише у випадку відкликання російською стороною указу Президента, який призупиняє дію зобов’язань Росії у рамках ЗВТ-СНД щодо України.

Міф 2: ЄС вимагає, щоб усі товари, що продаються на українському ринку, відповідали технічним стандартам ЄС. Це витісняє російські товари з ринку України.

Реальність: Насправді, ПВЗВТ передбачає, що тільки 27 українських секторальних технічних регулювань для промислових товарів будуть приведені у відповідність до законодавства ЄС. Це правила, що застосовуються для виробництва іграшок, ліфтів, холодильників тощо. Поки що Україна привела 24 українських секторальних технічних регулювань для промислових товарів у відповідність до вимог ЄС.

Запит Росії на впровадження перехідного періоду, що відкладе адаптацію українських стандартів зі стандартами ЄС змусить Україну відмовитись від вже прийнятих змін у цих галузях.Це суперечить положенням ГВЗВТ (стаття 56). Крім того, наскільки нам відомо, ще жодна російська компанія не скаржилась на труднощі з експортом своєї продукції до України через технічні регулювання. Розглянувши більш уважно останні дані щодо торгівлі, ми помітили зростання російського експорту до України в галузях, де українські стандарти були адаптовані до європейських. Частка російського експорту в Україну товарів, технічні вимоги щодо яких підпадають під гармонізацію із законодавством ЄС, відповідно до зобов’язань у рамках ПВЗВТ, із загального об’єму торгівлі товарами між Росією та Україною, зросла з 8.8% у 2012 році до 12.3% у 2014 році.

Скоріш за все це сталося через те, що Росія загалом зацікавлена в гармонізації своїх технічних правил та стандартів зі стандартами ЄС в різних сферах, оскільки бажає привабити європейських інвесторів і мати можливість в майбутньому експортувати до ЄС. Багато років Євросоюз реалізовував проекти з Росією щодо гармонізації технічних вимог до промислових товарів.

З 2013 року Єврокомісія фінансувала проект з “Наближення систем технічних вимог та стандартизації ЄС та Російської Федерації”. Цей проект видається прикладом успішної роботи з владними структурами Росії у сфері наближення технічних вимог, навіть якщо на практиці деяке законодавство не застосовується. Митний союз (Євразійський економічний союз з 2015) прийняв 35 технічних регулювань, частина яких базується та загалом відповідає вимогам ЄС (наприклад щодо іграшок, машин, низької напруги, електромагнітної сумісності, засобів індивідуального захисту тощо).

Згідно з гнучкими положеннями, передбаченими ГВЗВТ, ЄС готовий розглянути можливість подовжити терміни адаптації законодавства у сфері технічного регулювання щодо певних галузей/товарів, якщо Росія доведе таку необхідність. Однак до сьогодні Росія не надала даних щодо її експорту в Україну у конкретних галузях, в яких Україна вже привела або має привести своє законодавство у відповідність до європейського.

Натомість, Росія визначила сім секторів, що мають особливу економічну вагу для Росії, однак без будь-яких фактичних доказів або чітких підстав. Україна вже наблизила свої регулювання до законодавства ЄС у шести з семи зазначених секторів.

Trilateral meeting EU-Ukraine-Russia with Commissioner Cecilia Malmstrom, Alexey Ulyukaev (Russian) and Pavlo Klimkin (Ukrainian)
Останній раунд тристоронніх консультацій, 21 грудня 2015 року

Міф 3: ЄС хоче змусити Росію змінити митні правила, встановлені у Договорі про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав (ЗВТ-СНД).

Реальність: Росія вважає нинішні положення ЗВТ-СНД щодо України походження занадто поблажливими. За словами російської сторони, згідно з цими правилами, деякі товари, які Україна імпортує, можуть легко набути українського походження та експортуватися до Росії без сплати митних платежів.

Насправді, під час тристоронніх переговорів, Єврокомісія заявила, що Росія вільна змінювати положення ЗВТ-СНД, якщо вона вважає, що правила ЗВТ-СНД стосовно країни походження призведуть до подібних проблем кожного розу, коли країна-учасник ЗВТ-СНД підписує Угоду про зону вільної торгівлі з іншою країною.

Позиція ЄС базується на переконанні, що митні правила повинні бути функціональними та поважати правило, що угоди про зони вільної торгівлі не є взаємно виключними щодо їх учасників.

Міф 4: ЄС змушує Росію прийняти європейську систему фіто санітарного контролю.

Реальність: ЄС ніколи не змушував Росію приймати європейські фітосанітарні стандарти. Однак зрозуміло, що російський експорт до ЄС повинен відповідати цим стандартам. В контексті тристоронніх переговорів ЄС відповів на висловлене Росією занепокоєння стосовно фітосанітарних стандартів в контексті митної співпраці з Україною, запропонувавши застосувати оновлену двосторонню процедуру визнання ветеринарних сертифікатів, взаємної оцінки фітосанітарних стандартів, перегляд правил походження в рамках ЗВТ-СНД та поглиблену співпрацю митних служб для боротьби з порушеннями.

Міф 5: Пропозиція Росії ввести “перехідний період не менш ніж на 10 років для обмеженої кількості секторів торгівлі” не є проблемою.

Реальність: Ця пропозиція може на перший погляд здатись безневинною, але вона означає заборону на впровадження деяких частин ГВЗВТ між Україною та ЄС на багато років. Водночас немає впевненості, що це справить позитивний вплив на російський експорт. Це приклад невірного тлумачення Росією мандату Єврокомісії на “розробку практичних рішень для вирішення претензій Росії, пов’язаних із впровадженням ГВЗВТ”.

Міф 6: Всеохоплюючі дані щодо цін та митної оцінки вартості для кожної угоди щодо експорту товарів в України  будуть мати важливе значення для Росії. ЄС повинен надати ці дані.

Реальність: Це не надасть Росії достовірної інформації про походження товарів, що імпортуються Росією з України. Крім того, це суперечило б законодавству ЄС, яким захищається конфіденційність ділової інформації.