Система аудиту наблизиться до стандартів Євросоюзу

Після підписання і початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію, європейська інтеграція України дедалі більше складатиметься з нібито невеликих кроків, що наближатимуть Україну до Євросоюзу у різних сферах. Очікується, що в січні Верховна Рада прийме новий Закон про аудиторську діяльність, який відповідатиме нормам ЄС. Нині галузь працює за нормами, встановленими ще на початку 1990-х років.

15896297412_58d2757795_bУ чинній українській системі регулювання ринку аудиторських послуг нагляд здійснюється Аудиторською палатою України. «Власне, таку систему можна назвати саморегуляторною, коли одні аудитори перевіряють інших, – розповідає Скотт Калхун, керівник проекту EU-FINSTAR («Технічна допомога у пріоритетних сферах фінансового сектору»), що фінансується Представництвом ЄС в Україні. – Внаслідок грубих порушень стандартів якості аудиторських перевірок, маніпуляцій з фінансовою звітністю, на які аудитори закривали очі, та інших суттєвих недоліків аудиту відбулися гучні міжнародні скандали. Наприклад, крах енергетичної корпорації «Енрон» у 2000 році. Люди втрачали гроші, виникла глибока недовіра до аудиторської професії. Через це Комітетом з міжнародних стандартів аудиту і підтвердження достовірності інформації (IAASВ) було розроблено рекомендації, що лягли в основу нової моделі регулювання сфери аудиту і прописані в Директивах ЄС».

Основою сучасної системи аудиту в країнах Євросоюзу є наявність в ній незалежного суспільного органу, що здійснює нагляд за аудиторами. Саме таку модель має запровадити Україна. Співробітництво з ЄС у сфері аудиту передбачено Угодою про асоціацію, а адаптація до європейського законодавства прописана в урядовому плані заходів з імплементації угоди.

Спочатку законопроект було напрацьовано у стінах Міністерства фінансів за допомоги згаданого вище проекту Євросоюзу та спеціалістів Світового Банку. До процесу з боку ЄС було залучено британського фахівця з аудиту Джона Хупера, що має величезний досвід впровадження реформ с сфері аудиту у 50 країнах. Він супроводжував підготовку проекту нового Закону про аудиторську діяльність спочатку у Мінфіні, а потім у Комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики, який очолює Ніна Южаніна.

Передбачений законопроектом Орган суспільного (публічного) нагляду за аудиторською діяльністю (ОСН) складатиметься з Ради нагляду та Інспекції із забезпечення якості. Орган нагляду здійснюватиме нагляд за аудиторами, що здійснюють аудиторські перевірки підприємств і установ, які становлять суспільний інтерес – йдеться про великі підприємства та фінансові установи, акції яких торгуються на біржах і які повинні звітувати до Комісії з цінних паперів. Аудиторська палата України (АПУ) і далі наглядатиме за аудиторами, що здійснюють необов’язковий аудит. У свою чергу, саму Палату перевірятиме Орган суспільного нагляду.

«Наявність незалежного наглядового органу сприятиме посиленню довіри до аудиторів. Відповідно, збільшить попит на їхні послуги. Це також сприятиме приходу в Україну інвестицій. Адже довіра до правдивої звітності дуже важлива для інвесторів» , – каже Джон Хупер.

В Україні нині працюють близько 2500 аудиторів. Десь із чверть з них у компаніях, що займаються обов’язковим аудитом. Таких компаній після реформи, очевидно, поменшає, оскільки багато з них поки що не дотягують до нових стандартів та міжнародних вимог. Власне, саме на цей сегмент ринку реформа і вчинить найбільший вплив.

модель

Як і майже кожен євроінтеграційний законопроект, «аудиторський» наражався на серйозний опір з боку зацікавлених сторін. Найбільший супротив реформам йшов з боку Аудиторської палати України, яка в результаті реформи втратить частину повноважень і опиниться під наглядом ОСН. До речі, в європейській практиці члени наглядового органу в сфері аудиту не можуть займатися водночас практичною аудиторською діяльністю, як це сьогодні практикує майже вся АПУ. Випадково чи ні, але в парламенті було зареєстровано альтернативний законопроект про аудиторську діяльність. За словами фахівців, він не відповідав європейським вимогам настільки, що виявилося просто неможливим поєднати цей документ із проектом Закону, підготовленим Міністерством фінансів і міжнародними консультантами. Після дискусій у комітеті Южаніної, за основу взяли саме проєвропейський законопроект, який до того отримав позитивні висновки європейських інституцій та був підтриманий Національною радою реформ.

«Супротив почав зменшуватися, коли ми почали разом працювати у робочій групі при парламентському Комітеті з питань податкової та митної політики, – розповідає Джон Хупер. – Побоювання, що реформа зашкодить аудиторській професії, вочевидь, зовсім необґрунтовані».

Зараз законопроект перебуває на останній стадії доопрацювання. Очікується, що в кінці місяця його передадуть на затвердження уряду, а парламент оперативно ухвалить його на пленарному тижні у січні 2016 року.

Додаткова інформація

Проект технічної допомоги Європейського Союзу для фінансового сектору в Україні розпочав роботу у березні 2015 року і розрахований на 36 місяців. Його виконує консорціум на чолі з Hulla& Co.Human Dynamics KG (Австрія), бюджет проекту 3,6 млн. євро. Проект має на меті підтримку реформ у фінансовому секторі України через реалізацію дев’яти компонентів, що зміцнюють прозорість приватного сектору та розвивають можливість регулювати та контролювати сектор фінансових послуг.

Більше інформації на сайті проекту: www.finstar.org.ua