“Розробка стратегії – лише 20 відсотків реформи. Інші 80 – це успішна імплементація”

Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки було розроблено за допомоги Євросоюзу міжнародними та вітчизняними експертами аграрної сфери, представниками міністерств та органів влади, громадянського суспільства, бізнесу та донорських організацій. Міністерство аграрної політики та продовольства вже передало стратегію на розгляд Національної ради реформ і найближчим часом часом очікується її затвердження. Про зміст документа нам розповів Олег Самусь, керівник координаційної групи з розробки стратегії.

OSamus
Олег Самусь, керівник координаційної групи з розробки стратегії

В чому полягала особливість розробки стратегії?

За часи незалежності було розроблено кілька десятків різних стратегій розвитку сільського господарства, але жодну не втілили в життя. Деякі з них суттєво відрізнялися одна від одної, відбивали інтереси зацікавлених сторін, які брали участь у їх розробці.

Ініціатива розробити нову стратегію виникла у листопаді 2014 року у Міністерстві аграрної політики та продовольства, яке на той час почало активно співпрацювати з Європейською комісією. Підхід розробки документа кардинально відрізняється від попередніх.

По-перше, у підготовці стратегії брали участь усі сторони, що мають інтерес до розвитку сільського господарства: громадянське суспільство, бізнес, донори, міжнародні та вітчизняні експерти, наукова спільнота, представники міністерств. Вперше стратегія стала об’єднавчою платформою для дискусій і віднаходження компромісу.

По-друге, пріоритетним напрямом стратегії є орієнтованість на розвиток не лише аграрного сектору, але й сільських територій. Тобто, на розбудову села. Цей пріоритет було визначено, зокрема, за допомогою європейських експертів. Адже у ЄС великого значення надають саме розвитку регіонів і сільських територій.

По-третє, процес розробки цієї стратегії вперше відбувався шляхом відкритих публічних обговорень. Було створено спеціальну веб-сторінку, передбачено можливість оперативно надавати зауваження, проводилися численні засідання робочих груп та круглі столи. Міністерство показало максимальну відкритість процесу.

Які саме кроки заплановано для розвитку сільських територій?

Це комплексна робота різних міністерств. Вона передбачає розбудову місцевої інфраструктури, сприяння розвитку бізнесу і створення робочих місць у селах, а також захист екології та ефективне управління природними ресурсами. Тобто, все для покращення рівня життя в селах. Наразі ж молоді люди масово залишають сільську місцевість, і українські села вимирають. У стратегії прописані цілі розвитку сільських територій, спрямовані на скорочення високого рівня міграції мешканців сіл до міст.

Також визначається необхідність децентралізації влади і місцевих бюджетів. Громади мають отримати ширші повноваження у сфері місцевого управління. А децентралізація бюджету означатиме, що кошти селищних бюджетів розподілятимуться за призначенням на місцевому рівні.

Як планується досягти цілей стратегії та яка роль у цьому процесі Координаційного механізму? 

Найближчим часом документ має бути затверджено Національною радою реформ, Кабінетом Міністрів та Верховної Радою. Після ухвалення стратегії буде визначено координаційний та моніторинговий орган. До нього ввійдуть представники тих міністерств, що мають стосунок до питань реалізації стратегії, представники громадянського суспільства та бізнес-асоціацій, науковці та міжнародні донори.

Цей механізм допомагатиме координувати процес та здійснювати моніторинг на етапі імплементації стратегії і стане запорукою її втілення в життя. Рівень відкритості при реалізації стратегії зі сторони Міністерства аграрної політики та продовольства має підвищити довіру і донорів, громадянського суспільства.

комбайн
Фото з сайту mors.in.ua

Коли почнеться впровадження стратегії, у тому числі на місцевому рівні?

Розробка стратегії – це лише 20% реформи. Інші 80% – це успішна імплементація, передусім на місцевому рівні. Основний етап впровадження почнеться після затвердження. Втім, ще 6 місяців тому в рамках стратегії було введено в дію механізм так званих “швидких перемог”: це нормативні акти, які можна легко прийняти і швидко відчути результат від впроваджених змін. Так, за період розробки стратегії вже було ухвалено багато дерегуляційних законів, покликаних полегшити життя фермерів. Наприклад, спрощення орендних відносин, фітосанітарних правил тощо.

Україна має обмеження в експорті сільськогосподарської продукції до ЄС через невідповідність нормам Євросоюзу. Чи допоможе стратегія вирішити ці проблеми?

Стратегія передбачає адаптацію до норм і стандартів Європейського Союзу і визначає пріоритетність та обсяги такої адаптації.

Гармонізація з нормами ЄС щодо безпечності сільськогосподарської продукції та функціонування компетентного органу в галузі надасть змогу українським виробникам вільно експортувати вироблене не лише на ринки ЄС, але й до інших країн, що визнають стандарти Євросоюзу. Це доволі високий потенціал для експорту. При цьому ключове значення має не лише адаптація законодавства, але й, в подальшому, ефективна діяльність нового компетентного органу в галузі безпеки харчової продукції.

Чи передбачає стратегія запровадження такого контролю за безпечністю продукції, який би не переобтяжував виробника?

Стратегія впроваджує новий збалансований підхід до дерегуляції. Діятимуть лише ті обов’язкові процедури, що необхідні для захисту життя і здоров’я людей, тварин або рослин, навколишнього середовища, або для запобігання шахрайству. Чи дійсно відповідні процедури є необхідними, буде визначатися науковими доказами та практичною ефективністю.

Ярмарка
Фото з сайту pechersk.org

Україна є великим експортером сільськогосподарської сировини. Чи допоможе стратегія створювати виробництво з більшою доданою вартістю – напівфабрикати чи готову продукцію?

Україна посідає перше місце у світі за експортом соняшникової олії, а також входить до числа найбільших світових експортерів зерна. Значний відсоток надходжень до держбюджету становить саме експорт сільськогосподарської продукції.

Тому стратегію орієнтовано на збільшення експорту як сировини, так і на розвиток експорту продуктів переробки і готової продукції. Цьому допоможуть сприяння доступу виробників до фінансування і модернізація виробничих потужностей.

На українському сільськогосподарському ринку домінує великий бізнес. Як стратегія стимулюватиме розвиток середнього бізнесу та середніх домогосподарств?

Стратегія спрямована на створення привабливого інвестиційного клімату для всіх категорій виробників, але особлива увага приділяється підтримці малих і середніх виробників. Вона передбачає розширення їх доступу до ринків і фінансів через програми підтримки, розширення доступу до кредитів, об’єднання в кооперативи тощо.

Фото з сайту mandrivnic.blogspot.com
Фото з сайту mandrivnic.blogspot.com

Яке бачення закладено в стратегії щодо ринку землі?

Це було одним з найскладніших питань при розробці стратегії. Думки експертів щодо цього дуже різняться. Крім того, проблема створення ринку землі сільськогосподарського призначення залишається заполітизованою.

Проте експертам вдалося дійти консенсусу. На першому етапі йтиметься про доопрацювання земельного законодавства та можливого запровадження пілотного проекту на основі державно-правового експерименту на території різних адміністративно-територіальних одиниць. Тобто, у певних місцевостях України в тестовому режимі буде дозволено продаж і купівлю землі (в першу чергу державної власності) за різними моделями економічного обороту. Це дасть можливість оцінити, яка модель ринку землі більш прийнятна для України, і далі визначити напрям запровадження земельної реформи на національному масштабі.

Україна має великий потенціал в біоенергетиці. Наскільки стратегія працюватиме в цьому напрямку?

Справді, виробництво біоенергії може стати додатковою складовою енергетичної незалежності держави. У стратегії визначено ключові завдання для розвитку біоенергетики в Україні. Це удосконалення законодавства та гармонізація з нормами ЄС, більша прозорість в отриманні «зеленого тарифу» для електроенергії з біогазу та біомаси, соціально-економічне заохочення населення і бізнесу до виробництва, використання біоенергетики через пільгове кредитування, а також інформаційні заходи. Особливе місце надається міжвідомчій координації цього напрямку.

Який механізм передбачено щодо вільного експорту сільськогосподарської продукції та подолання проблеми відшкодування ПДВ?

Наразі держава з метою забезпечення продовольчої безпеки може здійснювати регулювання цін на продукти харчування, обмежувати експорт зернових, робити інтервенції на ринках сільськогосподарської продукції. Всі ці заходи не є ефективними і не відповідають світовим тенденціям, а також жодним чином не вирішують проблеми найбільш вразливих верств населення.

Натомість стратегія пропонує забезпечувати продовольчу безпеку не за рахунок штучного заниження ринкової ціни, коли примусово зменшується вартість хліба або інших продуктів для всього населення (і бідних, і багатих), чи забороняється експорт зерна. Це негативно впливає на фермерів. Тому ми пропонуємо нову систему надання адресної підтримки найбільш незахищеним верствам населення.

Щодо експортного ПДВ стратегія ставить за пріоритет забезпечення на законодавчому рівні гарантій своєчасного і повного його відшкодування. Передбачено перехід від окремого планування бюджетних надхождень та витрат на відшкодування податку до планування чистих доходів від ПДВ; сальдування на спеціальному казначейському рахунку надходжень і витрат на відшкодування ПДВ, із зарахуванням в дохід бюджету залишку; визнання всього податкового кредиту за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними як правомірно сформованого. Ці заходи мають гарантувати своєчасне повернення ПДВ експортерам, що особливо актуальне з огляду на необхідність урахування вимог МВФ [однією з вимог Міжнародного валютного фонду для України є скасування спеціального режиму відшкодування ПДВ].

Але з огляду на тяжку ситуацію, в якій перебувають галузь тваринництва та невеликі виробники, стратегія пропонує залишити для них дію спеціального режиму ПДВ.

Чи передбачені в стратегії джерела залучення коштів на всі прописані реформи?

Звичайно, рівень імплементації стратегії залежатиме від повноти фінансування. Цілком зрозуміло, що в умовах кризи державний бюджет не зможе повністю забезпечити повне фінансування такого амбітного документа, тому на допомогу будуть приходити міжнародні донори. Реалізація стратегії відбуватиметься за принципом співфінансування: частково за рахунок держбюджету, частково за рахунок коштів міжнародних донорів, що допомагають Україні втілювати реформи.

Насправді міжнародні донори уже реалізують в Україні достатньо велику кількість програм у сфері сільського господарства, але раніше ці програми не координувалися між собою. Тому було запропоновано донорам формат співпраці в рамках агростратегії на принципах визначення пріоритетних заходів. Це скоординує зусилля різних міжнародних проектів, усуне дублювання їхньої роботи і сприятиме реалізації стратегії.

Багато міжнародних донорів погодилися на такий формат співпраці і уже надали дорадчу і фінансову допомогу при розробці агростратегії, але основна експертиза та фінансування будуть потрібні на етапі її впровадження. При цьому розраховувати на суттєве фінансування стратегії зі сторони донорів можна лише в тому випадку, якщо на етапі реалізації вони будуть відчувати активну участь в реалізації документа міністерства та інших органів державної влади. Також якщо з державного бюджету будуть виділятися кошти на її співфінансування, що є важливим індикатором для оцінки зацікавленості держави у втіленні стратегії.

Які стратегічні ринки збуту сільськогосподарської продукції визначає стратегія, окрім ринку ЄС?

Стратегія передбачає створення консультативного механізму з торгівлі, в рамках якої уряд спільно з виробниками буде обговорювати, які країни є пріоритетними для експорту сільськогосподарської продукції. При цьому держава не диктуватиме пріоритетні ринки збуту. Виробники самі визначатимуть, куди експортувати – до ЄС чи інших країн. Уряд має допомагати виробникам відкривати нові ринки, укладаючи договори про зону вільної торгівлі з пріоритетними країнами, забезпечувати еквівалентність вітчизняної системи контролю безпечності продукції іноземним системам, а також допомагати виявляти нові можливості для експорту через торговельні місії та економічні відділи посольств України.

________________________________________________________________________________________________

Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки було розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вона стосується реальних потреб, які заплановано вирішити через широкий процес консультацій із зацікавленими сторонами, громадянським суспільством і міжнародними донорами. Загальна мета полягає у підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарського та сприяння розвитку сільських територій на стійкій основі, відповідно до європейських та міжнародних стандартів.
Додаткова інформація: http://minagro.gov.ua/en/node/15990