Реформа технічного регулювання у сфері нехарчових продуктів: великий шанс і виклик водночас

Передбачена Угодою про асоціацію глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) надає Україні великі можливості, але водночас є великим викликом. Успіх та вигоди не прийдуть лише в результаті простого скасування митних тарифів. Щоб українські виробники могли продавати до ЄС свою продукцію, держава має здійснити великі внутрішні реформи. Зокрема у сфері технічного регулювання задля усунення так званих технічних бар’єрів.

Українські товари повинні бути виробленими згідно з відповідними законодавству ЄС технічними регламентами.  Це вимагає реформи інституцій сфери технічного регулювання, нових законів та належної їх імплементації. Це також потребує прийняття та застосування в Україні європейських стандартів. Інакше кажучи, фундаментальною проблемою системи є перехід від централізованої планової часів СРСР до моделі Євросоюзу, яка традиційно базується на відповідальності виробника і мінімальній регуляторній участі держави.  Застосування стандартів у ЄС є добровільним з боку виробників, для продажу продукції достатньо її відповідності технічному регламенту.

Яка ситуація з усім цим сьогодні, склянка наполовину повна чи напівпорожня? Щодо цього є різні думки. Про нинішній стан справ йшлося на конференція «Блакитна настанова ЄС» і реформа технічного регулювання відкриє ринок ЄС для українських продуктів». Її організував 25 вересня проект ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

блакитна настанова

Юридично Україна має почати виконувати відповідні зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з 1 січня 2016 року – коли розпочнеться тимчасове застосування економічних положень УА. Однак зрозуміло, що чим раніше українські виробники будуть готові експортувати до ЄС, тим краще. Відповідні реформи прописано у главі III «Технічні бар’єри у торгівлі” четвертого розділу Угоди про асоціацію (який стосується створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі) та у Додатку III до угоди.

«На основі 27 актів європейського секторального законодавства, визначених Додатком ІІІ, в Україні прийнято 24 технічні регламенти, з яких 21 вже є обов’язковим до застосування, – розповів під час конференції директор департаменту технічного регулювання та метрології Міністерства економічного розвитку та торгівлі Леонід Віткін. – 2014 року Мінекономрозвитку прийнято 2313 національних нормативних документів (стандартів – ред.), з яких 1998 гармонізовано з міжнародними та європейськими. У 2015 році прийнято 1028 національних нормативних документів, з яких 234 – гармонізовані.

Директор департаменту технічного регулювання та метрології Міністерства економічного розвитку та торгівлі Леонід Віткін.

Європейські експерти також відзначають успіхи, однак закликають не орієнтуватися виключно на цифри. Вони визнають, що процес іде нелегко. Керівник згаданого проекту Стефанос Іоакімідіс наводить за приклад шлях до ухвалення Закону України «Про стандартизацію».

Стефанос Іоакімідіс, керівник проекту ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».
Стефанос Іоакімідіс, керівник проекту ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

«Два з половиною роки ми витратили на те, аби зібрати докупи всі ідеї. Було багато дискусій, близько 20 лише офіційних зустрічей робочої групи та величезна кількість неформальних, – розповідає він. – У результаті вийшло так, що в парламенті з’являлося кілька проектів закону. Наш ми реєстрували двічі. Зрештою, у червні 2014 року його таки ухвалили. Подібні труднощі мали і щодо інших наших досягнень».

На сьогодні в Україні вже сформовано рамкове законодавство у системі технічного регулювання. Це сім законів, що стосуються акредитації, ринкового нагляду, загальної безпечності нехарчової продукції, відповідальності виробників, стандартизації, метрології, технічних регламентів та оцінки відповідності. Тепер на часі ухвалення галузевих технічних регламентів на основі відповідних директив ЄС. Низка таких також уже є.

«Прийняття регламентів відбувається надзвичайно важко. Адже вся наша система орієнтована на процес, а не на результат, – каже експерт проекту Дмитро Луценко. – Регламент можуть розробляти і погоджувати до двох років. При цьому він проходить різними інстанціями, і кожна вважає за потрібне щось додати, вилучити, з чимось не погодитися. Тобто, на виході ми отримуємо документ, який уже не відповідає європейським  директивам – а це вже технічний бар’єр».

Дмитро Луценко, експерт проекту ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».
Дмитро Луценко, експерт проекту ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

Усе ще зберігаються недоліки, успадковані він колишньої системи. Наприклад, поширення на один вид продукції різних регуляторних режимів – це коли крім технічного регулювання і стандартів застосовують санітарне регулювання, регулювання у сфері охорони праці, вимоги яких часто суперечать одне одному. Проблемою залишається також надмірний попередній контроль – необхідність різноманітних державних реєстрацій, сертифікацій, експертиз, висновків тощо. Нечітко визначено компетенції контрольно-наглядових органів, що призводить до неефективності нагляду та неможливості оцінити ефективність здійснення державного контролю. Тобто, ситуація ще досить далека від регуляторної практики ЄС, що базується на трьох китах: одному виді регулювання, одному регуляторному акті (наприклад, технічний регламент з оцінкою відповідності чи без неї) та одному контрольно-наглядовому органу, відповідальному за дотримання вимог техрегламенту.

Тож попереду ще багато роботи. Під час конференції експертами було перераховано десятки проблем та важливих завдань – кількісно вони поки що значно перевищують число здобутків. Повне виконання своїх зобов’язань дозволить Україні та ЄС укласти передбачену УА Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA, яка оформлюється у вигляді протоколу до Угоди про асоціацію). І вже після того ту чи іншу українську продукцію можна буде продавати на ринку ЄС на таких же умовах, за якими торгують промисловими товарами між державами-членами ЄС. Види продукції (сектори) перераховано у третьому додатку до угоди. Скажімо, підготовку до підписання Угоди АСАА за пунктами «Машини», «Електромагнітна сумісність», «Прості посудини високого тиску» має бути завершено протягом двох років, тобто до 1 січня 2018-го.

Економічний експерт, колишній посадовець Єврокомісії Евангелос Вардакас та експерт проекту Дмитро Луценко розповіли про шлях до усунення технічних бар’єрів у торгівлі нехарчовими продуктами в студії Hromadske.tv

Слід розуміти, що від передбаченої УА реформи системи технічного регулювання виграють не лише експортери. Стане легше працювати й бізнесу, орієнтованому на внутрішній ринок. Переваги отримають споживачі, адже більшою стане відповідальність виробників. Тотожна з європейською система технічного регулювання сприятиме приходу західного інвестора, а з ним і появі нових робочих місць. Українські експортери зможуть маркувати свою продукцію європейським знаком відповідності СЕ, що сприятиме її реалізації скрізь у світі.

Багато залежить від самих виробників – вони мають зрозуміти нові правила і ефективно ними користуватися. Саме цьому і слугує документ з поетичною назвою «Блакитна настанова». Тут зібрано основні правила функціонування системи технічного регулювання Європейського Союзу, яку збирається перейняти Україна. Український переклад “Блакитної настанови” призначений для українських виробників-потенційних експортерів до ЄС, українських органів з оцінки відповідності, які розглядають можливості здійснювати у майбутньому оцінку відповідно до європейських вимог та відповідати цим вимога, а також для органів державної влади України, які залучені до процесу розроблення, прийняття та впровадження законодавства на основі актів законодавства ЄС.

________________________________________________________________________________

Метою проекту «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» є надання підтримки українським органам державної влади у модернізації системи технічного регулювання нехарчової продукції України та приведення її у відповідність до європейської системи. Проект співпрацює з урядом України та відповідними установами. Зокрема, з Національним органом стандартизації, Національним агентством з акредитації України, а також органами оцінки відповідності для впровадження змін, покликаних відкрити ринок ЄС для української продукції. Детальна інформація доступна за посиланням: http://ukr.no-trade-barriers.com.

Cover photo: ukr.media