Зураб Аласанія: «Суспільне мовлення змінюватиметься разом із суспільством»

19 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні Закон України про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні, таким чином запаливши зелене світло для створення суспільного мовника. Євросоюз послідовно підтримував ці кроки України. Нині питання нарешті перейшло в практичну площину. Про майбутнє суспільне мовлення ми говорили з Генеральним директором Національної телекомпанії України Зурабом Аласанією.

a7ef963bd77f6b74090b01e9b130ba6ba6e7a671
Зураб Аласанія, генеральний директор Національної телекомпанії України
  • Скільки часу потрібно, щоб завершити створення суспільного телебачення?

Сподіваюся, це ніколи не завершиться. Суспільне – це не просто мовлення, це суспільство і є. Ми маємо змінюватися разом із суспільством. Виховувати його, а суспільство – нас. Тобто, цей процес безкінечний. Щодо юридичних процедур, то їх розраховуємо завершити до кінця 2015-го.

  • У тому числі перейти від державної форми власності до публічної?

Так. Як би ми не хотіли, дитину не народиш за два місяці, має пройти дев’ять. Так і тут. Юридичні процедури забирають час. Але це формально. Неформально ми вже є, рік працюємо. Поки що ми позбавлялися всього поганого – але це ще не створення доброго. Ми тільки починаємо його створювати.

  • Як перетворити нинішню державну регіональну медіасистему на справжнє суспільне мовлення?

Спочатку потрібно об’єднати її з нами. З центру будуть лише ціннісні вказівки, нічого іншого. Як побудувати свою систему, вони вирішать самі. Що ми категорично вимагаємо – ніякої «джинси», замовних матеріалів. Радянська система має бути знищена, – я маю на увазі прислужництво місцевій владі. За цим ми наглядатимемо дуже жорстко.

  • Створення суспільного мовлення багато років було ключовою темою дискусії між Україною і Євросоюзом. Чи отримує Перший національний допомогу від ЄС у створені суспільного мовлення зараз?

ЄС надавав величезну експертну допомогу і лобіював прийняття закону про суспільне мовлення. До другого читання не було певності, що закон буде прийнятий через великий опір Парламенту і регіональних ЗМІ. Саме тоді європейці надали свою тяжку артилерію: на всіх рівнях вони тиснули для прийняття закону. Тому вага європейських партнерів у його прийнятті дуже велика.

Тепер, коли стало зрозуміло, що суспільному мовленню в Україні бути, ЄС та інші міжнародні партнери готові надавати фінансову допомогу для модернізації обладнання телекомпаній.

  • Як саме зараз відбувається процес створення суспільного мовника?

Нормально. Кожен тиждень зустрічаємося у робочих групах з усіма керівниками телеканалів. Включно з регіонів, які за бажання приєднуються до нас через скайп. Місцеві керівники досі не вірять, що це відбудеться. Вони були впевнені, що закон у другому читанні не пройде. Пройшов.

Це керівництво, яке звикло бути маленьким князьком, який має невеличкі гроші, але має і дах від місцевої влади. І та просто заплющує очі на те, що і як вони роблять. Тепер вони втрачають таку свободу, але в обмін отримують справжню, – ту, яка і має бути у журналіста: не залежати від влади чи від когось іншого. Поки що вони не дуже розуміють цю різницю.

  • Чи відбувається заміна кадрів у зв’язку з такими процесами?

Навіть не починалася, бо в мене поки що немає на це повноважень. За два-три місяці з’являться (сміється). Але я не планую змінювати людей так, як я хочу.

Місцеве керівництво суспільного мовника буде обиратися громадою. Тобто, директора місцевої телекомпанії буде обирати саме вона і люди, які живуть у цьому місті. Поки що вони цього не знають – це стане для них сюрпризом.

Нам буде подано 4-5 кандидатур, які обере сама громадськість, місцеві колективи. Відбором серед них займатиметься компанія Ernst & Young. Її послуги оплачуються за рахунок гранту від Ради Європи та Академії Дойче Велле.

На місцевих телекомпаніях вже зараз є просто суперові люди. Та все ж у більшості застарілі кадри, ще з радянських часів.

  • В якому форматі функціонуватиме суспільне мовлення?

Поки що починаємо з Першого національного – Перший UA. Він буде основним. Другим буде «Культура», яка зараз не має ліцензії на мовлення, але отримає її.

У законі прописано, що ми маємо надавати і розважальні програми, і ток-шоу, навіть політичні дебати. І ми вже їх робимо. На щастя, закон не приписує обсягів того чи іншого. Бо на державному телебаченні ми маємо робити стільки, скільки нам замовлять – а це просто вбиває мовлення. Якщо рейтинги якоїсь передачі невисокі, то треба щось міняти – але зараз ми не маємо таких повноважень.

  • Контент суспільного мовлення визначатиметься аудиторією?

Це питаннячко. Я щойно повернувся з Японії. Запитував у керівництва їхнього суспільного мовника – що ви робите, коли люди кажуть: «Ця програма нам не подобається»? А іншим не подобається інша?

Мені відповіли: ми всіх слухаємо, зустрічаємося, вони пишуть і приходять. Але кінцевим суб’єктом ухвалення рішень є суспільний мовник. Люди обирають правління на чотири роки, і протягом цього часу ми вирішуємо, про що мовити.

  • І на місцях так само кожне керівництво формуватиме свій контент?

Так. Принаймні, ми це спробуємо. Звісно, місцеві мовники не мають скільки контенту, щоб мовити 24 години. Я це точно знаю. Вони можуть мовити 3-4 години на добу, тому ми відкриваємо для них наші архіви. Місцеві мовники зможуть користуватися ними і заповнювати свій канал. Вони вироблятимуть так багато власного контенту, скільки зможуть. Ми залишаємо їх всі ліцензії, всі 24 години у них залишаються.

  • Реформуючи Перший національний у напрямку суспільного мовлення, чи орієнтуєтеся ви на досвід якихось конкретних країн ЄС?

У Євросоюзі 79 суспільних мовників. Наприклад, у Німеччині два, і вони прекрасні. Я вже зрозумів, що неможливо знайти країну, з якої можна було би взяти точну кальку для України. Ми маємо дивитися на досвід інших країн, і вибирати звідти те, що нам підходить.

Фото надано телеканалом Перший національний.