Індекс свободи ЗМІ: Грузія лідирує серед країн Східного партнерства

Головними викликами свободи ЗМІ у країнах Східного партнерства є олігополія, державний контроль та російська пропаганда.

обкладинка-318x400

Грузія очолює рейтинг свободи медіа у країнах Східного партнерства із найвищими, хоча далеко не ідеальними, показниками якості політики в сфері медіа і медіа-практик, свободи теле- та радіопростору, а також інтернету. За Грузією слідує Молдова (2-е місце), Україна (3-є місце), Вірменія (4-е місце) та Азербайджан (5 місце). Білорусь традиційно залишається на останній позиції рейтингу та займає 6-е місце.

Цей рейтинг є результатом моніторингової ініціативи, яка втілюється в рамках проекту EaP Media Freedom Watch (проект здійснюється за підтримки Європейського Союзу), результати якого були представлені на конференції 9 лютого в Києві. Медіа-експерти представили широкий огляд медіа-середовища в шести країнах Східного партнерства.

Детальнішу інформацію про розвиток ситуації зі свободою слова в цих країнах у 2014 році можна знайти у дослідженні Свобода медіа в країнах Східного партнерства – 2014, що його підготував проект.

Хоча ці країни мають деякі спільні риси, дослідження висвітлює особливості кожної країни, які мають вплив на медійне середовище.

БІЛОРУСЬ

Жанна Літвіна, голова Білоруської асоціації журналістів, пояснює ситуацію у медіа-просторі з огляду на обмеження журналістських свобод у країні. Вона звертає увагу на такі тренди: репресивне законодавство (у білоруському законодавстві шість статей встановлюють кримінальну відповідальність за наклеп, дискредитацію Республіки Білорусь і будь-які медійні активності від імені незареєстрованих ЗМІ), закритий доступ до публічної інформації (понад 60 державних інституцій можуть обмежувати доступ до своєї інформації, включаючи Міністерство культури і Національну державну телерадіокомпанію), жорсткий державний контроль інтернету (держава може блокувати будь-який сайт без судового рішення; уже було заблоковано 10 рейтингових Інтернет-ЗМІ), а також збільшення випадків переслідування журналістів (протягом останніх шести місяців журналісти були звинувачені в екстремізмі, незаконному виробництві і розповсюдженні медіа-матеріалів, наклепі і дискредитації Республіки Білорусь).

Літвіна зазначає, що «останнім часом збільшився державний контроль над ЗМІ», та пояснює це тим, що «така «активність» влади обумовлена наступними президентськими виборами в Білорусі, які відбудуться 15 листопада 2015 року». Президент намагається приглушити опозиційні настрої і традиційно здобути перемогу на виборах.

Однак ще один виклик білоруських ЗМІ походить ззовні. Літвіна застерігає: «Білорусь особливо вразлива до російської пропаганди». ЗМІ не в змозі зайняти самостійну позицію щодо конфлікту. Через жорстку цензуру і відсутність незалежності у прийнятті рішень, державні установи неспроможні адекватно реагувати на російську пропаганду.

УКРАЇНА

У 2014 позиція України в рейтингу знизилась переважно через небезпечні умови праці для журналістів під час перебування Януковича при владі та у зв’язку із погіршенням безпекової ситуації у країні. Згідно з дослідженням EaP Media Freedom Watch, за 2014 рік кількість порушень свободи слова в Україні зросла удвічі, порівняно з 2013 роком. Зокрема, рекордна кількість нападів на журналістів була зафіксована у січні і лютому, коли побили відповідно 82 і 70 журналістів. Крім того, у 2014 році 76 журналістів перебували в полоні. Було вбито сімох журналістів під час виконання своїх професійних обов’язків; один з них був убитий під час подій Майдану, і шість представників ЗМІ – під час ведення репортажів про антитерористичну операцію у східній Україні.

???????????????????????????????
Більше того, журналісти телеканалу АТР, який веде мовлення татарською та українською мовами, зазнали нападів з боку проросійської влади в анексованому Криму, а також були звинувачені в заохоченні екстремізму.

Такі акти фізичної агресії над журналістами зумовлені переважно трьома факторами: подіями Майдану, анексією Криму і військовими діями у східній Україні.

Сергій Лещенко, депутат України та екс-журналіст, також прокоментував медійні тенденції в країні. Він зазначив, що головними факторами, які обмежують свободу преси, є неспроможність українських ЗМІ протидіяти російській пропаганді та поділ медійного ринку між основними олігархами України.

До інших невтішних медіа-трендів можна додати скорочення медіа-ринку (обсягів реклами, що розміщується в теле- та радіоефірі, на шпальтах друкованих та онлайн ЗМІ), неефективність державного і ринкового регулювання ЗМІ через їхню олігополістичну структуру, низький професіоналізм журналістів та слабкість українських профспілок.

Костянтин Квурт, голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» (ГО «Інтерньюз-Україна» впроваджує проект ЄС “EaP Media Freedom Watch”), наводить декілька причин недостатньої свободи ЗМІ в Україні. Зокрема, він вказує на «агресивну політику Росії та присутність російських медіа-продуктів» (включно з домінуванням російськомовних ЗМІ і займання керівних посад громадянами Росії). Другою причиною, на думку Квурта, є неадекватна поведінка українських політичних еліт у відповідь на теперішні виклики (компроміси та незавершена люстрація). І нарешті, свободу засобів масової інформації також ставить під загрозу «неспроможність українських ЗМІ відігравати роль провідника між істеблішментом і громадськістю».

Однак, незважаючи на тривожні тенденції, також досягнутий певний прогрес. Зокрема, основним досягненням у сфері медіа є ухвалення закону про доступ до публічної інформації за сприяння проекту ЄС «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Цей закон є однією з вимог ЄС для  української влади.

Квурт також зазначає, що «після Революції гідності є великий запит на новий формат країни і нових людей».

МОЛДОВА

Описуючи тенденції медійного середовища Молдови, Петру Маковей, виконавчий директор Асоціації міжнародної преси, також наголошує на жорсткій російській пропаганді та маніпуляціях, які посилилися після підписання Угоди про асоціацію. «Зараз точаться дискусії з проводу того, як мінімізувати такий вплив», – розповідає він про засилля російської медіа-пропаганди. Він додає, що «у сучасних умовах Молдови це буде складно втілити», адже невиконані реформи в сфері ЗМІ та заважає монополістична структура медіа-ринку.

Ситуацію можна покращити за рахунок «прийняття кодексу ЗМІ» та «демонополізації медійного ринку». Однак експерти скептично налаштовані щодо покращення і розвитку ЗМІ Молдови, тому що, за твердженнями Маковея, «політики не мають чіткого бачення незалежних ЗМІ або політичної волі підтримати реформи».

ГРУЗІЯ

Грузія лідирує у рейтингу свободи ЗМІ та продовжує йти шляхом реформ ЄС, включно із відкриттям доступу до публічної інформації та відсутністю державної цензури і фізичного залякування журналістів. Однак незважаючи на ці позитивні елементи, ситуація в Грузії не є такою безхмарною, як це може здатися на перший погляд.

Манана Джахуа, керівник Асоціації та Радіостанції «Зелена хвиля», стверджує, що медійне середовище Грузії почало погіршуватися в грудні 2014 року через тиск уряду на критично налаштовані медійні організації.

Джахуа висвітлює головні медіа-тренди Грузії. Серед позитивів – значного прогресу було досягнуто у переході на цифрове мовлення, яке має сприяти розвитку плюралізму ЗМІ в країні.

Серед негативів, експерт звертає увагу на нещодавнє посилення психологічного тиску і погроз із боку влади на журналістів, які критикують уряд. До них відносять Transparency International, НУО Грузії та незалежні ЗМІ. Джахуа застерігає, що «це є поганим знаком та загрожує свободі ЗМІ в країні».

До іншого тренду відноситься партійна структура ЗМІ Грузії, в якій кожна медійна організація входить у власність певної політичної партії. Єдиний незалежний телеканал країни «Маестро» зараз під загрозою втрати редакторської незалежності, оскільки новий власник телеканалу має тісні ділові зв’язки із Росією. Джахуа також зазначає, що незважаючи на проблеми партійного підходу «Грузії вдалося створити плюралістичне медійне середовище, в якому ЗМІ підтримують різні політичні партії».

Скорочення ринку реклами виступає одним із фінансових викликів для ЗМІ та обмежує їхню роботу. «Влада має намір скоротити обсяги реклами у ЗМІ, щоб отримати над ними більше влади», – пояснює експерт.

Серед нових викликів Джахуа вказує на «загрозу вторгнення російського мовлення у медійне середовище Грузії». Вона наводить приклад російської радіостанції, яка почала трансляцію на місцевій радіостанції Грузії.

Детальнішу інформацію про розвиток ситуації зі свободою слова в цих країнах, а також в Азербайджані та Вірменії, у 2014 році можна знайти у дослідженні Свобода медіа в країнах Східного партнерства – 2014, що його підготував проект.

 

Контекст

EaP Media Freedom Watch є проектом, що здійснюється за підтримки Європейського Союзу. Його метою є захист свободи ЗМІ та свободи вираження у регіоні Східного партнерства шляхом збільшення обізнаності регіонального та міжнародного співтовариства щодо стану свободи ЗМІ та прав журналістів у країнах Східного партнерства – Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні.

Ідея проекту виникла під час Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, який був заснований у 2009 році під егідою Європейської Комісії.

Більше інформації за лінком або у контактної особи проекту Наталії Сад (nsad@internews.ua, 050 930 84 39).