Представник ЄБРР: “ми щороку інвестуємо в Україну 1 мільярд євро”

Загалом Банк інвестував в Україну близько 10 мільярдів євро.

Антон Усов, старший радник з зовнішніх зв'язків Європейського банку реконструкції та розвитку
Антон Усов, старший радник з зовнішніх зв’язків Європейського банку реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку – це одна з найбільших європейських фінансових інституцій. Також Банк є одним із найбільших інвесторів в Україну. За історію свої операцій він кредитував нашу економіку на загальну суму в 10 мільярдів євро. Бюджет його кредитів щороку – близько 1 мільярда євро. Кредити ЄБРР зазвичай досить конкурентні за вартістю грошей та розраховані на довший період часу, ніж кредити від комерційних банків.

Аби побачити повну картину діяльності ЄБРР в Україні ми поговорили з Антоном Усовим, старшим радником з зовнішніх зв’язків ЄБРР.

Яким є середній обсяг коштів, які ЄБРР надав Україні?

За останні п’ять-шість років наша інвестиційна потужність досягала близько 1 мільярда євро на рік. Ми намагаємося більш-менш успішно інвестувати цю суму протягом усіх цих років. У 2013 році відбулося незначне зниження (нижче 900 мільйонів), але воно не було дуже значним. Ми продовжуємо надавати чимало кредитів. Невеличке зниження у 2013 році можна пояснити тією обставиною, що ми майже не мали проектів з державним сектором.

Відповідно до операційної Хартії ЄБРР, більша частина кредитування має йти в приватний сектор. Принаймні 60% наших кредитів спрямовані до клієнтів з приватного сектора. Загалом за всю свою історію роботи в Україні ми інвестували сюди 10 мільярдів євро.

Якими є пріоритети ЄБРР у приватному секторі. Це малі та середні підприємства (МСП) чи великий бізнес?

МСП мають бути нашим пріоритетом незалежно від фінансової чи політичної ситуації в тій чи іншій країні – і Україна в цьому сенсі не є винятком. Але протягом останніх років позики малим та середнім підприємствам було надавати непросто. Причин було кілька. Наприклад, ми обмежені валютою, в якій ми надаємо кредити, – натомість місцевий бізнес в Україні потребує більш довгострокових кредитів у місцевій валюті, тобто у гривні. На жаль, ми не маємо зараз технічної можливості надавати кредити в гривні.

Чи означає це, що програма кредитування МСП зараз здебільшого поставлена на паузу?

Вона не є такою активною, як ми би хотіли. Ми даємо кредити меншим компаніям, але вони здебільшого пов’язані зі сферами енергоефективності чи оновлювальної енергетики. Повноцінні операції з кредитування малого та середнього бізнесу зараз великою мірою поставлені на паузу – якраз через те, що ми на надаємо кредитів у гривні. Тож кредитування від ЄБРР зараз спрямоване переважно на більші компанії.

Коли програму кредитування МСП може бути відновлено? Яких умов слід дотриматися для цього?

Ми намагаємося просуватися у цьому напрямку, наскільки можемо. Є певні законодавчі акти, які дозволяють нам випускати облігації в місцевій валюті та використовувати ці ресурси для подальшого кредитування компаній в Україні, зокрема малого бізнесу. Але, думаю, буде дещо спекулятивно говорити про якусь конкретну дату.

Давайте поговоримо про енергоефективність. Якими є ваші пріоритети в цій сфері?

Енергоефективність є сьогодні одним із ключових понять. Будь-яка компанія, яка приходить до ЄБРР, – якщо це не банк – робить аудит енергоефективності. Будь-яка компанія, [що отримає кредит від ЄБРР], має значний компонент, пов’язаний з енергоефективністю. Може йтися про впровадження нових технологій, перехід на інший тип пального, заміщення газу чи переформатування виробничого циклу, щоб, наприклад, використовувати дерев’яні палети.

Яка процедура передбачена цим кредитуванням проектів з енергоефективності? Кредити надаються через комерційні банки?

Існують певні програми, які дозволяють нам працювати з невеликими компаніями. Вони запроваджують усе необхідне обладнання. Вони змінюють технології та спосіб їхнього застосування. Але ми також працюємо з іншими компаніями, що стикаються з тими самими проблемами. Вони також потребують енергоефективної продукції.

Якщо компанія хоче отримати від вас фінансування, чи має вона звернутися прямо до ЄБРР, чи існують інші інструменти?

Існують фінансові критерії, з якими можна ознайомитися на сайті ЄБРР. Тож, перш ніж звернутися до нас, компанії можуть ознайомитися з цими критеріями. Якщо компанія є достатньо великою, вона може звернутися безпосередньо до нас. Найменший кредит, який ми можемо надати – це 5 мільйонів євро. Він може покрити до 40% вартості проекту.

Якщо говорити реалістично, то якщо ми ведемо розмову про пряме кредитування від ЄБРР, ми шукаємо проектів від 12 до 15 мільйонів євро – що для компанії є досить великою сумою. Менші компанії не можуть прямо працювати з нами. Вони мають звертатися до наших партнерських банків. Ми даємо кошти комерційним банкам, адже для того, щоб надавати послуги малому бізнесу, потрібно мати добру мережу представництв по всій країні.

Які банки є вашими партнерами?

Активними банками-партнерами, особливо тими, хто працює з програмами енергоефективності, є “Укрексімбанк”, “Мегабанк”, “UniCredit”, “Райффайзен-банк” тощо. В Україні не так багато банків, з якими ми можемо працювати – бо ми маємо досить високі критерії співпраці. Загалом їх менше десяти по всій країні.

Usov 1Давайте поговоримо про сільськогосподарську галузь. Чи вона є для вас пріоритетом?

Сільське господарство є нашим ключовим пріоритетом. Це галузь, який рухатиме країну до її відродження. Тож ми спонукаємо Україну бути не лише експортером зерна, про що дуже багато говорять останніми роками. Ми також спонукаємо Україну та українських виробників до вироблення товарів із доданою вартістю для експорту. Ми дивимося на всі ринки від Європи до Африки та Азії – і якраз хотіли би підтримувати саме компанії, що випускають товари з високою доданою вартістю. Наприклад, не просто молоко, а йогурти; не просто зерно, а хліб тощо.

Ми даємо кошти компаніям, які займаються розведенням тварин та поліпшенням породи, обробкою землі, які займаються переробкою, роздрібною торгівлею, пакуванням продукції тощо. За нашою термінологією, це не сільське господарство, а агробізнес. Це все те, що має стосунок також до переробки, пакування, транспортування і т.д.

Які, на вашу думку, були найуспішніші проекти, які ви кредитували?

Це складне питання. Я би не говорив про більш чи менш успішні проекти. У нас є клієнти, які були з нами протягом певної кількості років – і ми продовжуємо співпрацювати з ними, з такими компаніями як “Нібулон”, “Астарта” чи іншими.

Вам можна закинути, що ви підтримуєте компанії, які вже мають ресурси – але водночас кредити потрібні більше малим та середнім підприємствам.

Якщо ми говоримо про фермерів, це навіть більша проблема, ніж малий бізнес у маленьких чи великих містах. Ці фермери мають недостатні кошти чи ресурси для того, щоб претендувати на ці кредити. І це є проблемою. Зазвичай вони працюють на місцевому ринку, тож для них кредити в іноземній валюті є самогубством.

Але, наприклад, ми підтримуємо компанії, які займаються переробкою буряка, зерна чи молока – і вони мають зв’язки з місцевими малими фермерами. Це, своєю чергою, гарантує стабільні покупки фермерських товарів протягом цілого року та у майбутньому. Тож у цей спосіб ми також підтримуємо менших виробників.

Також існує багато компаній, що залучені в вирощення культур та культивацію землі. Вони навчають фермерів, як правильно обробляти землю. Вони безкоштовно дають їм добрива чи насіння. Вони дають їм освіту. Є багато прикладів такої практики. І ми підтримуємо її.

Чи спонукаєте ви компанії, які ви фінансуєте, давати свій внесок у розвиток малого фермерства?

Так, ми думаємо, що це дуже важливо, особливо стосовно закупівель сировини від малих фермерів. Ми робимо це умовою деяких наших кредитів. Ця практика була ефективною.

Яка ситуація з молочною продукцією? Україна стикається з величезною проблемою: вона не може експортувати молоко до ЄС через фіто-санітарні обмеження. Є певні технології, які слід запровадити – наприклад, системи охолодження молока чи системи автоматизованого доїння. Чи ви підтримуєте ці інновації?

Так, звісно. Ми маємо дві дуже важливі ініціативі в молочній та зерновій галузях. Ми зводимо разом регуляторів, операторів ринку та інші залучені сторони. Якщо говорити про молочну галузь, то ми провели кілька круглих столів, де ми обговорили деякі програми з асоціацією виробників молочної галузі. Сьогодні ми, без сумніву маємо значно кращу картину, ніж кілька років тому. Сьогодні між ринковими гравцями галузі значно більше зв’язку.

Давайте також поговоримо про інфраструктуру. Ви виділяєте фінансування на транспортну та газову інфраструктуру. Яким є обсяг цих проектів?

Він величезний. Наприклад, проект, який ми підписали в травні 2014 року і який фінансує реконструкцію так званих підходів до Києва, має вартість 200 мільйонів євро. Його співфінансуватиме Європейський інвестиційний банк (на ідентичну суму). Тож разом ці обидва внески складають майже півмільярда євро. Це проект для державного (публічного) сектора, який має гарантії держави. Це кредит під державну гарантію (“суверенний кредит”), бо технічно “Укравтодор” є не компанією, а державною службою, тож, за законом України, вона може позичати тільки якщо позику підкріплено гарантією з українського бюджету.

Якими є інші плани стосовно доріг? Чи ви плануєте якісь нові проекти?

Звісно, Україна потребує доріг скрізь. Але проблема полягає в тому, що за нинішнього стану державного бюджету Україна не може позичати певну суму щороку, а має віддавати пріоритет тому, що має першочергову важливість. На сьогоднішній день, я думаю, головний інтерес України пов’язаний з енергобезпекою та питаннями, пов’язаними з енергетикою. Дороги також важливі, але вони, я думаю, є пріоритетом номер два.

Дозвольте повернутися до іншої теми: ідеї бізнесового омбудсмана. ЄБРР був одним із ініціаторів створення цієї інституції. Що вона передбачає?

Загалом цей проект ініціювали кілька сторін: ОЕСР, ЄБРР, український уряд та бізнесові асоціації (Американська торгівельна палата, Європейська бізнес-асоціація тощо). Ідея народилася ще в 2012 році, коли ми бачили, що багато наших клієнтів потерпають від різних форм несправедливості – чи від юридичного тиску чи від тиску різних контролюючих інстанцій.

Чи є бізнесовий омбудсман інституцією, яка захищатиме права бізнесу?

Так. Але він також буде інституцією, що дивитиметься на проблему з обох сторін, з бізнесового боку та з урядового боку. Тож якщо якісь компанії порушують законодавство, вони так само нестимуть відповідальність, як і контролюючі органи, які ускладнюють життя бізнесу.

Як я сказав, ця ідея народилася у 2012 році. Вона матеріалізувалася більш-менш у 2013 році, і ми підписали угоду щодо неї минулого року. Після цього обрали, власне, омбудсмана. Це Альгірдас Шемета, колишній Європейський Комісар з оподаткування, митних питань, статистики, аудиту та боротьби проти шахрайства.

Зараз він збирає команду. У нього працюватиме близько 15 людей, які наглядатимуть за різними юридичними та процедурними суперечками між регуляторами та бізнесовими гравцями в Україні. Він зможе брати участь у засіданнях уряду. Його функція передусім полягатиме в тому, щоб звертати увагу на (та поширювати інформацію про) складні випадки можливих зловживань з фінансами та несправедливого тиску на бізнес або незаконних дій бізнесу щодо держави Україна.

Ви думаєте, що це поліпшить бізнесовий клімат в Україні?

Так, має поліпшити. Ця модель існує і в інших країнах. Під час заснування цієї інституції ми залучали спеціалістів, що відповідали за подібні органи в інших країнах світу. І якщо це працює в країнах на кшталт Малаві, Мозамбіку чи Венесуели, є добрі шанси, що воно запрацює і в Україні.

Чи можна сказати, що сам факт створення такої інституції та залучення колишнього Єврокомісара до її роботи є сигналом для бізнесу та для фінансового сектора?

Так, це приносить більше впевненості наявним інвесторам. Адже поки чимало людей боїться. Якщо їх викликають до суду, вони бояться, бо дуже велика ймовірність того, що в суді вони програють. Зараз вони знають, що є хтось, хто може захистити їхні права. Хоча інституція ще не працює у повному обсязі, сам омбудсман уже призначений. Він уже працює в Україні, і деякі справи уже представили на його розгляд. З ним працюватиме 15 людей – його заступників, професійних слідчих, які розглядатимуть усіх справи в індивідуальному порядку та, ми сподіваємося, розв’язуватимуть їх.

Додаткову інформацію можна знайти на сайті ЄБРР