Андрей Пленкович: асоціація є підготовкою до членства в ЄС

Андрей Пленкович, депутат Європейського Парламенту від Хорватії, є головою делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС. Це новий орган, заснований відповідно до Угоди про асоціацію, є майданчиком для комунікації між Європарламентом і Верховною Радою України.

ap_bio_s
Андрей Пленкович, депутат Європейського Парламенту від Хорватії, голова делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС

Упродовж наступних років Пленкович стане однією із ключових контактних персон для українських депутатів в ЄП. Очікується, що делегація комітету від Європарламенту буде моніторити впровадження проєвропейських реформ українським парламентом, включно з прийняттям відповідних законів.

Уже цього року Пленкович очолив спостережну місію ЄП під час дострокових парламентських виборів 26 жовтня.

Ми поспілкувалися з паном Пленковичем про майбутню роботу нового органу.

– Перше питання стосуватиметься Парламентського комітету асоціації України з ЄС, який ви будете співочолювати. Цей комітет уже створено?

Так. До цього відносини між Україною та ЄС регулювалися Угодою про партнерство та співробітництво. Тому делегація Європарламенту (ЄП) в Україні отримала назву делегації Європейського парламенту до парламентського комітету співробітництва між Україною та ЄС. Тепер, після підписання Угоди про асоціацію та її попереднього набуття чинності з 1 листопада 2014 року, ми трансформуємо комітет співпраці в так званий «Парламентський комітет асоціації». Я займаю посаду голови делегації Європейського Парламенту в Парламентському комітеті асоціації (ПКА).

Ми уже провели неофіційну нараду з новообраними депутатами Верховної Ради для обговорення підготовки нашої першої зустрічі ПКА, яку сподіваємося організувати в Брюсселі в кінці січня або на початку лютого.

– Які питання розглядатиме Комітет? Чи сприятиме він прийняттю необхідних законів у Верховній Раді?

Завданням парламентського органу є спостереження за відносинами між ЄС та Україною в цілому, у тій перспективі, з якої парламент дивиться на політику.

По-перше, ми будемо обговорювати політичні критерії: ситуацію, пов’язану з правами людини, верховенством права, децентралізацією, виборчим процесом, реінтеграцією територій, безпековою ситуацією.

По-друге, ми спостерігатимемо за економічною ситуацією: державними коштами, бюджетом, макрофінансовою допомогою, реформою податкової системи та іншими питаннями. Також, ми будемо супроводжувати повний цикл виконання реформи гармонізації українського законодавства з нормами ЄС та виконання секторальних реформ. Робота комітету базується на угоді [тобто, Угоді про асоціацію]; він буде скликатись двічі на рік, першого разу – в Брюсселі або Страсбурзі, а другого – в Києві або іншому місті України, за пропозицією української сторони.

– Чи Ви читали коаліційну угоду, прийняту п’ятьма партіями українського парламенту та представлену як всеохопний план реформ? Якою є Ваша думка з цього приводу?

У жовтні я очолював місію спостереження за виборами від Європарламенту. Після виборів ми зустрілися з президентом України, прем’єр-міністром, колишнім головою Верховної Ради, міністром закордонних справ та іншими високопосадовцями.

Наше послання до них було простим: будь ласка, сформуйте нову коаліцію та новий склад Верховної Ради якомога швидше. Надайте повноваження новому уряду, який повинен становити стабільну проєвропейську більшість. Саме так і сталося.

Ми раді, що є рішучі наміри впроваджувати реформи. Ми очікуємо на повний склад нового уряду, оскільки хочемо знати, хто буде очолювати європейський напрям роботи. Ми посилаємо чіткий сигнал про необхідність хорошої координації між міністерствами, аби забезпечити їхню ефективну співпрацю із Групою підтримки України в Європейській Комісії, заснованої для допомоги Україні у впровадженні реформ.

Тому я думаю, що обидва завдання є однаково важливими. Одне завдання полягає в мирній реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також незаконно анексованого Криму. Інше завдання – продовження визначеного про-європейського курсу реформ на основі Угоди про асоціацію.

– У чому полягає основна відмінність між новим форматом (Комітет асоціації) та попереднім органом (Комітет співробітництва) у стосунках між Європейським Парламентом та Верховною Радою? Чи означає це, що новий комітет буде орієнтований переважно на Угоду про асоціацію?

Звичайно, робота комітету буде орієнтована на Угоду про асоціацію. Це і є метою створення комітету. Суть в тому, що Угода про асоціацію покриває значно більше аспектів співпраці між ЄС та Україною, [ніж попередня Угода про партнерство та співробітництво]. Її кінцевою метою є створення асоціації. Асоціація передбачає підготовку України до майбутнього членства в ЄС та майбутньої європейської перспективи.

– Яким є вплив комітету на визначення того, яка саме допомога від ЄС буде надана Україні?

Ми завжди будемо приймати рекомендації, які потім направляються до Ради асоціації Україна-ЄС (форум урядового рівня). Якщо ми бачимо, що існує більша потреба в економічній співпраці та фінансовій допомозі, більший поштовх для гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, або ж велика потреба реформи в сфері децентралізації тощо, то ми, звичайно, направляємо ці рекомендації як комплексні та чіткі політичні стимули.