ЄС пропонує Україні формулу розбудови держави – експерт

9 грудня, Міжнародний день боротьби із корупцією, Україна вперше зустріла із кількома важливими здобутками: Верховна Рада ухвалила антикорупційний пакет законів, а вже незабаром планується створити Національне антикорупційне бюро. Чи не головним лобістом цих змін став ЄС, надавши значну фінансову підтримку на втілення реформ. Про те, як ЄС оцінює ефективність цих кроків, наша розмова із Тетяною Ковтун, керівником сектору Представництва Європейського Союзу в Україні.

_FC1A0129_hor
Тетяна Ковтун, керівник сектору Представництва Європейського Союзу в Україні

– Крім Угоди про асоціацію, ЄС та Україна підписали документ, про який згадують рідше – “Контракт з розбудови держави”. Чим він важливий? Чи доповнює він прогалини, наявні в Угоді про асоціацію, наприклад такі як реформа державного управління?

Що стосується Контракту з розбудови держави, то це грант у вигляді прямої бюджетної підтримки. Це найбільший з усіх грантів бюджетної підтримки, який будь-коли надавав ЄС – 355 млн. євро. Перший транш цієї допомоги – 250 млн. євро, – було надано у травні цього року, а другий очікується у червні 2015 року.

Приймаючи від ЄС таку підтримки, Україна бере на себе зобов’язання виконати 8 умов, щоб отримати наступний транш у 105 млн. євро. У контракті, зокрема, ґрунтовно прописано кроки для боротьби із корупцією, підвищення доброчесності та відповідальності державних службовців. Також у ньому йдеться про конституційну, судову реформу, реформу виборчого законодавства, поліпшення доступу до інформації, реформу державного управління та закупівель. Тобто, фактично, цей грант спрямована на розбудову державних інституцій та процедур, наприклад, у тому сенсі, що державна служба має стати більш стабільною, орієнтованою на європейські стандарти, державні закупівлі – відповідати європейським нормам.

– Що саме передбачає антикорупційна складова Контракту?

Контрактом, зокрема, передбачено, що до середини 2015 року буде створено Антикорупційне бюро, яке відповідатиме усім стандартам незалежності: конкурсний відбір на посади керівника та усіх працівників бюро, належна оплата праці, і найважливіше, – до середини 2015 року бюро повинне мати вже певну статистику розслідувань. Особливістю є і те, що бюро буде розслідувати не дрібні хабарі, а злочини, вчинені посадовцями високого рівня, або зловживання у великих масштабах. Наприклад, зараз цільовою аудиторією закону Про антикорупційне бюро є міністри, прем’єр-міністри, а також їхніх заступники, губернатори, судді, нардепи.

Інша вимога Контракту – це реформа системи декларування доходів та криміналізація незаконного збагачення. У нас досить часто злочини корупції дуже складно довести. Наприклад, коли у державного службовця, що багато років отримує фіксовану зарплату, раптом з’являється коштовне майно – машини, будинки, яхти. Завдяки змінам закону таке непояснена зростання статків тепер вважається злочином. Надалі чиновник повинен подавати декларації про свої статки та доходи в електронному вигляді на вед-порталі, щоб усі громадяни мали доступ до цієї інформації.

Вимоги, прописані у Контракті із розбудови держави, певною мірою реалізовані у законах Про боротьбу із корупцією, ухвалених 14 жовтня. Крім створення Антикорупційного бюро вони передбачають і створення Агентства із попередження корупції. Воно займатиметься попередженням конфлікту інтересів, перевіркою декларацій державних службовців тощо.

– Як ЄС оцінює ці кроки України у напрямку боротьби із корупцією?

Ми вважаємо, що антикорупційний пакет дійсно був революційним, а ухвалені закони – вже дуже давно були на часі, але раніше не було політичної волі. Зараз же склались так обставини, що під тиском суспільства ці закони було ухвалено безпосередньо перед парламентськими виборами.

Виникає наступне питання – чи дійсно існує політична воля впроваджувати ці закони? Це стане відомо до середини 2015 року, бо є певний графік вступу у силу ухвалених законів. Наприклад, закон Про антикорупційне бюро вступає у силу 25 січня, закон Про попередження корупції – 25 квітня. А вже зараз має відбутись конкурсний відбір на посаду директора Антикорупційного бюро, і він має проходити відкрито, із залученням журналістів. У законі прописано, що комісія, яка визначатиме склад бюро, має бути дуже прозорою, до її складу має входити по 3 представники від президента, Кабміну та від ВР. Усі ці люди повинні мати високий моральний авторитет та ділову репутацію. Тобто, вже зараз і суспільство, і донори зможуть побачити, чи є політична воля впроваджувати передбачені реформи.

– Корупція через державні закупівлі вважається однією із найбільших проблем українського суспільства. Нещодавно було прийнято новий закон Про державні закупівлі. Як ЄС оцінює його потенціал для скорочення корупції у цій сфері?

Справді, у квітні 2014 було прийнято нову редакцію Закону «Про державні закупівлі». Експерти ЄС неодноразово зазначали, що постанови цього закону, порівняно з попередніми його версіями, максимально відповідають європейським стандартам. Зокрема, позитивом є те, що скоротилась кількість винятків із закону. Довкола цього існує велика проблема, тому що у Верховній Раді зареєстровано чимало законопроектів, що спрямовані на виведення певної сфери закупівель з-під дії закону. Це є великим ризиком: досягнуто певних стандартів конкуренції, а тепер є спроби обійти закон.

Іншим аспектом, що потребує уваги є власне реалізація закону. Адже, певні положення закону ще не повністю впроваджені. Зокрема, це стосується електронних закупівель, для впровадження яких потрібні додаткові інструменти із електронного урядування.

– За Вашими оцінками, чи отримає Україна другий транш в рамках Контракту? Адже для цього Україна має виконати ряд вимог.

Сума другого траншу буде розділена за 8 критеріями, які Україні потрібно виконати до червня 2015 року. Тобто, кожен з восьми пунктів вимог має певну вагу (коефіцієнт) і коштує певну суму грошей. Наприклад, якщо буде здійснено реформу декларування доходів, видатків і майнового стану держслужбовців, то сума другого траншу становитиме приблизно 11 млн. євро. Чи дійсно вимога є виконаною будуть оцінювати спільно експерти ЄС та громадянське суспільство (див. інфографіку).див. інфографіку

На мою думку, є певний ризик, що повну суму траншу Україні не вдасться отримати. Певні реформи Україна вже не встигає провести до дедлайну. Наприклад, все те ж питання декларування доходів, закон Про нову систему декларування (Закон «Про попередження корупції»), що набуде чинності лише 25 квітня 2015 року, а держслужбовці подають декларації 31 березня. Тобто вони подаватимуть декларації за старою системою в паперовому вигляді без відкритого доступу для громадськості. Хоча може статися диво – величезна політична воля. Коли депутати зрозуміють, що вони втрачають кошти, можливо, вони введуть в силу цей закон раніше. Але такий сценарій дуже малоймовірний.

– Чи може громадянське суспільство вплинути на цю ситуацію?

Звичайно. Близько місяця тому громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ» надавала Представництву ЄС свою оцінку виконання контракту про розбудову державності. Це питання піару. Якщо ці проблеми будуть висвітлюватись для широкого загалу, то ситуацію можна буде змінити. Але для цього залишилось дуже мало часу.

– Контрактом передбачений моніторинг виконання умов громадянським суспільством. Чи задіяні конкретні громадські організації, або діячі до оцінки виконання контракту?

Я не бачила серйозного моніторингу і висвітлення цих питань у ЗМІ. «Європейська правда» опублікувала аналіз контракту, але там не було проставлено важливих акцентів. У суспільстві відсутні месседжі про те, що Україна не встигає виконувати необхідні реформи.

Але співпраця з громадськими організаціями є. Наприклад, антикорупційні закони дуже активно лобіює громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ». Пакет антикорупційних законів і нещодавно прийнятий закон Про прокуратуру стали серйозним кроком вперед для отримання європейського гранту на розбудову держави. Але важливо нагадувати, що для отримання повного пакету підтримки від ЄС Україна має виконати подальші дії.

Звичайно, ЄС слідкує за виконанням реформ, але в першу чергу це має турбувати українців. Тобто, уряд має над цим працювати, громадянське суспільство має контролювати його діяльність. Уся інформація є доступною і на сайті Міністерства економіки, і на сайті Представництва ЄС.

– На які сфери мають розподілятися кошти ЄС в рамках гранту?

За принципом нецільової бюджетної підтримки ЄС не відслідковує, куди надходять ці кошти. Український уряд, відповідно до своїх стандартів використання коштів, вносить зміни до держбюджету і вносить отримані кошти в дохідну частину бюджету, розподіляючи їх на найбільш критичні статті видатків. Це можуть бути видатки на фінансування пенсійного фонду, органів влади, чи оборонної сфери. Уряд не зобов’язаний звітувати про використання коштів перед ЄС.

Скорочена версія інтерв’ю була опублікована на сайті “Європейська правда”