П’ять плюсів асоціації з ЄС

Якими є плюси асоціації України з ЄС? У цьому матеріалі ми спробували подивитися на основні з них.

plane

На захід від кордону

Коли у 1991 році Польща підписала Угоду про асоціацію з Європейськими спільнотами, її річний валовий внутрішній продукт (ВВП) складав 90 мільярдів доларів. Український ВВП тоді був таким самим.

У 2013-му, через 22 роки, ВВП Польщі сягнув 500 мільярдів. Український був учетверо менший.

Звісно, можна знайти чимало причин польського успіху і українського буксування. Але є одна головна відмінність між країнами: Польща проводила реформи, Україна реформи імітувала.

Польська економіка стала ефективною та мобільною, зорієнтованою на великий європейський ринок. Попри песимістичні прогнози, вона стала потужним промисловим гравцем, а не «сировинним додатком». Третина польського експорту – це машинобудування (33%), інша третина – авто-, літако- та кораблебудування (29%).

Подібна історія з іншими країнами колишнього радянського блоку. Словаччина стала одним із найбільших виробників автомобілів у ЄС. 5 мільйонів словаків виробляють близько одного мільйона машин на рік. Коли внаслідок кризи французькі автомобільні концерни закривали заводи у Франції, вони не закривали французькі філії у Словаччині: ті продовжували бути вигідними. Румунська Dacia, яка в радянські часи була скромною малолітражкою, сьогодні викуплена «Рено» та є однією з найуспішніших марок економ-класу. В Угорщині місто Секешфехервар, в якому виробляли знамениті «Ікаруси», переорієнтувалося на інші ринки і зараз є містом локалізації багатьох багатонаціональних компаній.

Усі ці процеси модернізації розпочалися задовго до вступу цих країн до ЄС. Вони почалися на початку 1990-х, коли країни підписали Угоди про асоціацію з Європейськими спільнотами. Це були так звані «Європейські угоди», і вони менш об’ємні і менш амбітні, ніж нинішня українська. Але навіть вони зробили свою справу.

Буксир асоціації

А що ж Україна? 27 червня 2014 року ми нарешті завершили тривалий процес підписання Угоди про асоціацію.

Підписання було процесом, що часто пробуксовував: підписували у кілька етапів. Усі пам’ятають сумнозвісне рішення 21 листопада, яке спонукало громадян вийти на вулиці. Усі пам’ятають Вільнюський саміт, де до останнього чекали, що Угоду все-таки підпишуть. Через місяць після втечі Януковича, 23 березня, Угоду було підписано – але тільки частково. Європа чекала легітимного президента.

Нарешті, 27-го червня відбулося повне підписання уже з новим Президентом України. Зараз цей процес завершено, і назад шляху немає. Угоду треба якнайшвидше ратифікувати, і якнайшвидше почати її виконувати. Її виконання стимулюватиме процес трансформації суспільства та держави.

Які ж позитиви принесе з собою Угода? Яких головних плюсів можна очікувати?

 

Плюс номер 1: цінності

Почнімо з найбільш абстрактного, але, можливо, найбільш важливого. Угода проголошує спільні цінності основою внутрішньої та зовнішньої політики обох сторін. Тобто не просто якимось елементом політики, а основою політики.

Підписавши її, Україна бере на себе просте зобов’язання: зважувати вплив кожної своєї дії на засадничі людські цінності. Головні з них – це людська гідність та повага до прав людини.

Що це означає на практиці? Передусім те, що жоден український уряд не матиме права зробити кроку назад у сфері прав людини. Порушуючи їх, він не зможе казати, що це «особливий український шлях» і що Європа «не має вчити нас жити». Цінності стають основою політики, а не її побіжним елементом. І підписуючи Угоду, Україна добровільно бере на себе зобов’язання дотримуватися них.

Плюс номер 2: безпечність їжі

Але Угода не обмежується глобальними і абстрактними речами. Вона також робить багато практичних речей.

Наприклад, Угода допоможе покращити контроль за безпечністю нашої їжі.

Сьогодні в Україні, фактично, працюють кілька режимів контролю. За безпечністю продукції відповідають різні інституції (санітарно-епідеміологічна служба, ветеринарна та фітосанітарна служба тощо), які регулюються різними нормами. Дуже часто вони конфліктують між собою, контролюють одне й те саме або не контролюють важливих етапів виробництва.

У країнах Європейського Союзу, натомість, діє система контролю за безпечністю їжі на всіх критичних точках продовольчого процесу. Тобто на всіх тих точках, де можуть бути ризики. Ця система має назву «ХАСПП». У ній немає дублювання повноважень (кожна інституція знає, за який етап вона відповідає), і жоден елемент виробничого ланцюга не випадає.

У запровадженні європейського режиму ХАССП в Україні є два плюси. По-перше, для звичайного споживача буде менше ризиків. Система перевірятиме продукцію в 7-8 ключових точках, а не в 2-3, як сьогодні. По-друге, запровадження системи ХАССП допоможе відкрити європейський ринок українському сільському господарству. Бо, наприклад, зараз двері для української молочної продукції в ЄС зачинені. Не через зависокі європейські ввізні тарифи – а через те, що європейці не мають гарантій безпечності українського молока.

 

Плюс номер 3: прозорість державних тендерів

За різними оцінками, щороку Україна втрачає на нечесних держзакупівлях близько 10 мільярдів доларів. Тобто – близько 8% свого валового внутрішнього продукту. На освіту та медицину Україна витрачає менше, ніж крадуть з її держзакупівель. Ці гроші осідають у кишенях наближених олігархів, а потім виводяться в офшори.

Завдяки асоціації державні закупівлі в Україні можуть стати більш чесними. В самому тексті Угоди перераховано базові стандарти, яким мають відповідати українські держзакупівлі в найближчому майбутньому. Це має статися не пізніше, ніж шість місяців після набуття Угодою чинності.

Наприклад, інформація про тендери має публікуватися заздалегідь та містити всі ключові дані про заплановані закупівлі. Процедури визначення переможців мають бути прозорими, а умови тендерів не можуть писатися у спосіб, який би виключав участь певних компаній. У тендерах не мають згадуватися торгівельні марки чи опис продукції, який відповідає саме цим торгівельним маркам. Заявники мають отримати багато часу на підготовку пропозиції. Правила, процедури відбору, критерії для заявників – усе це має бути прозорим.

Угода також передбачає взаємне відкриття ринків держзакупівель. Тобто європейські компанії зможуть брати участь в державних тендерах на тих самих умовах, що й українські. А це також фактор тиску: європейські компанії не терпітимуть нечесних та непрозорих процедур. Тепер у них є документ, який може стати для них вагомим аргументом.

Те саме стосується і українських компаній закордоном. Завдяки асоціації вони зможуть брати участь у європейських тендерах. І тут ми можемо бути цілком конкурентоздатними. Українські компанії можуть пропонувати дешевші ціни і вищу якість. Просто треба подолати комплекс меншовартості. Треба подолати психологію жертви і страху перед «європейським капіталом». Українські підприємства в дечому кращі і здатні завойовувати нові ринки, а не лише захищатися.

Плюс номер 4: вихід на європейські ринки

Угода про асоціацію призведе до великого відкриття ринків. На понад 95% української продукції в ЄС (і 95% обсягу торгівлі) ввізні тарифи буде обнулено.

Особливість мит полягає в тому, що вони прямо впливають на ціни. Мита платить споживач: його вартість складається в ціну товару. Тому скасування мит має привезти до здешевшання продукції.

Для інших галузей це означатиме зняття так званих «заборонних мит». Наприклад, якщо ЄС хоче повністю убезпечити себе від закордонної продукції, він ставить неймовірно високе мито. Через нього продаж цієї продукції втрачає сенс: вона стає надто дорогою. Скасування мит відкриє доступ до ринку для тих українських підприємств, для яких цей доступ поки що був закритий.

Інший аспект: сьогодні українська продукція часто має проходити додаткову сертифікацію в інших країнах. Причина – старі технічні стандарти, які сягають радянських часів. Завдяки асоціації з ЄС Україна запровадить у себе європейську систему контролю за безпечністю продукції. І це полегшить нашим виробникам визнання своєї продукції на європейському ринку. І навіть більше:  це відкриє вихід і до інших міжнародних ринків. Адже сьогодні європейські стандарти дуже часто є базою міжнародних стандартів.

Зараз часто кажуть, що перехід на європейські стандарти буде дорогим і болісним. Це міф. Перехід буде поступовим. Україна вже давно стоїть на цьому шляху, і багато її стандартів давно адаптовані під європейські. Проблема в тому, що продовжують існувати старі, які конфліктують з європейськими. І саме ці старі стандарти, які давно втратили сенс і які стають основою для корупції, будуть поступово відсікатися.

Іншими словами, реформа системи стандартизації містить великий потенціал збереження коштів для економіки, які сьогодні йдуть на нескінченні перевірки та хабарі контролюючим органам.

Плюс номер 5: більше конкуренції

Уявіть собі економіку, де в кожній сфері домінує одна компанія. Тільки одна компанія виробляє меблі; тільки одна пече хліб; тільки одна володіє мережею закладів швидкого харчування і т.д. Ці компанії-монополісти ніколи не матимуть стимулу поліпшуватися. Саме такою була радянська система, і частково такою є сучасна олігархічна пострадянська система.

Поліпшення та поступ можливі тільки тоді, коли тобі щось загрожує – коли є конкуренти, які наступають на п’яти. Конкуренція, втім, не є «природним» станом економіки; для її підтримання потрібні закони та незалежні державні інституції.

Такими у ЄС є Європейська Комісія та Європейський суд юстиції. Європейське антимонопольне право є одним із найкращих у світі. Антимонопольне право дуже жорстке. Через нього компанії, які зловживають своїм домінантним становищем, можуть бути поставлені у складну ситуацію. Якщо доведено, що вони ведуть нечесну гру та перешкоджають конкуренції, їх змусять платити великі штрафи – до 10% з обороту.

Асоціація з ЄС дозволить Україні наблизитися до таких антимонопольних практик. Реалізація угоди передбачає ухвалення законодавства, що в багатьох речах копіює найкращі європейські практики. Оскільки конкуренція ефективніша, ніж монополії, а суперництво зазвичай спонукає підвищувати якість та знижувати ціни, від неї виграють прості громадяни.

Замість висновків

Угода про асоціацію не є панацеєю. Це лише документ, хоча й епохальний документ. Його реалізація залежить суспільної волі. Від бажання суспільства змінюватися відповідно до кращих стандартів.

Угода є стрімким катером, що вказує дорогу великому лайнеру під назвою «Україна». Але чи попливе цей лайнер, залежить не від самої угоди, а від спільних зусиль усіх громадян. Він змін, що проникають у серця, мізки та дії людей. Якщо суспільство не матиме волі змінюватися, нічого само по собі не зміниться. Ми маємо це розуміти.

Статтю підготовлено в рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні», що здійснюється Представництвом Європейського Союзу в Україні. Погляди, висловлені в статті, можуть не збігатися з офіційною позицією Європейського Союзу