“Ми споживаємо вдвічі більше, ніж потребуємо” – експерт з енергетики

“В Україні споживання тепла на квадратний метр у два-три рази перевищує показники в країнах ЄС. Це питання поведінкового, організаційного та адміністративного характеру,” – ділиться досвідом експерт з питань енергоефективності пан Святослав Павлюк, координатор ініціативи ЄС “Угода мерів” в 11 країнах Східнго ппартерства та Центральної Азії.

10253191_830988960264045_529469147_n

Святослав Павлюк координує ініціативу ЄС «Угода мерів – Схід» в 11 країнах Східнго ппартерства та Центральної Азії. Угода Угода мерів має не меті розвивати спроможність міст розробляти ти виконувати місцеву політику енергозбереження так, щоб скоротити споживання палива, та викиди СО2 на 20% до 2020 року. Станом на травень 2014 року понад 70 міст України стали підписантами Угоди та активно працювали над скороченням споживання викопних палив та міських витрат на закупівлю енергії.

Про Європейський тиждень сталої енергетики

Україна де-факто знаходиться у стані війни зі своїм основним постачальником газу, який водночас прагне окупувати територію, де видобувається національний енергоресурс. На кінець поточного року ми можемо опинитися в ситуації, коли в нас немає ані імпортного, ані власного газу. Тому головне питання цьогорічного Тижня сталої енергетики – «Що робити, якщо в жовтні не буде газу?». Питання про те, як забезпечити громадян теплом наступної зими, є нагальним, і дискусії з цього приводу відбуваються як на рівні центральних урядових структур, так і на рівні місцевих управлінців. Водночас поведінка та позиція простих громадян є вкрай важливою для переходу до більш зваженого енергоспоживання. Тиждень сталої енергетики є заходом, покликаним привернути увагу представників влади та простих громадян до енергетичної сфери та стимулювати її розвиток у правильному напрямі.

Про марнотратство енергоресурсів

Нестачу газу в Україні чи високу ціну на нього можна компенсувати лише за рахунок скорочення споживання. Хоча країни Євросоюзу активно розвивають альтернативні джерела енергії, левова частка навіть у їхньому енергобалансі все одно припадає на споживання газу.На сьогоднішній день доля альтернативних джерел в енергобалансі України настільки незначна, що розраховувати на них найближчим часом немає підстав. Їх необхідно розвивати, але заміщення традиційних енергоресурсів відновлювальними джерелами наразі не може стати нагальним пріоритетом державної політики. Вкрай важливо розуміти, що тарифи зростуть не через зростання фактичної ціни на газ, а через зменшення урядових субсидій. Ціна газу де-факто залишилася та сама, однак зменшилася можливість уряду субсидувати громадян. Ми вичерпали всі резерви, які у нас були, і більше не можемо собі дозволити марнувати ресурси. З огляду на бюджетну кризу, ми маємо бути готовими до того, що уряд буде неспроможним субсидувати громадян на попередньому рівні. Відповідно, нам необхідно змінити свою поведінку. Ми споживаємо вдвічі більше, ніж потребуємо. Ми маємо зрозуміти, що ми просто марнуємо енергію, що дорого коштує.

Про шляхи скорочення енергоспоживання

В Україні споживання тепла на квадратний метр у два-три рази перевищує показники в країнах ЄС. Це питання поведінкового, організаційного та адміністративного характеру. На поведінковому рівні ми маємо навчитися закривати воду, вимикати світло, закривати взимку двері у під’їздах. На організаційному рівні ми маємо, наприклад, відремонтувати ті самі двері у під’їздах, утеплити будинки, поміняти вікна тощо. Технологічно ми маємо модернізувати тепломережі, теплообмінники, системи повітрозабезпечення будинків тощо. Наприклад, після якісного утеплення будинку вдається зекономити від 50 до 78% електроенергії. Якщо для данців скорочення споживання навіть на 5% є складним проектом національного масштабу, то для нас зменшення споживання вполовину є більш ніж простим завданням. Це навіть не можна назвати економією, а скоріше боротьбою із марнотратством. До таких заходів відноситься зокрема утеплення будинків, адміністративні заходи, енергоменеджмент в містах. Громадяни мусять вести облік свого споживання за допомогою лічильників, а також скорочувати використання електроенергії.

Про витрати на модернізацію та оптимізацію будівель

Якщо ми можемо дозволити собі марнувати електроенергію, то ми зможемо знайти кошти для модернізації.  Для України і Польщі газ коштує однаково, однак для опалення квадратного метру помешкання поляки споживають в два з половиною рази менше енергії. Очевидно, що оптимізувати наші будівлі безкоштовно не вдасться. Однак гроші на субсидування населення є фактично змарнованими, адже за них можна провести капітальний ремонт будівель і таким чином інвестувати у енергоефективність. Уряд має створити умови для кредитування утеплення будинків та продумати систему повернення цих кредитів. Крім того, більшість будівель в будь якому разі потребують ремонту, тому логічно поєднати його із утепленням та подібними заходами, необхідними для ефективного споживання.

Про популярність проекту «Угода мерів»

Переважна більшість українців проживають у містах, і першими, кого вони звинуватять за холодні будівлі, будуть їхні мери. За бездіяльності центрального уряду та відсутності адекватних державних програм з енергоефективності мери мають власними силами вирішувати проблеми із забезпеченням громадян теплом. Енергозбереження на місцевому рівні є самоокупним процесом, який вивільняє багатомільйонні кошти, однак у більшості міст відсутні кваліфіковані енергоменеджери, які могли б координувати процес. Тому безкоштовні навчання та професійні консультації є цінною можливістю для місцевих управлінців знайти вирішення нагальних проблем.