“Головним ресурсом України є самі українці, і цей ресурс потрібно розвивати”, – інтерв’ю

Представники проекту ЕС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Колін Меддок та Ольга Григоращенко розповідають в нашому інтерв’ю про виклики та перспективи регіонального розвитку в Україні.

Колін Меддок, керівник проекту ЕС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
Колін Меддок, керівник проекту ЕС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»

Протягом останніх місяців регіональний розвиток став особливо актуальною темою для Україні, адже він вважається невід’ємним елементом демократичних перетворень. Представники проекту ЕС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Колін Меддок та Ольга Григоращенко розповідають в нашому інтерв’ю про виклики та перспективи регіонального розвитку в Україні.

Давайте спочатку поговоримо про наявний стан речей в сфері регіонального розвитку в Україні. Чи не могли б Ви поділитися своїми міркуваннями і спостереженнями?

КолінМеддок: Україна знаходиться на перехідному етапі свого розвитку вже протягом тривалого часу. Українці впевнені, що вони не хочуть жити як раніше, однак вони поки що не знають точно, в якому напрямку вони мають рухатися.Однак, незважаючи на те, який напрям обере Україна (хоча ми, звісно, рекомендуємо європейський шлях), очевидно, що ця країна спроможна мати прекрасне майбутнє та заслуговує на нього. Я маю сказати, що в цьому світі є лише кілька країн, де ви можете взяти жменю зерна, прости кинути його у землю – і воно проросте. Україна є однією із них. Ця країна щедро обдарована ресурсами, деякі з них вона досі не використовує. Я кажу про це як буквально, так і метафорично. На мою думку, найбільший скарб України – це українці, і цей ресурс потрібно розвивати. Регіональний розвиток має допомогти українцям реалізувати свій потенціал та спрямувати його на спільне благо. В цьому відношенні, регіональний розвиток є лише одним із інструментів у контексті національного розвитку.

Чи існує спільний європейський досвід регіональної політики? Чи може він бути корисним для України?

К. M.: Оскільки кожна з 28 країн-членів ЄС має свої власні особливості, досить складно визначити єдину регіональну стратегію, що була б ефективною у кожному випадку. Кожна країна організовує свою регіональну політику у власний спосіб, в тому числі, відмінно від інших країн відповідає на спільні виклики. Стратегії та цілі регіональної політики є відображенням загальної орієнтації держави. Відповідно, чи зможе Україна застосувати приклад країн ЄС залежить від того напряму, в якому Україна вирішить рухатися. Якщо Україна обирає європейське майбутнє, вона має бути готова адаптуватись до європейських принципів регіональної політики. Це може коштувати дорого, але це стало б значним поштовхом для розвитку України. В той же час, єдиного набору вимог не існує.

Україну часто порівнюють із Польщею: ці країни мають між собою багато спільного, і Україна може брати до уваги багато уроків своєї сусідки – як позитивних, так і негативних. В той же час, я б радив Україні слідувати власним цілям і йти власним шляхом. Україна має спочатку визначити свій стратегічний напрям, і ЄС та його країни-члени зможуть поділитися своїм досвідом. Я б порекомендував Україні ретельно обирати та поєднувати компоненти різних моделей, щоб створити свою унікальну стратегію регіонального розвитку. Україна є великою та розмаїтою країною з унікальним набором перспективних активів, і вона не повинна просто наслідувати певну модель, що базується на досвіді будь-якої іншої країни.

Беручи до уваги різноманіття регіонів України, чи може бути розроблена єдина регіонально політика?

К. M.: Внутрішньо Україна має справу із 24 чи 25 областями та потенційно різними перспективами того, як саме має виглядати майбутнє країни. Наш проект має на меті розробку підходів регіонального розвитку з урахуванням цього різноманіття. Однак певна система має існувати, адже неможливо розробити та застосовувати 24-25 різних підходів. Тому разом із українським урядом ми намагаємося згрупувати схожі області та створити 5-6 моделей, що покрили б усю країну. Така «типологія» регіонів є способом працювати в умовах різноманіття у більш ефективним та структурований спосіб.

Чи є податкова реформа ключем до поліпшення регіонального розвитку в Україні? Можливо, області мають самостійно збирати та розподіляти гроші з огляду на свої власні міркування?

К. M.: Чим ближче ми підходимо до проблеми, тим краще рішення ми можемо знайти. Часом, це рішення є дуже простим, однак, якщо дивитися здалеку, складнощі виникають ще на етапі визначення проблеми. З цієї перспективи, очевидно правильніше було б надати людям право розподіляти кошти на місцевому рівні. Однак, оподаткування є складною системою, що не діє в ізоляції від інших процесів. Найголовніше – це розробити систему, що працює як належно, що означає: дати можливість людям та підприємствам працювати в регіоні. Регіони процвітають в першу чергу від коло обігу грошей та ресурсів, а не від податків. Саме це розблоковує людський потенціал; оподаткування має лише вторинне значення з цією точки зору.

Говорячи про регіональний розвиток, що є першочерговим кроком, який Ви б зробили? Які проблеми мають бути вирішені в першу чергу?

К. M.: Я вважаю, що ми маємо розробити довготермінову стратегію для розвитку українських регіонів, включаючи як загальну політику так і план її реалізації. Україні терміново потрібен план національного розвитку, що включатиме аналіз наявного стану речей, визначення необхідних кроків та їх пріоритетність. В той же час, ми маємо роз’яснити українцям, що цей новий стратегічний напрямок буде серйозним викликом, однак його результати виправдають себе.

Я вже зазначав, що силою України є самі українці. Однак, українці є і її слабкістю. Битва за Україну відбувається не в Криму чи на Майдані – битва за Україну відбувається в серцях та свідомості українців. Українці мають спочатку визначити, чого саме вони хочуть, і потім бути спроможними визнати, що слідувати новим шляхом може часом бути досить болісно. Вони мають погодитися прийняти ці зміни заради свого майбутнього. В контексті регіонального розвитку, мова йде не про зростання ВВП, а безпосередньо про самих людей. Йдеться про те, щоб створити необхідні умови для того, щоб люди могли жити тим життям, якого вони прагнуть. Якщо ці практичні умови для кращого життя відсутні, це в майбутньому призведе до проблем, що загрожуватимуть національній стабільності, яка є необхідною для регіонального розвитку. Україна в обличчі українців має зрозуміти та погодити напрямок, в якому вони хочуть рухатися, а потім визнати та погодитись на те, що цей рух вимагатиме чисельних зусиль та коротко- чи середньо термінових незручностей.

Питання національної ідентичності є довгостроковим проектом, який потребує часу. Водночас, проблеми українців є нагальними та дуже предметними. Як можна подолати цю прогалину?  

К. M.: Ми можемо досягнути консенсусу щодо кількох завдань, які можуть бути реалізовані вже зараз. Перш за все, критично важливим є економічний розвиток. Створення робочих місць є також має високу пріоритетність. Залучення інвестицій створює робочі місця; відповідно, це також стоїть на порядку денному. Відповідно, ми маємо стабілізувати політичне та економічне середовище, а також знизити інвестиційні ризики, аби переконати інвесторів у надійності Україні. Ми також маємо забезпечити свободу та справедливість судової системи. Ці питання є критично важливими для кожного, незалежно від національної чи іншої ідентичності. Зосередження на цих нагальних речах дозволить вирішувати проблеми вже сьогодні. В такий спосіб, ми зможемо розблокувати потенціал України та українців. Ці заходи дозволять людей побачити позитивні зміни та долучитися до трансформації країни, тому ми маємо зосередитися саме на них.

Яким чином Ваш проект сприяє регіональному розвитку України?

Ольга Григоращенко: Проект націлений на поступодночасно у двох напрямках: т.зв. top-down, або «зверху вних»(на національному рівні), ibottom-up, або «знизу наверх» (на регіональному рівні). Прийнята в 2006 році Державна стратегія регіонального розвитку до 2015 не відповідає рeaльному стану справ в країни. Вона не завжди узгоджується із обласними стратегіями, а також є дещо застарілою. Наразі Проект інтенсивно допомагає Міністерству економічного розвитку та торгівлі із розробкою ефективної стратегії на період до 2020 року. В той же час, ми активно створюємо безпрецедентну за своїм характером мережу регіонального розвитку REGIONET. На нашій нещодавній зустрічі ми були вражені тим, наскільки ініціативними та небайдужими є наші колеги в регіонах, тому REGIONET має на меті об’єднання знань, досвіду та зусиль експертів з усіх регіонів України на єдиному майданчику чи мережі. Це дозволить фахівцям та зацікавленим особами дізнаватися про своїх колег в інших регіонах, адже наразі експерти є розрізненими та незнайомими одне з одним, що обмежує поле застосування їхніх знань. Експерти, що виразили своє бажання долучитися до мережі, проходять спеціальну підготовку і сертифікат. Таким чином, наша платформа має стати одночасно зручним майданчиком для спілкування експертів-учасників і стандартом якості, що підтверджує їхню кваліфікацію.

Довідкова інформація: Проект ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку України» розпочав свою діяльність в січні 2013 року і триватиме до липня 2016 року. Загальна мета проекту полягає у сприянні соціальній, економічній та територіальній цілісності країни. Реалізація проекту посилить потенціал українських владних органів, установ та інших ключових гравців до розвитку та впроваджувати ефективну політику регіонального розвитку. Головним бенефіціаром проекту є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.Загальний бюджет проекту становить € 31 млн.