ЄС готовий виділити Україні понад 11 мільярдів євро

ЄС готовий виділити Україні понад 11 мільярдів євро. Докладніше – в детальному документі Єврокомісії, в якому йдеться про джерела та мету виділення коштів.  

P010389006HПідтримка України з боку Європейської Комісії

Брюссель, 5 березня 2014 року

Цей документ визначає конкретні заходи, що були запропоновані Європейською Комісією для впровадження у коротко- і середньостроковій перспективі, аби стабілізувати економічну та фінансову ситуацію в Україні. Вони також спрямовані на підтримку країни у перехідному процесі, заохочення політичних і економічних реформ та сприяння всеохопному розвитку задля блага усіх українців. У наступні роки ці заходи можуть довести загальну підтримку Україні до щонайменше 11 млрд. євро. Вона надходитиме з бюджету ЄС та міжнародних фінансових інституцій, розміщених у Євросоюзі, і буде виділена на додаток до тієї підтримки, що її надаватимуть Україні МВФ та Світовий Банк.

Усі ці заходи повинні розглядатися як внесок Єврокомісії у зусилля європейської та міжнародної спільноти із виходу України зі складної економічної ситуації та підтримки її економічних перетворень і зміни влади. Дії країн-членів ЄС, що доповнюватимуть та підсилюватимуть роль Єврокомісії у цьому процесі, є надважливими. Участь країн-партнерів, а також міжнародних фінансових організацій – зокрема, МВФ, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та Світового Банку – є також вкрай важливими для підвищення ефективності нашої підтримки, збільшення видимості наших спільних дій та поліпшення їхнього результату. Усі елементи та інструменти мають бути зібрані докупи, аби забезпечити ефективну та згуртовану реакцію Європейського Союзу.

Частиною дій ЄС є підтримка України на її шляху до політичних та економічних реформ, включаючи тих, що передбачені Угодою про асоціацію та її нормами про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, яку ми готові підписати. Дуже важливо підняти суспільну обізнаність в Україні та інших країнах щодо переваг та можливостей, що їх пропонують такі реформи Україні та усьому регіону.

Ключові елементи пакету допомоги:

–         Виділення у наступні роки 3 млрд. євро з бюджету ЄС; надання 1,6 млрд. євро макрофінансової допомоги у формі кредитів, а також пакету допомоги у формі грантів (1,4 млрд. євро);

–         Виділення до 8 млрд. євро від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку;

–         Залучення потенційних 3,5 млрд. євро через Інвестиційний інструмент сусідства (Neighborhood Investment Facility);

–         Створення донорської координаційної платформи;

–         Організація інвестиційного форуму/оперативної робочої групи на високому рівні;

–         Здійснення модернізації української газотранспортної системи та робота у напрямі розвитку реверсних потоків, зокрема через Словаччину;

–         Прискорення впровадження Плану дій з візової лібералізації у встановлених рамках; пропозиція про Партнерство щодо мобільності;

–         Надання технічної допомоги у низці сфер – від конституційної та судової реформи до підготовки до виборів.

Економічна і фінансова допомога:

Економічна підтримка здійснюватиметься у формі макрофінансової допомоги та допомоги для підтримки розвитку. Єврокомісія здатна мобілізувати з бюджету ЄС 3 млрд. євро. Це відбуватиметься з гарантією, що значна сума грошей може стати доступною у найкоротші терміни, щоб допомогти Україні у розв’язанні найбільш нагальних проблем – зокрема, стабілізувати фінансову ситуацію та підтримати функціонування нової адміністрації.

 

Макрофінансова допомога:  

Загальна сума макрофінансової допомоги складає 1,6 млрд. євро. Як уже було домовлено, у короткотерміновій перспективі Європейська Комісія готова виділити 610 млн. євро у формі кредитів у рамках макрофінансової допомоги; однак виділення цих коштів залежить від підписання угоди між урядом України та МВФ. Єврокомісія також прагне запропонувати подальшу макрофінансову допомогу у розмірі 1 млрд. євро. Єврокомісія вже надіслала свою місію на місця, щоб провести оцінку фінансових потреб України та підготувати ґрунт для надання макрофінансової допомоги. Ця місія тісно співпрацює з МВФ.

 

Допомога на підтримку розвитку

Протягом наступних семи років пакет допомоги з розвитку для України у формі грантів може скласти щонайменше 1,4 млрд. євро.

Наразі Єврокомісія займається підготовкою програми допомоги на 2014 рік із бюджетом у 140 млн. євро. Її метою буде поліпшення фінансової спроможності уряду та підтримка інституційних перетворень, які в такий спосіб зміцнять вплив макрофінансової допомоги. Це буде доповнено заходами, покликаними підтримати громадянське суспільство. Бюджет такої програми може бути збільшено до 200 млн. євро. Це станеться у разі, якщо відбудеться перерозподіл ізсередини Інструменту європейського сусідства та якщо Україна скористається перевагами принципу «більше за більше» – за умови доведеного прогресу у поглибленні демократії та шанування прав людини.

Для періоду 2015-2020 років передбачено щорічний двосторонній пакет допомоги розміром у 130 млн. євро (як частина Європейського інструменту сусідства). Також у рамках принципу «більше за більше» може бути надано додатково 40-50 млн. євро щороку – за умови доведеного прогресу у поглибленні демократії та шанування прав людини. Окрім того, Україна може розраховувати на відчутне фінансування з програми Інвестиційного інструменту сусідства.

Оскільки мова також йде і про чинні програми, Єврокомісія наразі здійснює фінансування низки програм із галузевої бюджетної підтримки та технічної допомоги. Для нового уряду їхня реалізація зробить внесок у ключові сфери: економічний розвиток, управління державними фінансами та юстицію. Бюджет цього напряму складає близько 400 млн. євро.

Окрім того, з метою заохочення рентабельних інвестиційних проектів в Україні, буде мобілізовано Інвестиційний інструмент сусідства. Досвід впровадження цього інструменту на східному векторі політики сусідства протягом минулого програмного періоду засвідчив, що за умови передбачення 200-250 млн. євро у формі грантів для України, можна очікувати на ефект привернення кредитів у розмірі до 3,5 млрд. євро. Для такого ефекту та повного розкриття його потенціалу важливою також буде участь міжнародних фінансових інституцій.

Наразі у рамках Інвестиційного інструменту сусідства Єврокомісія працює над можливістю створення спеціального вікна для підтримки відповідних країн у впровадженні Угоди про асоціацію, включно із глибокою та всеохопною зоною вільної торгівлі. Це дозволить нашим партнерам мати доступ до гарантованого та цільового пакету допомогу для підтримки здійснення інвестицій у галузі, що є вкрай важливими для модернізації та ухвалення стандартів ЄС (зокрема, у сферах захисту довкілля та енергетики). Ми також маємо на меті використання цього інструменту для подальшої активізації інвестиційних можливостей у приватному секторі.

Інструмент, який робить внесок у стабільність і мир (колишній Інструмент стабільності), може бути використаний для здійснення негайних дій – зокрема, задля реформи правоохоронних органів та підтримки виборчої реформи. У разі визначення необхідних дій може бути негайно мобілізовано до 20 млрд. євро; ще 15 млн. євро може бути залучено з бюджету Спільної зовнішньої та безпекової політики для підтримки дій, пов’язаних із реформою безпекового сектору.

Нарешті, Україна є найважливішою країною для ЄС у рамках діяльності у сфері ядерної безпеки та оборони. Наразі проекти у цій сфері – із загальним бюджетом у 50 млн. євро – впроваджуються у рамках Інструменту зі співпраці щодо ядерної безпеки (йдеться, зокрема, про сектор управління ядерними відходами). Також здійснюється імплементація соціальних проектів в уражених зонах навколо Чорнобильської зони відчуження. У цій сфері у короткотерміновій перспективі може бути також залучено пакет допомоги у розмірі 36,5 млн. євро. Період планування програми в рамках нового фінансового періоду ще триває, що дозволить і надалі зміцнити дії ЄС у цій сфері.

Єврокомісія підтверджує свою готовність створити Трастовий фонд ЄС – щойно країни-члени підтримають цю ініціативу. Це створить можливість для країн-членів ЄС робити вагомі фінансові внески, зміцнить видимість Євросоюзу та його країн-членів, а також сприятиме ефективному, швидкому та координованому виділенню коштів.

Європейський інвестиційний банк – це банк ЄС, зорієнтований на підтримку політик і стратегій, що вже має портфель проектів в Україні на загальну суму 1,5 млрд. євро протягом наступних трьох років. ЄІБ може значно збільшити цю суму, не виводячи кошти з інших регіонів. Це можливо, однак, якщо будуть надані адекватні гарантійні умови та якщо політичні умови та умови діяльності сприятимуть цьому. У такий спосіб на період 2014-2016 років ЄІБ може надати фінансування для довготермінових інвестицій на суму в 3 млрд. євро – для підтримки місцевого приватного сектору та економіко-соціальної інфраструктури. Після проведення короткотермінового перегляду мандату ЄІБ на зовнішні запозичення, що запланований на кінець 2016 року, банк може і надалі збільшувати свою діяльність до 2020 року. Цього можна досягти за допомогою активації заздалегідь передбаченого факультативного розпорядження у розмірі 3 млрд. євро – за умови досягнення бюджетним органом угоди щодо додаткового фінансування.

Здійснюючи свою діяльність, ЄІБ тісно співпрацює з іншими міжнародними фінансовими інституціями, що працюють у регіоні, – роблячи у такий спосіб вагомий внесок в отримання ефекту від залучення позикових коштів. Єврокомісія також розгляне можливість виокремлення та накопичення деяких додаткових гарантій для коштів ЄІБ, що були наявні в Інвестиційному інструменті євро-середземноморського партнерства.

Зі свого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є міжнародною фінансовою інституцією, у якій ЄС та країни-члени володіють більшістю акцій. Будучи частиною погодженої програми із фінансової допомоги та виступаючи на підтримку ефективних структурних і макроекономічних реформ, ЄБРР може надати 5 млрд. євро на такий самий період. Водночас, якщо дозволять економічні обставини, ця сума може бути збільшена.

Механізм координації міжнародних донорів:

Єврокомісія підтримує тісний контакт з МФВ та Світовим Банком, прцюючи з ними в Україні та штаб-квартирах. Єврокомісія вивчає можливості підвищити координацію міжнародних донорів за допомогою створення разом із міжнародним співтовариством та міжнародними фінансовими організаціями спеціального механізму координації діяльності донорів. Це робиться передусім для того, аби гарантувтаи ефективне виконання обов’язків, максимізувати вплив економічної допомоги ЄС та допомоги для розвитку, а також посилити її видимість.

Такий механізм міг би працювати на основі оцінки потреб та програми реформ, підготовленої українською владою. Він здатен запропонувати вихід зі складної економічної ситуації в Україні, підтримуючи у такий спосіб економічні та політичні зміни.

Механізм координації донорів можна втілити у формі міжнародної платформи, що розміщуватиметься в Києві. Ця платформа могла би проводити регулярні зустрічі для тісної координації зусиль донорів задля розв’язання економічної ситуації в країні. Політичне керівництво здійснюватиметься координаційними зустрічами міжнародної платформи на високому рівні. Єврокомісія готова провести такі зустрічі в Брюсселі. Механізм відкритий для участі країн-членів ЄС, МВФ, Світового Банку, ЄБРР, ЄІБ та інших зацікавлених сторін. Участь Євросоюзу на місці забезпечуватиметься Представництвом ЄС.

 

Торгівля та інвестиції:

Попри те, що економічна та фінансова допомога мають важливе значення, торгівля та інвестиції є також ключовими інструментами у забезпеченні довгострокового життєздатного розвитку України. Усі українці отримають значні вигоди від глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі з ЄС. Зокрема, через скорочення експортних мит українські експортери заощаджуватимуть щороку майже півмільярда євро. Сільське господарство заощадить майже 400 мільйонів євро від скорочення мит на свою продукцію та товари з переробленої сільськогосподарської продукції. Асиметричний характер Угоди відображає різні рівні економічного розвитку ЄС та України. Вона розроблена з метою надання Україні сприятливого режиму – зокрема, за допомогою швидшого та ширшого відкриття ринку ЄС через зниження чи скасування тарифів, а також завдяки довшому періоду, передбаченому для відповідних заходів з української сторони.

Єврокомісія готова до швидкої реакції задля стрімкого забезпечення попереднього застосування Угоди про асоціацію, включно із глибокою та всеоохопною зоною вільної торгівлі, – щойно буде ухвалено рішення про її підписання.

Одночасно Єврокомісія готова запропонувати дострокове застосування тих положень Угоди, що пов’язані з імпортом товарів (зокрема, йдеться про зниження тарифів та відкриття тарифних квот), за допомогою подачі проекту Регламенту Ради ЄС/Європейського Парламенту щодо так званих «автономних торгівельних заходів». Ці перехідні торгівельні заходи, що є односторонніми з боку ЄС, дозволять Україні вже зараз отримати значну вигоду від багатьох переваг Угоди вже зараз – тобто, іншими словами, до того моменту, поки Угода буде підписана та попередньо застосована. Утім, швидка імплементація цих заходів підтримки потребує чіткої рішучої налаштованості Ради ЄС та Європейського Парламенту ухвалити ці рішення швидко.

У рамках своїх зусиль з мобілізації активів та інструментів на підтримку України у цей винятковий час Високий представник ЄС і Єврокомісія готові провести Інвестиційний форум на високому рівні чи скликати оперативну робочу групу для вивчення інвестиційних можливостей та можливостей для співпраці в Україні. Задля цього мають зібратися різні приватні та державні економічні діячі: українські, європейські, члени міжнародних фінансових організацій, а також представники країни, у якій відбуватиметься така зустріч. Це потрібно насамперед для максимізації їхнього колективного впливу та забезпечення довготривалого, демократичного та заможного майбутнього для народу України. Така подія також надасть можливість допомогти Україні максимально скористатися автономними торговельними заходами та Угодою про асоціацію, включно із глибокою та всеохопною зоною вільної торгівлі.

Енергетика і транспорт:

Енергетика та енергетична безпека, а також доступні ціни, відіграють ключову роль для стабільності та безпеки України. ЄС працюватиме з новим урядом в Україні, зокрема через механізми бюджетної підтримки, для забезпечення довготермінової диверсифікації постачання енергоносіїв, а також для гарантії того, що газотранспортна система України продовжуватиме бути істотним транзитним шляхом газопостачання до Європи. Європейська Комісія продовжить працювати з урядом України для модернізації її газотранспортної системи в співпраці з ЄІБ, ЄБРР та Світовим Банком, щойно буде здійснено реформи газового сектора відповідно до зобов’язань у рамках Енергетичної Спільноти. У найближчому майбутньому можливе надання першого кредиту, якщо будуть виконані певні умови.

У короткотерміновій перспективі Європейська Комісія готова допомогти Україні в диверсифікації шляхів її газопостачання, наприклад створюючи умови для того, аби реверсні поставки газу з ЄС, зокрема через Словаччину (на додаток до Польщі та Угорщини, як це вже здійснюється зараз), були запроваджені якнайшвидше. Європейська Комісія має забезпечити, разом із Словаччиною, щоб оператори газотранспортної системи в Україні та в Словаччині встановили необхідні правила та процедури, які дозволятимуть збільшення обсягів постачання газу з ЄС до України, аби зміцнити безпеку газопостачання до України. У грудні 2013 року Європейська Комісія стала посередницею в розробці тексту Меморандуму про порозуміння між операторами газотранспортних систем Словаччини та України щодо забезпечення фізичного реверсного постачання через українсько-словацький газопровід; однак цей Меморандум так і не було підписано. Європейська Комісія готова сприяти підписанню цього документу двома операторами газотранспортної системи, якщо буде відповідний запит. Європейська Комісія продовжує працювати з відповідними державами ЄС для сприяння створенню додаткових реверсних коридорів газопостачання до України – через Болгарію та Румунію, а також через Хорватію та Угорщину.

У середньостроковій перспективі, якщо це дозволять обставини, Європейська Комісія продовжить бути готовою просувати тристоронній підхід (між ЄС, Росією та Україною) для модернізації української газотранспортної системи.

Якщо говорити про транспортну сферу, то після парафування Угоди про спільний авіаційний простір між ЄС та Україною на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, Європейська Комісія швидко просувається в підготовчій роботі, яка дозволить Раді ЄС ухвалити рішення про підписання цієї Угоди. Європейська Комісія також готова до її якнайшвидшої імплементації. Вона рішуче налаштована на зміцнення транспортних відносин між ЄС та Україною, зокрема в рамках Транспортної панелі Східного партнерства.

Мобільність громадян:

Мобільність громадян є важливою сферою, де, як переконана Європейська Комісія, слід здійснити осмислені, видимі короткострокові кроки. Попри те, що низка з цих кроків залежить від політичних рішень держав-членів ЄС, Європейська Комісія прагне і готова активно сприяти швидкій та ефективній координації в цій сфері. Європейська Комісія повністю визнає важливість мобільності та міжлюдських контактів для українських громадян і підтримає українські зусилля для якнайшвидшого просування процесу візової лібералізації – відповідно до погоджених умов Плану дій з візової лібералізації. Звісно, поступ залежатиме від того, як нова українська влада зможе відповісти на найбільш важливі питання, які ще слід розв’язати. Однак Європейська Комісія може зробити і робитиме все можливе для того, щоб допомогти розв’язати ці питання якнайшвидше. Завершення процесу візової лібералізації вестиме до скасування візових зобов’язань громадян України, які хочуть подорожувати до Шенґенської зони, протягом 90 днів у межах будь-якого 180-денного періоду.

Тимчасом, між ЄС та Україною продовжує діяти Угода про спрощення оформлення віз, і Європейська Комісія закликає держави-члени ЄС повністю використовувати її потенціал. Вона дає державам-членам ЄС можливість обирати з цілої низки кроків, зокрема скасовувати платню за візи для певних категорій громадян. Окрім цього, Візовий кодекс дає державам ЄС додаткові можливості скасовувати платню за візи для ще більшої низки категорій громадян – наприклад, для дітей.

Окрім цього, Європейська Комісія прагне – якщо на це погодяться держави-члени ЄС – запропонувати Україні Партнерство з мобільності, що просуватиме міжлюдські контакти та правові можливості міграції, а також пропонуючи рамки для співпраці і практичної підтримки українській владі – поза межами процесу візової лібералізації. Таке партнерство з мобільності можна створити дуже швидко, якщо з українського боку існуватиме до цього інтерес.

Міжлюдські зв’язки та освіта:

У рамках нової програми Erasmus+ ЄС запропонує більше можливостей для студентської мобільності, академічної співпраці та молодіжних обмінів. Програма Erasmus+ підтримуватиме короткострокову студентську мобільність в обох напрямах; в її рамках студенти зможуть отримувати освітні кредити в інституції, до якої вони прибули, – аби ці кредити потім визнавалися в їхньому рідному навчальному закладі. За оцінками, в рамках Erasmus+ понад 4000 молодих українців зможуть скористатися можливостями університетських обмінів, і понад 7000 візьмуть участь в молодіжних проектах і обмінах.

У рамках програми також підтримуватиметься мобільність академічного персоналу – для участі в різних навчальних програмах. Українські студенти та університети матимуть можливість брати участь у високоякісних спільних магістерських програмах, що їх пропонуватимуть консорціуми європейських університетів. Університетам буде запропоновано інструменти для зміцнення їхнього потенціалу – модернізації навчальних планів, навчальних практик, оновлення технічної бази та покращення врядування. Erasmus+ також надаватиме кошти для підтримки мобільності молоді – через молодіжні обміни, Європейську волонтерську службу та мобільність молодих працівників.

Україна продовжуватиме брати участь в програмі eTwinning для шкіл, у якій – від її офіційного запуску в березні 2013 року – було вже зареєстровано 101 шкіл та 280 вчителів. Дослідники зможуть подаватися на докторські чи постдокторські стипендії або інші дослідницькі ґранти, наявні в рамках компонентів Програми імені Марії Склодовської.

Додаткові заходи:

У ширшій перспективі Європейська Комісія продовжує дотримуватися свого наміру допомогти Україні побудувати інституції, які служать інтересам держави і народу, підтримуючи добре врядування, верховенство права та боротьбу проти корупції тощо. Приведення цих інституцій у відповідність до їхніх цілей є не лише метою саме по собі, але й також засобом забезпечення середньо- та довгострокового розвитку країни – як соціального, так і економічного. Підтримка життєздатних економічних і політичних трансформацій також вимагатиме грантів, що уможливлять технічну експертну підтримку в багатьох сферах, про які йдеться в цьому документів.

Окрім цього, Європейська Комісія та Високий представник ЄС – у співпраці з Радою Європи та Венеціанською Комісією – продовжуватимуть надавати підтримку конституційній реформі. Допомога в підтримці реформи прокуратори та правоохоронних органів – завдяки Діалогу між ЄС та Україною з приводу судової реформи – також продовжується. Окрім цього, у виборчій сфері вивчається можливість надання виборчої підтримки та технічної допомоги, зокрема моніторингу в контексті Місії спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ щодо майбутніх виборів.

Обмежувальні заходи:

ЄС продемонстрував, що він може діяти швидко та гнучко для ухвалення необхідного законодавства. Європейська Комісія представила свої пропозиції в понеділок 24 лютого; ця пропозиція зараз перебуває в процесі ухвалення Радою ЄС; вона також оновлюється, аби відображати зміну ситуації і тепер зосереджуватися на замороженні та поверненні активів осіб, яких визнано відповідальними за неналежне використання державних коштів. Європейська Комісія готова запропонувати подальші пропозиції, якщо і коли постане така потреба.

Гуманітарна допомога та захист цивільного населення:

Європейська Комісія відкрила спеціальний офіс у Києві, аби моніторити ситуацію та надавати інформацію, зокрема державам ЄС, щодо питань гуманітарної допомоги та захисту цивільного населення. Цей офіс підтримує зв’язок з усіма головними організаціями допомоги, аби координувати будь-яку подальшу діяльність та проводити планування з огляду на зміни ситуації. Європейська Комісія готова надати допомогу від Механізму захисту цивільного населення ЄС, якщо Україна про нього попросить. Передбачаючи такий розвиток ситуації, Єврокомісія вже попросила країни-учасниці цього Механізму провести аналіз можливих пропозицій допомоги в медичній сфері.

Додаток: підтримка Україні – орієнтовний обсяг допомоги

Джерело коштів Орієнтовна сума / проміжок (у мільйонах євро)
І. Європейська Комісія (2014-2020)  
І.1 Загальна допомога з розвитку (ґранти) 1 565
Двосторонній пакет, а саме:  
– Річна програма дій (РПД) на 2014 рік 140-200
– Середній обсяг РПД на 2015-2020 роки 780
– Додаткова програма («більше за більше») на 2015-2020 роки 240-300
Інвестиційний інструмент сусідства 200-250
Інструмент підтримки стабільності та миру 20
Спільна зовнішня і безпекова політика 15
І.2 Макрофінансова допомога (кредити) 1 610
І.3 Європейські фінансові інституції  
Європейський інвестиційний банк до 3 000
Європейський банк реконструкції і розвитку 5 000
Загальна сума 11 175

 

Див. також: оригінал документу (англійською мовою)