Як збільшити експорт української харчової продукції до ЄС?

Український аграрний сектор має хороший експортний потенціал, але недоліки фітосанітарії є однією з безпосередніх перешкод для його реалізації. Про те, наскільки українські фітосанітарні норми узгоджені з європейськими, та коли європейці спробують українську картоплю – пропонуємо дізнатись с інтерв’ю із Агрісом Бокумсом. 

Агріс Бокумс, Постійний Радник Проекту Твіннінг Твіннінг «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії та адміністративних засад у відповідності до стандартів ЄС».
Агріс Бокумс, Постійний Радник Проекту Твіннінг Твіннінг «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії та адміністративних засад у відповідності до стандартів ЄС».

–          Ваш проект займається «фітосанітарними нормами». Про що саме йдеться і як це впливає на життя простих громадян?

Практичне значення фітосанітарних норм полягає у тому, щоб на кордоні попередити ввезення на територію України хворих рослин: овочів, фруктів, посадкового матеріалу для плодових та декоративних культур. Такі застережні заходи дозволяють зберегти врожай, уникнути витрат на «лікування» рослин та збитків у випадку їх псування. Небезпеки, пов’язаних із ураженням рослин, – це і безпосереднє знищення урожаю хворобою, так і необхідність закривати на карантин цілі території, вилучати всі плоди. Це несе великі соціальні втрати.

–          Які проблеми та виклики стоять перед українською фітосанітарією?  

За нашими оцінками, фітосанітарне законодавство України є досить якісним і за належного застосування забезпечує доволі прийнятний рівень стеження за якістю рослин. Водночас, аби можна було говорити про його відповідність європейським нормам, деякі елементи потребують обов’язкового доопрацювання. Зокрема, дуже важливо привести українські норми у відповідність до Директиви Європейської Ради 2009/29 щодо карантину рослин від 8 травня 200 року.

Спільні фітосанітарні норми є необхідною умовою успішної торгівлі, як між окремими країнами, так і в самому ЄС. Наприклад, у 2013 році Хорватія вступила у ЄС. Основною перевагою для її сільського господарства став спільний ринок, доступ до якого є неможливим без задоволення фітосанітарних вимог.

–          На що спрямований ваш проект, і яке його практичне значення для українців?

Одна із безпосередніх цілей нашого проекту – не допустити ввезення в Україну уражених рослини. Оскільки українське законодавство не гармонізоване з ЄС, важко навіть відстежити, чи ввозять в Україну рослини із карантинними організмами. На щастя, до тепер в Україні не було зафіксовано випадків масового ураження рослин, однак за відсутності строгих норм, зокрема, на кордонах держави, важко контролювати якість рослин.

Ми прагнемо, щоб експорт української рослинної продукції до ЄС зростав і реалізовував свій потенціал. Тому, в першу чергу, вигоду від нашого проекту відчують імпортери та експортери рослинної продукції, а також, звісно, фермери. Важливо це також і для людей, які приватно займаються сільським господарством. Наприклад, якщо є певний шкідник чи хвороба, то хазяїн ділянки повинен мати можливість звернутися до інспектора за допомогою та порадою. Для цього самі експерти мають бути достатньо поінформованими та компетентними, в чому ми їм і допомагаємо своїми тренінгами та довідниками.

–          Ваш проект, зокрема, прагне відкрити для України нові експортні ринки. Наскільки на сьогодні реалізований цей потенціал щодо рослинної продукції?

Україна має хороший експортний потенціал, але недоліки фітосанітарії є однією з безпосередніх перешкод для його реалізації. Наприклад, Україна отримувала пропозиції експортувати картоплю в країни Євросоюзу та асоційовані країни. Проте вона не змогла скористатися цим шансом, оскільки її законодавчі норми не відповідають європейським. Невідповідність якості продукту європейським нормам часто призводить до повернення українських вантажів на кордонах.

Гармонізація законодавства, над якою ми працюємо, передбачає чотири напрямки діяльності: адаптація законодавства до норм ЄС, підсилення компетентних органів для його впровадження, поліпшення органів та методів фітосанітарного контролю, а також оновлення лабораторій відповідно до міжнародних стандартів.

–          Як гармонізація українського фітосанітарного законодавства із законодавством ЄС впливатиме на торгівлю України з її іншими сусідами? Наприклад, чи не пропадуть з ринку російські саджанці? Чи не звузить погодження українських норм із стандартами ЄС вибір продукції на національному ринку?

Гармонізовані законодавство та процедури гарантують, що українські рослини та рослинні продукти контролюються та перевіряються в той самий спосіб, що й в країнах ЄС (а також асоційованих країнах та інших державах). Це означає, що при проходженні експортних процедур не виникатиме проблем, а самі товари будуть конкурентоздатними.

Що ж стосується імпорту російського рослинного матеріалу, то якщо він відповідає українським фітосанітарним вимогам, то жодних проблем не виникатиме. Загалом же, глобальна тенденція полягає в гармонізації фітосанітарних норм різних країн в рамках стандартів IPPC (Міжнародна конвенція захисту рослин). Це дозволяє всім країнам краще протистояти карантинним організмам рослин, зокрема їх розповсюдженню під час імпорту та експорту.

–          Чи можуть громадяни на локальному рівні сприяти впровадженню більш високих фітосанітарних стандартів?

Звичайно. Ми відстоюємо таку точку зору, що особа мусить інформувати відповідну інстанцію, коли вона помічає будь-який небезпечний організм на рослинах. Такі дії можуть попередити його розповсюдження на нові території. Ця рідкісна для України практика є доволі звичною в ЄС. У країнах ЄС передбачені досить високі штрафи за те, що господар ділянки чи фермер не проводить необхідних застережних заходів для здоров’я рослин, а також не повідомляє державні органи про невідомі хвороби. В Україні такі штрафи є несуттєвими і тому неефективними. За таких умов особиста відповідальність громадян є особливо цінною.

Контекст:

Проект Твінінг «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії та адміністративних засад у відповідності до європейських стандартів» сприяє розбудові адміністративних реформ на базі кращої європейської та світової практики. Зростання обсягу імпорту та експорту рослин та рослинних товарів, збільшення кількості постачальників та поява нових карантинних організмів вимагають застосування уніфікованих стандартів. Команда Проекту разом із партнерами працює в напрямку посилення інституційної розбудови національних лабораторій та підвищення потенціалу перевірок на регіональних та прикордонних пунктах контролю карантину рослин. Крім того, Проект має на меті впровадити інституційну розбудову за підтримки ЄС та допомогти країнам в рамках інструменту європейського сусідства й партнерства (ІЄСП). Проект розраховано на 21 місяць (від вересня 2012 до травня 2014). За більш ніж рік його роботи зроблено вже чимало – розроблено ключові законодавчі рекомендації для гармонізації із стандартами ЄС, створені посібники для українських колег, проведено низку семінарів для представників різних інстанцій – від законодавців до лабораторних спеціалістів. Крім того, українські фахівці проходили двотижневі стажування в країнах ЄС (Франція, Німечина, Литва та Латвія).