Наука по-європейськи: PhD-програми в Україні стають реальністю

Молоді дослідники з Україні тепер мають можливість захищати свої докторські (PhD) дисертації у партнерстві з університетами з ЄС.

???????????????«Темпус», європейська програма розвитку вищої освіти, сприяє серйозним змінам в українській освітній системі. Програма допомагає запровадити глибокі реформи в сфері вищої освіти України.

11 жовтня 2013 року один із проектів у рамках програми «Темпус», націлений на реформування докторських програм в Україні та  Грузії, провів у Києві свою фінальну зустріч. Учасники події обговорили досвід впровадження загальноєвропейських практик навчання і дослідницької роботи і напрямки реформи третього циклу освіти.

Тимчасом як традиційна аспірантура виконує переважно контрольні і кваліфікаційні функції, сучасна докторська школа європейського зразка допомагає інтегруватися до всесвітньої дослідницької спільноти, вважають представники ініціативи. Вона формує систему взаємодії із досвідченими науковцями з усього світу, завдяки якій молоді науковці можуть спілкуватися з найкращими експертами по всій планеті. Окрім того, майбутній дослідник не лише здобуває фахові академічні знання, а й отримує навички, без яких сьогодні неможливо розвивати науку. Наприклад, він вчиться ініціювати та обґрунтовувати новаторські дослідження та презентувати свої результати для світового дослідницького середовища. Він також дістає навички пошуку фінансування та управління науковими проектами.

Докторська школа нового типу, що спирається на найліпші стандарти ЄС, зараз впроваджується у Києво-Могилянській академії. Школа вже досягла чималих результатів – зокрема, завдяки проекту «Темпус». Вона створила платформу для розвитку міжнародних електронних peer-review журналів. Вона також удосконалила процедури захисту PhD дисертації і присвоєння кваліфікації PhD. Окрім цього, в НаУКМА були створені «Регламент Докторської школи», а також інформаційна й електронна системи адміністрування (LMS).

Зліва направо: Дарія Тарадай, Олег Іванов, Анастасія Гринько (PhD у масових комунікаціях) та керівник докторської програми з масових комунікацій Євген Федченко (другий праворуч)
Зліва направо: Дарія Тарадай, Олег Іванов, Анастасія Гринько (PhD у масових комунікаціях) та керівник докторської програми з масових комунікацій Євген Федченко (другий праворуч)

Головне досягнення Школи, однак, полягає в сфері міжнародних докторських студій. Кілька випускників уже захистили свої докторські (PhD) дисертації у співпраці з європейськими університетами, отримавши подвійний (український та європейський) науковий ступінь. Завдяки системі «подвійного керівництва», коли докторант має кількох керівників у різних країнах (одного в Україні, а інших – в університеті з однієї з країн ЄС) Школа допомогла українським молодим дослідникам виробляти знання, що визнаються в провідних ВНЗ Євросоюзу. У 2011-2013 роках кілька випускників докторських програм НаУКМА успішно захистили свої PhD-дисертації – або в Україні, або в ЄС: Ганна Бєленька (PHD in Finance), Олег Іванов (PHD in Mass Communications), Дар’я Тарадай (PHD in Mass Communications), Анастасія Гринько (PHD in Mass Communications), Дарія Орлова (PHD in Mass Communications), Марія Сидорович (PHD in Finance), Тетяна Степурко (PHD in Public Health Administration).

«Модель докторської (PhD) освіти за європейським зразком може допомогти українській науці вийти в міжнародний простір», – говорить Анастасія Гринько, яка завдяки докторській школі НаУКМА нещодавно здобула міжнародний ступінь PhD у масових комунікаціях. За її словами, ця модель може «принести новий сучасний методологічний підхід в українську освіту та відкрити доступ дослідників до широких джерел та ресурсів». Окрім цього, молоді дослідники мають можливість «зануритися в іншу академічну культуру та розширити свої дослідницькі проекти новими перспективами», – додає Дарія Орлова, ще одна молода дослідниця, яка нещодавно захистила свою міжнародну PhD-дисертацію з масових комунікацій. «PhD-програма в європейському стилі означає високий рівень академічної мобільності», який «інтегрує студентів докторської програми в міжнародну академічну спільноту», – додає вона.

Група експертів проекту TEMPUS в Україні також пропонувала законодавчі ініціативи, спрямовані на послідовне реформування третього циклу української освіти. Експерти проекту вважають, що наукова освіта не може бути надмірно регламентованою. Вони також думають, що її інституційна структура й процедурна регламентація має залишатися відкритою для колегіального управління групою керівників програм і адміністрації університету.

П’ятирічна практика впровадження загальноєвропейських принципів освіти третього циклу в НаУКМА (2008-2013) допомогла розробити нове бачення докторської освіти. На думку експертів проекту, ця сфера має стати відкритою і процедурно закріпленою мережею наукових і навчальних подій. Вони мають стимулювати критичне мислення, виховувати здатність до постійного вдосконалення, до активної комунікації і діяльності у межах фахового простору й поза ним. Усе це допоможе молодому досліднику знайти своє місце в мінливій глобальній науковій інфраструктурі.

Контекст

Проект TEMPUS «Розробка дієвої моделі Докторської школи для впровадження структурованих PHD програм в Україні та Грузії» (2010-2013) був спрямований на розробку моделі наукової освіти, яка може системно та ефективно формувати активне дослідницьке й навчальне середовище для розвитку структурованих PHD програм.

Учасниками консорціуму проекту були: Національний університет «Києво-Могилянська академія», Український Католицький Університет, Чорноморський державний університет ім. П. Могили, Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, Університет Маастріхту, Університет Парі-Ест (Франція), Університет Глазго (Великобританія).

Результати проекту будуть доступними через інформаційну систему Докторської школи НаУКМА: http://gradschool.ukma.kiev.ua, у соціальних мережах https://www.facebook.com/gradschool.ukma, відкритий доступ до публікацій http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1978.