Фюле: Угоду про асоціацію перевершує лише членство в ЄС

19-20 вересня Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле відвідав Україну для участі у щорічній конференції «Ялтинська європейська стратегія» та інших зустрічей. Під час своїх виступів він торкнувся багатьох важливих питань, які, зокрема, стосуються Угоди про асоціацію між ЄС та Україною та прав кримських татар.

Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле
Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле

Нижче наведено резюме головних тез Фюле, з якими він звернувся до своєї української аудиторії.

Щодо Угоди про асоціацію. «Час не на нашій стороні, проте ми взяли непоганий темп. Прогрес, якого вдалося досягти у виконанні критеріїв ЄС, особливо протягом останніх місяців і навіть тижнів, є безпрецедентним… Я сподіваюся, що Верховна Рада продовжить свою роботу, і ми побачимо впровадження критеріїв ЄС за допомогою законодавчого процесу».

«Я також сподіваюся, що ми зможемо стати свідками підписання між ЄС та Україною найбільш потужного трансформаційного інструменту після розширення – Угоди про асоціацію, що включає в себе положенням про створення глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Однак у Вільнюсі все лише розпочнеться, а не закінчиться».

Щодо української політики. «Щоразу, коли я приїжджаю в Україну, я стаю свідком непростих відносин між владою та опозицією. Іноді навіть самі політики намагалися втягнути мене у ці відносини. Однак сталося дещо надзвичайне: міжпартійний консенсус у Верховній Раді, що вилився у кількість голосів, відданих за євроінтеграційні закони, досяг безпрецедентного рівня».

Щодо Росії. Угода про асоціацію ніколи не стосувалася лише нас та наших сусідів; вона також зачіпала сусідів наших сусідів. Ми завжди намагалися чітко пояснити, що від цієї Угоди отримають користь не лише Європейський Союз і Україна, але й також інші країни – і Росія обов’язково буде однією з них.

Ми робитимемо від нас усе залежне, аби Угода про асоціацію, включно із ГВЗВТ, не сприймалася як загроза, а, навпаки, розглядалася як можливість та внесок у створення зони вільної торгівлі між Лісабоном і Владивостоком. Чи працюємо ми над подоланням проблеми, що стосується юридичної несумісності між Угодою про асоціацію та Митним союзом? Так, працюємо. Проблема несумісності не є геополітичною грою, вона лежить у практичній площині. Ви очікуєте, що парнерська країна пообіцяє дотримуватися своїх зобов’язань. Однак як, у разі приєднання до Митного союзу та передання частини свого суверенітету у сфері зовнішньоекономічної політики, ви можете дотримуватися своїх зобов’язань, якщо ця політика опиниться у руках Євразійської комісії у Москві?

Щодо Криму. Крим є надважливим регіоном у рамках політики ЄС у регіоні Східного партнерства. І це стало можливим, з-поміж усього іншого, завдяки його:

–         стратегічному географічному розташуванню;

–         економічному потенціалу;

–         ролі у збереженні екологічної стабільності Чорного моря;

–         важливості для справ, що впливають на європейську безпеку.

Щодо пріоритетів ЄС у Криму. Понад усе ми маємо інвестувати у людський капітал: освіту, боротьбу проти бідності, попередження захворюваності на ВІЛ/СНІД та туберкульоз, боротьбу проти маргіналізації та злочинності.

Щодо кримських татар. Пропозиція, зроблена Меджлісом кримських татар, щодо проведення у 2014 році міжнародного форуму під егідою Верховного Комісара ОБСЄ, що співпадає з 70-річчям депортації, є варіантом, вартим дискусії та, я сподіваюсь, погодження. Можуть виникнути розбіжності щодо цілей та умов проведення заходу; проте я маю надію, що за допомогою діалогу можна виробити спільну позицію.