Українським виробникам прогнозують нові можливості з технічними стандартами ЄС

На вебінарі, що відбувся 18 вересня, експерти проекту ЄС* розповіли про досягнення України у реформі технічного регулювання нехарчових продуктів. Ця тема стає дедалі актуальнішою в контексті глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ), що буде запроваджена Угодою про асоціацію між ЄС та Україною. Угода уможливить зближення технічних норм та стандартів між двома сторонами. Водночас вона передбачатиме зняття митних зборів на більшість товарів. Стефанос Іокаемідіс (С.І.), керівник Проекту, та Дмитро Луценко (Д.Л.), експерт з правових питань Проекту, обговорили систему регулювання для вітчизняних товарів та переваги країни від запозичення європейського підходу.

Європейська система проста і менш бюрократично обтяжлива для споживачів
Європейська система проста і менш бюрократично обтяжлива для споживачів

Нижче пропонуємо Вашій увазі огляд основних тез вебінару.

Про переваги європейської системи технічного регулювання.

С. І.: Є декілька переваг європейської системи технічного регулювання. По-перше, вона забезпечує високий рівень безпеки продуктів, і водночас вона не стоїть на місці, а є досить динамічною. Вся система стандартів і правил у ЄС орієнтована на те, щоб передові технології втілювались у стандарти. По-друге, гнучкість цієї системи сприяє інноваціям та диференціації продукції. Візьміть, наприклад, мобільний телефон. Сьогодні на ринку існує багато різних моделей мобільних телефонів. Всі вони повинні відповідати єдиним стандартам і єдиним вимогам безпеки. Але завдяки гнучкості системи виробники випускають безліч різних моделей телефонів, які відповідають потребам конкретних споживачів. По-третє, європейська система проста і менш бюрократично обтяжлива для споживачів. Це сприяє зменшенню виробничих витрат та зниженню цін для споживачів.

Про вітчизняну систему регулювання.

Д.Л.: На відміну від гнучкої системи ЄС, в Україна на сьогодні діє дуже жорстка система технічного регулювання. У ЄС, як і в усьому світі, згідно із Угодою СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, стандарт є документом добровільним. Обов’язкові вимоги встановлюються іншими документами – технічними регламентами, що є нормативно-правовими актами.

В Україні це нове  законодавство, що згідно з з вимогами СОТ визнає стандарти добровільними, співіснує із старим законодавством, яке визнає стандарти обов’язковими до виконання і ускладнює інновації.

Про застарілі стандарти.

Д.Л.: Чимало вітчизняних стандартів були запроваджено ще в радянські часи, у 1960-х, 1970-х або 1980-х роках. Деякі стандарти навіть було ухвалено у 30-х роках. Це означає, що досить часто українська промисловість повинна дотримуватись застарілих технологій 1970-х і 1980-х років.

Про надмірне дублювання функцій.

Д. Л.: В Україні на одну й ту саму продукцію поширюються різні регуляторні режими. Наприклад, харчова продукція може підлягати регулюванню на рівні санітарних норм і правил, ветеринарних норм тощо. Водночас, на промислову продукцію поширюються норми кількох вимог, – стандартів, санітарних норм, норм щодо охорони праці. Всі ці документи розроблялися в різні часи, різними людьми, і вони між собою не узгоджуються. Але всі вони є обов’язковими. Бізнесу практично неможливо дотримуватися цих конфліктуючих норм. І тому в цій ситуації бізнес завжди буде «винним». 

Про паперову ментальність.

Д.Л.: В Україні розвинулася так звана «паперова ментальність», коли контролюючі органи контролюють папірці, а не безпосередньо продукцію. Саму продукцію перевіряють дуже рідко. Натомість увагу звертають на те, чи супроводжується продукція якимось маркуванням, сертифікатом, декларацією тощо.

Про конфлікт інтересів.

Д.Л.: В Україні однин і той самий орган може зосереджувати непоєднувані у цивілізованій правовій системі функції. Наприклад, контролюючий орган може виконувати регуляторну функцію  (тобто встановлення правил), комерційну (здійснювати  перевірку відповідності нормам – за гроші – через видачу висновків, сертифікатів), та, власне, державний контроль відповідності цим нормам. Ці функції є насправді непоєднуваними, адже вони створюють конфлікт інтересів. 

Про виклики нинішньої української системи.

Д.Л.: По-перше, в рамках чинної системи, споживачі залишаються незахищеними, оскільки контролюючі органи контролюють папірці, а не товари. По-друге, ціни на товари залишаються високими: виробники повинні платити за численні сертифікати, висновки перевірки різних органів, і ці витрати включаються в ціну продукту. По-третє, Україна суттєво відстає із впровадженням новітніх технологій: виробникові складно досягнути технологічного прориву, коли всі винаходи необхідно погодити із різними контролюючими органами.

Що дасть Україні рух до європейської системи?

Д.Л.: По-перше, європейська система технічного регулювання забезпечить гнучкість. Вона здатна забезпечити розумний баланс між державним регулюванням і задоволенням потреб громадян. По-друге, європейські стандарти мають величезний потенціал модернізації: коли система є гнучкою, вона створює колосальні можливості для винаходів та інновації. По-третє, сьогодні українській системі не довіряють за кордоном; натомість європейська система визнана на міжнародному рівні. Після наближення до системи ЄС, українські товари, що експортуються до ЄС чи у інші країни світу, не перевірятимуть двічі (в Україні та за кордоном). По-четверте, українські виробники будуть економити кошти, які вони платять сьогодні на різні експертизи, сертифікації та інші бюрократичні процедури. По-п’яте, споживачі будуть краще захищені: європейська система буде контролювати безпеку товарів, а не наявність відповідних документів або сертифікатів. Споживачі також отримають більш широкий вибір на ринку, а ціни знизяться.

С.І.: Завдяки запровадженню системи технічного регулювання ЄС українська продукція буде розглядатися на ринках ЄС точно так само, як і продукція з кран-членів ЄС. Це збільшить шанси для українських експортерів, покращить інвестиційний клімат і темпи зростання промисловості.

*Проект ЄС «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» спрямований на усунення технічних бар’єрів в ЄС і Україною. Нещодавно проект започаткував вебінари, щоб ініціювати діалог з українськими громадянами.