Європа є «відкритим проектом», кажуть посли ЄС

Ян Томбінські, посол Європейського Союзу в Україні (у центрі), Пятрас Вайтєкунас, посол Литовської республіки (ліворуч) та Томіслав Відошевич, посол Хорватії (праворуч)
Ян Томбінські, посол Європейського Союзу в Україні (у центрі), Пятрас Вайтєкунас, посол Литовської республіки (ліворуч) та Томіслав Відошевич, посол Хорватії (праворуч)

3-го липня Ян Томбінські, посол Європейського Союзу в Україні, Пятрас Вайтєкунас, посол Литовської республіки (нової країни-голови ЄС) та Томіслав Відошевич, посол Хорватії (нової держави Європейського Союзу) дали прес-конференцію в Представництві ЄС у Києві. Спілкуючись з журналістами, вони говорили про ЄС як відкритий проект, про пріоритети головування Литви в Європейському Союзі, про досвід вступу Хорватії до ЄС, а також про перспективи підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Нижче ви знайдете головні думки послів, висловлені під час прес-конференції.

Про ЄС як про «відкритий проект». Ян Томбінські: вступ Хорватії до ЄС засвідчує, що «європейський проект залишається привабливим для модернізації країни, стабілізації демократії, стабілізації добросусідських відносин та найкращого використання можливостей країни». «Європа є відкритим проектом», додає Томіслав Відошевич.

Про Угоду про асоціацію. Ян Томбінські: «Головна річ в Угоді про асоціацію – це не її підписання; головна річ – її виконання та серйозне ставлення до того, що в ній записано. Йдеться не про якийсь церемоніальний акт, йдеться про довготривалі зобов’язання обох сторін».

Про перспективи членства України в ЄС. Ян Томбінські: «Намагайтеся ставити правильні питання у правильний час – і вчасно на ці питання відповідати. У ці дні ми маємо дати відповідь на питання щодо Угоди про асоціацію. Якщо ми не дамо відповідь щодо цієї Угоди, всі інші питання будуть безпідставними».

Пятрас Вайтєкунас: «Ми не лише віримо в те, що Україна буде частиною Європейського Союзу, ми також думаємо, що Україна має бути частиною ЄС. І ми серйозно працюємо над тим, аби поглибити розуміння важливості України в Європі, а також розуміння тієї конкуренції, яка зараз відбувається щодо цієї країни. Дві системи зараз конкурують: з одного боку, Європейський Союз та європейська цивілізація, що спираються на цінності, з другого – Євразійський Союз, що спирається на нестабільний баланс інтересів та влади».

IMG_2700Про затримку з ухваленням євроінтеграційних законів в Україні. Ян Томбінські: «Український парламент було обрано 28-го жовтня. Зараз надворі липень. Скільки часу ми втратили від моменту початку роботи цього парламенту! Чотири з п’яти фракцій, присутніх у Верховній Раді, разом мають повну більшість і наголошують на потребі зробити все можливе для підписання Угоди про асоціацію. Але як ці декларації співвідносяться з реальністю? Якби всю енергію, [яку використали на інші речі,] присвятили роботі, потрібній для ухвалення законів, тоді все було би зроблено вчасно. У політиці завжди краще керувати політичним часом, а не працювати під тиском подій. І зараз ми перебуваємо в ситуації, коли час визначає порядок денний, а не навпаки».

Про довіру у відносинах між ЄС та Україною. Ян Томбінські: «Одним із головних  чинників для вільнюського Саміту Східного партнерства, [що відбудеться в листопаді,] є побудова довіри у відносинах між ЄС та Україною. Цієї довіри певний час бракувало. Якщо ми стикаємося з рішеннями, які ухвалюються в останній момент, я сумніваюся, що ця довіра буде між нами».

IMG_2805Про лібералізацію візового режиму. Ян Томбінські: «Для завершення поступу [у виконанні Першої фази Плану дій з візової лібералізації] все ще бракує закону щодо боротьби проти дискримінації, а також законодавства щодо створення адміністративних агенцій з боротьби проти корупції та з захисту даних. Всі ці закони пов’язані з Планом дій щодо візової лібералізації.

Якщо їх не ухвалять, не відбудеться й оцінки поступу, здійсненого Україною. Є певні технічні процедури: спочатку мають бути ухвалені закони; потім Уряд України має подати Європейській Комісії свою оцінку того, що було зроблено; потім Європейська Комісія має, разом із державами-членами ЄС, оцінити цей поступ, і тільки після цього можна перейти до наступної фази [Плану дій з візової лібералізації]. Ми планували, що всі ці речі [ухвалення законодавства, подання звіту, проведення його оцінювання з боку ЄС] будуть завершені до Вільнюського саміту Східного Партнерства, який відбудеться у листопаді 2013 року. Але зараз я боюся, що ці речі можуть не бути завершені до Вільнюса.

Тут не йдеться про умови, нав’язані ЄС. Йдеться про взаємну домовленість: адже про ці речі ми спільно домовилися з Україною, і вони не є чимось таким, що раптом надійшло з Брюсселя.»

Про досвід Хорватії у процесі вступу до ЄС. Томіслав Відошевич: переговори з ЄС є «не лише справою гармонізації законодавства у парламенті; вони також стосуються найважливішої речі: виконання цього законодавства».

Про переваги європейської інтеграції для молоді. Томіслав Відошевич: «Найбільшою перевагою вступу до ЄС є те, що ми будемо жити у вільній Європі, в якій немає воєн. А це означатиме багато для молодих людей та нових поколінь».

Про пріоритети головування Литви в Раді ЄС. Пятрас Вайтєкунас: Головування Литви в ЄС спиратиметься на три головні цілі: побудову надійної Європи, Європи зростання та відкритої Європи. Пріоритет «надійної Європи» буде націлений на побудову стабільного фінансового сектору та надійних державних фінансів, а також ефективного економічного врядування, націленого на зростання, та потужнішої соціальної політики. Мета «Європи зростання» передбачає збільшення інвестицій у дослідницьку діяльність та технологічний розвиток, глибшу інтеграцію внутрішнього ринку, а також кращий рівень працевлаштування населення та стабільну політику соціальної безпеки. Мета «відкритої Європи» включає в себе ефективну боротьбу проти всесвітніх викликів, просування демократичних цінностей, внесок в безпеку країн-сусідів та активний захист прав громадян ЄС. Вільнюс зосередиться на тіснішій інтеграції ЄС з його східними партнерами та прийме у себе саміт Східного партнерства, що відбудеться в листопаді 2013 року. Литва також прагнутиме продовження процесу розширення Євросоюзу, а також розумнішого контролю за зовнішніми кордонами ЄС та кращої координації зовнішнього виміру енергетичної політики ЄС.