Теплі школи: проект ЄС/ПРООН поліпшує умови навчання дітей

Школа в Маначині, зремонтована завдяки підтримці проекту ЄС/ПРООН
Школа в селі Маначин, зремонтована завдяки підтримці проекту ЄС/ПРООН

Учні школи села Маначин Волочиського району Хмельницької області відтепер навчаються у кращих умовах. Старі вікна в школі було замінено на сучасні, енергоощадні – а тому діти не мерзнутимуть узимку. Заміну було зроблено в рамках проекту “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду, що фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН.

Реалізація ініціативи переконала мешканців села: участь громади у міжнародному партнерстві дає реальний результат. Адже половина коштів, внесених місцевим бюджетом як співфінансування проекту, вже у першому опалювальному сезоні повернулася. Саме стільки було заощаджено коштів на газ.

Сам дивуюся, який результат це дало. Вдома колись також поміняв вікна на пластикові, але такого ефекту тепла, як тут – немає,” – говорить Роман Серба, директор Маначинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та голова сільської громадської організації “Обрій”.

Сільську школу було побудовано ще далекого 1932 року, а тому вона терміново потребувала переобладнання. У рамках проекту загальною вартістю 179 967 гривень, ініційованого завдяки партнерству з Євросоюзом, у школі було встановлено двокамерні вікна, які забезпечують у півтора рази кращу теплоізоляцію, аніж звичайні. Таких вікон було встановлено 78 — на додачу до тих 15, які були раніше встановлені власними силами.

Роман Серба, директор Маначинської школи (праворуч): “Заняття вже закінчилися — а тепло у класі тримається”.
Роман Серба, директор Маначинської школи (праворуч): “Заняття вже закінчилися — а тепло у класі тримається”.

Хоч перший опалювальний сезон у переобладнаній школі ще не закінчено, вже зараз можна говорити про значні заощадження. Котельню, що обігріває шкільне приміщення, тепер вмикають не більше, аніж на 2 години на добу. Порівняно з обсягами попередніх років, щомісяця тепер заощаджують кілька тисяч кубічних метрів газу.

«Раніше на опалення йшло 12-13 тисяч кубічних метрів газу, залежно від погоди. Зараз споживаємо 8-9 тисяч», – порівнює Роман Серба. «А якщо зараз на вулиці потеплішає — можливо, взагалі вкладемося у 4 тисячі кубометрів. Ми рахували: станом на 1 лютого 2013 року економія вже становила до 35 тисяч гривень”, – додає він.

Отримані результати коментує Ігор Клепач, координатор Хмельницького обласного ресурсного центру громад проекту ЄС/ПРООН. “У перший опалювальний сезон за рахунок збереження тепла буде зекономлено суму коштів, еквівалентну майже половині внеску у проект з місцевого бюджету. По закінченні другого-третього опалювального сезону бюджетна частина співфінансування проекту окупиться повністю. А через 4-5 років повернеться повна вартість проекту”, – вважає він.

Економія енергоносіїв — не єдиний позитив, який селяни отримали від реалізації проекту. Найважливіше для батьків — те, що у шкільних класах створено комфортні умови для навчання дітей. Середня температура у класних кімнатах цієї зими трималася на рівні +17°С (у попередні роки у найсильніші морози могла падати й до 5-6°С). А кліматичний комфорт — це і краще навчання, і здоров’я дітей з Маначина та чотирьох навколишніх сіл, які навчаються у цій школі.

Розуміючи це, у співфінансуванні переобладнання школи активно взяли участь і члени територіальної громади – незалежно від того, чи є в їхніх родинах діти шкільного віку, чи ні. Долучилися й колишні випускники Маначинської школи — навіть ті, що мешкають зараз далеко від рідного краю. Хоча, як зізнаються, до останнього моменту багато хто сумнівався, що комусь є діло до проблем сільської громади. Повірили тоді, коли готові вікна, виготовлені підрядником, почали розвантажувати на шкільному подвір’ї.

Ігор Западенко, Хмельницький-Волочиськ