Рада Європи підтримує реформу системи кримінальної юстиції України

Учасники офіційного відкриття проекту "Підтримка реформи системи кримінальної юстиції в Україні", Київ, 12 березня 2013 рік
Учасники офіційного відкриття проекту “Підтримка реформи системи кримінальної юстиції в Україні”, Київ, 12 березня 2013 рік

Після вступу України до Ради Європи у 1995 році Київ взяв на себе низку зобов’язань, зокрема щодо запровадження сучасного кримінально-процесуального законодавства.

Надаючи експертні консультації та поради, Рада Європи долучилася до реформування цього законодавства, зокрема й до розробки нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК). Його ефективне впровадження є однією з умов, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

12 березня у Києві відбувся запуск нового проекту «Підтримка реформ системи кримінальної юстиції в Україні», що співфінансується Радою Європи та урядом Данії. У такий спосіб європейські партнери засвідчили свою готовність підтримувати Україну у процесі розробки кримінально-процесуального законодавства, що відповідатиме міжнародним стандартам.

Під час започаткування проекту провідні експерти Ради Європи привітали кроки України у цьому напрямі. Зокрема, Ерік Сванідзе (Колишній член Європейського комітету у справах запобігання катуванням від Грузії), зазначив, що текст нового КПК виглядає доволі революційно у порівнянні з попередніми редакціями.

Ерік Сванідзе, колишній член Європейського комітету в справах запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) від Грузії
Ерік Сванідзе, колишній член Європейського комітету в справах запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) від Грузії

Мікаел Лінгбо, юридичний експерт Данського Гельсінського комітету з прав людини, погоджується з цим твердженням. «Українське кримінально-процесуальне законодавство перебуває на одному рівні з європейським», – підкреслив він. Через це, за його словами, проект зосереджуватиметься на питаннях, що є новими для української системи: ролі та роботі суддів, які ведуть судове розслідування; новій координаційній та керівній ролі прокурорів під час досудового слідства; новим правилам щодо непублічних слідчих дій; новим процедурам затримань, правам підозрюваних тощо.

Джеремі МакБрайд, Голова Наукового комітету Агентства Європейського Союзу з питань засадничих прав, сподівається, що цей проект призведе до відчутних змін у цій галузі. Окрім того, він переконаний, що проект здатен активізувати прогрес у діалозі між ЄС та Україною щодо укладання Угоди про асоціацію. Однак у цьому процесі можуть виникнути певні складнощі, зокрема, пов’язані із потребою у професіоналах, здатних втілювати нове законодавство на належному рівні, попередив МакБрайд.

Лорена Бахмаєр, професор кафедри кримінального права і процесу Університету Комплутенсе (Мадрид, Іспанія), підтримує таку думку. «Аби гарантувати повне та належне застосування нового КПК, потрібно провести всеохопну і ґрунтовну підготовку людей, відповідальних за його втілення», – зазначила вона.

Нагадаємо, що проект «Підтримка реформ системи кримінальної юстиції в Україні» впроваджується Радою Європи за фінансової підтримки уряду Данії. Проект розрахований на два з половиною роки. Його мета – зміцнити ефективність системи кримінальної юстиції України та наблизити її до європейських стандартів. Окрім того, проект ставить собі за мету надати підтримку уряду України у впровадженні нового Кримінально-процесуального кодексу; взяти участь у розробці нових законів (зокрема, що стосуються роботи прокуратури); провести низку тренінгів для осіб, відповідальних за впровадження нового законодавства на місцях.

Додаткову інформацію про проект можна отримати на сайті: http://coe.kiev.ua/projects/cjr.html