Протидія деградації земель в Україні – інтерв’ю

Олег Дудкін, виконавчий директор Українського товариства охорони птахів
Олег Дудкін, виконавчий директор Українського товариства охорони птахів

Одним із пріоритетів екологічної політики ЄС є відновлення деградованих земель. Лише степові екосистеми можуть відновлювати родючість чорноземів, що є одними з основних джерел для вирощування сільськогосподарської продукції.

Про необхідність відновлення деградованих і виснажених земель, степове біорізноманіття та можливі способи пом’якшення наслідків кліматичних змін нам розповів Олег Дудкін, виконавчий директор Українського товариства охорони птахів, партнера BirdLife International в Україні.

Пан Олег керує проектом ЄС “Степове біорізноманіття”, на який Євросоюз виділив 1,4 мільйонів євро.

Пане Олеже, що таке степове біорізноманіття та чому воно потрібне людині?

Степове біорізноманіття – це вся палітра живої матерії, що живе у степу. Спостерігаючи за окремими видами ссавців, птахів, комах та рослин, ми можемо говорити про стан окремих екосистем та довкілля в цілому. На жаль, здоров’я екосистеми доволі часто руйнується діяльністю людини.

Нам варто пам’ятати, що всі продукти харчування вирощуються на землі. На сьогодні неможливо забезпечити харчування людини іншими способами, наприклад, виготовляючи синтетичні продукти. Степ – це ресурс, який накопичувався впродовж мільйона років; людство використовує його вже десять-п’ятнадцять тисяч років, а за останні два століття використання цього ресурсу відбувається у прискореному темпі.

Розкажіть детальніше про проблему деградованих земель в Україні – які її наслідки?

На сьогодні в Україні є 40 мільйонів гектарів орної землі (ріллі). Приблизно десята частина цих земель вважаються деградованими. Деградована земля – це та територія, на якій, через низький вміст гумусу, вирощування сільськогосподарських культур може вважатися економічно неефективним. Причини цієї ситуації можуть полягати в інтенсивному веденні сільського господарства та пов’язаною із цим водній, вітряній чи хімічній ерозії.

В Україні рівень освоєння земель сільськогосподарського призначення сягає майже 90%. У Європі це 50-60%. Загалом оптимально використовувати 40% земельних угідь та відновлювати решту 60%. Адже настане момент, коли продуктивність земель, що використовуються, буде дуже низькою. Час, потрібний для відновлення земель, неможливо порівняти зі швидкістю їхнього використання.

Чи існують вимоги ЄС стосовно цих питань?

В рамках Угоди про асоціацію існують певні вимоги до природоохоронної політики. За рекомендацією ЄС, природоохоронні території мають займати не менше 15%. В Україні ми маємо 5.2% таких територій. Для прикладу, в Нідерландах вони займають 7%, а у Франції – 9%. Тобто розвинені європейські країни теж не дотримуються рекомендованого рівня (така ситуація склалася через існування великої кількості приватних земель у минулому), але ця частка в них більше, ніж в Україні.

Велика кількість земель в Україні є занедбаними не через низький рівень гумусу. Проблема в тому, що вони ніяк не оброблялися. В сучасних умовах вирощування сільськогосподарської продукції є вартісним процесом, який не підтримується державою.

В ЄС існує Спільна сільськогосподарська політика (Common Agricultural Policy). Вона передбачає систему субсидій, за якої фермери отримують допомогу з бюджету. В нас система зовсім інша.

На заміну невеликим фермерським господарствам приходять агрохолдинги, які орендують землю на 20-40 років. Усі вони хочуть отримати максимум прибутку від сільськогосподарської діяльності. Утім, серед них уже з’являються такі, які використовують інноваційні та прогресивні підходи до обробки земельних угідь та використовують новітні технології з внесення добрив та рослинозахисних препаратів, включаючи біологічні препарати з урахування хімічного змістуґрунту.

Яким чином ваш проект сприяє відновленню виснажених та занедбаних степових земель в Україні?

Ми прагнемо зберегти та підвищити родючість ґрунту. Є декілька варіантів для збільшення гумусу на деградованих землях сільськогосподарського призначення. Перший – це висівання тих культур, які є стійкими до посушливих умов. Другий – це створення продуктивних пасовищ та подальше ефективне управління ними через регулювання пасовищного навантаження на відповідну територію.

Та ми не лише надаємо рекомендації, але і впроваджуємо їх у життя. На території Молдови ми обрали пілотне господарство, закупили насіння і працюємо з деградованими пасовищами. На території Одеської області, в селі Петрівка, ми відновлюємо пасовище загальною площею 69 гектарів, яке належить місцевої громаді. Ми пропонуємо нашу консультаційну та технічну
допомогу, але насамперед чекаємо на довготривалу активну співпрацю з боку землевласників.

Як би Ви охарактеризували наслідки зміни клімату для довкілля України? Як проект допомагає пом’якшити ці наслідки?

Ми хочемо адаптувати сільське господарство та степове біорізноманіття до можливих змін клімату, які можуть мати негативні наслідки. Наприклад, вчені прогнозують, що через 50-100 років Крим перетвориться на пустелю. З огляду на зменшення кількості опадів, яке спостерігається останнім часом, цій сценарій цілком імовірний. Наше завдання, враховуючі високу ймовірність таких подій, заздалегідь підготувати превентивні заходи з метою пом’якшення наслідків для довкілля та людини.

У рамках проекту ми розробляємо регіональні плани дій для Луганської області на основі аналізу середньорічних кліматичних змін та прогнозування на 20-50 років вперед. Таким чином ми визначаємо культури, вирощування яких буде економічно недоцільним і навпаки, які треба вже зараз вводити у сівозміни.

Також ми маємо врегулювати дисбаланс між кількістю пасовищ та земель для зорювання. Останні переважають в Україні. Для формування надійного степового покриття ми рекомендуємо збільшити кількість пасовищ. Це потрібно для акумулювання вуглецю у ґрунті та утворення гумусу.

Однією з цілей проекту є розвиток місцевих альтернативних відновлюваних джерел енергії. Про які саме джерела та технології йдеться?

В рамках проекту ми пропонуємо збирати надмірні залишки біомаси, яка не використовується для дрібної чи великої худоби, та робити з неї пелети чи брикети. Їх можна використовувати для опалення як альтернативу газу. Вартість такої продукції удвічі нижче в порівнянні з газовою теплогенерацією. Наприклад, ми закупили за кошти проекту 2 котли для твердого палива та встановили їх у загальноосвітніх школах Луганської області. Ці котли будуть працювати на пелетах,
додаткові об’єми яких будуть вироблятися місцевим підприємцем завдяки допомоги проекту. Ще один приклад співпраці, реалізований в рамках проекту. В АР Крим за кошти проекту придбані пелетна та брикетна виробничі лінії, продукція яких буде використовуватися для опалення об’єктів комунальної власності. Але твердопаливні котли будуть придбані за рахунок бюджетів відповідних райдержадміністрацій.

Контекст

Проект ЄС «Посилені економічні й правові інструменти для збереження степового біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та його пом’якшення» має на меті подолати загрози для степового біорозмаїття. Проект реалізується в Луганській та Одеській областях, Автономній Республіці Крим та Південній Молдові. Термін реалізації проекту становить три роки, він триватиме до грудня 2013 року. Внесок ЄС складає 1,4 мільйони євро (73% від загального бюджету). Проект впроваджується Українським товариством охорони птахів (ТОП). Детальніше: http://birdlife.org.ua/Stepove-bioriznomanittya та http://steppe.org.ua/index.php