Як отримати грант Erasmus+ на навчання в Європі

У 2004 році українці отримали доступ до найуспішнішої за оцінкою Єврокомісії освітньої програми ЄС – Erasmus+, яка надає можливість вчитися, стажуватися або попрацювати в багатьох європейських університетах. Українська студентка Львівського національного університету ім. Франка розповідає, як виграти грант та чим іспанська вища освіта відрізняється від української. Read more

ЕС и Украина меняют жизнь на востоке страны

Конфликт на востоке стал ударом для всей Украины. Донецкая и Луганская области раскололись на две части. Больше миллиона украинцев бежали из неподконтрольной территории. В первую очередь переезжали в ближайшие города, поближе к дому.  Внутренняя миграция стала толчком для развития многих небольших городков в Донецкой и Луганской областях. Международная организация по миграции и Европейский союз предоставили 2500 внутренне перемещенным лицам гранты на развитие бизнеса, а также профессионально-техническую помощь. Тысячи украинцев на востоке Украины получили возможность воплотить свои мечты в жизнь. Read more

Продукти харчування за європейським стандартом: як це діятиме в Україні

З початку квітня контролювати продукти тваринного походження для українських столів почнуть за європейськими стандартами. 4 квітня набув чинності закон “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”. Read more

ЄС надає гранти на утеплення багатоквартирних будинків

У квітні стартувала програма IQ energy для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Відтепер українські ОСББ можуть взяти кредит на утеплення будинку і отримати 40% компенсацію при поверненні кредиту. Read more

Як “Креативна Європа” допомагає українським культурним проектам

Виконавчий директор “Українського культурного фонду” і керівник національного бюро “Креативна Європа” Юлія Федів у розмові з головним редактором журналу “Антиквар” розповіла про особливості, поточний стан та найближчі перспективи обох грантових інституцій. Read more

Інспекційна реформа: що зміниться для бізнесу і органів контролю

Полтора года назад Украина сделала первый шаг к полной перестройке системы проверок бизнеса — была принята законодательная база. В 2018 изменения наконец начали воплощать в жизнь. Чего ожидать бизнесу от проверок в 2019, рассказал глава BRDO. Read more

Реформа державної служби: нові обличчя – драйвери змін

У 10 міністерствах, секретаріаті Кабміну та 2 державних агентствах створено нові підрозділи – директорати з формування політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції. Проект ЄС «Підтримка стратегічних комунікацій та інформування про реформу державного управління в Україні» знайомить із керівниками нових директоратів та їхніми амбітними планами. Read more

Як ЄС допоміг Україні забезпечити конкурс до Верховного Суду​

Проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» допоміг провести найскладніше в історії України і Європи психологічне тестування кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Дізнайтеся, як працює новий Верховний Суд і з якими викликами стикалися новопризначені судді. Read more

EU4Business надав дешевий кредит дніпровському виробнику макаронів на операційні витрати

Дніпровський виробник борошна, круп та макаронів «СамРіз» потребував швидкого доступного кредиту на виплату зарплатні своїм робітникам і закупівлю сировини. Забезпечити ці витрати компанія змогла завдяки дешевому кредиту «ПроКредит Банку» – українського партнера Європейського фонду для Південно-Східної Європи (EFSE) в межах ініціативи EU4Business. Read more

Як ЄС допоміг хмельницьким селянам виробляти молочну продукцію за європейським стандартом

Селяни Хмельницької області об’єднались та створили молочний кооператив «Радодар» завдяки гранту програми ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Як кооператив розширює асортимент, планує будівництво нових цехів і отримує гідний прибуток, читайте в матеріалі. Read more

Реформа виконання судових рішень: перші результати роботи приватних виконавців

До 2017 года в Украине исполнялись лишь 6% судебных решений в гражданских и хозяйственных делах. За прошлый год их количество увеличилось до 18%. Это стало возможно благодаря реформе системы исполнения судебных решений — появились частные исполнители. «Сегодня» разобралась в тонкостях реформы с помощью экспертов проекта «Коммуникация Европы в Украине». Read more

Як українські підприємці змінюють світову індустрію із грантами ЄС

Енергонезалежні будинки, 3D друк металів, енергогенеруючі жалюзі – такі технології змінюватимуть глобальну економіку і наш побут найближчим часом. І це все український малий і середній бізнес.

Зі своїми унікальними розробками вітчизняні компанії завойовують світовий ринок, а Євросоюз цьому сприяє солідними грантами завдяки Інструменту підтримки інновацій малого та середнього бізнесу (МСБ) в рамках програми Горизонт 2020. Read more

«Законодавчі зміни у сфері поводження з відходами сьогодні “зависли”»

«Як громадськості вплинути на зміну поведінки щодо поводження з відходами в Україні?», – семінари з такою назвою відбулися в кінці вересня в Києві та Львові в рамках фінансованого ЄС проекту «Українське громадянське суспільство за європейське поводження з відходами». Його реалізують громадські організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) та «Екологічні ініціативи». Read more

Тепло для багатоповерхівок: об’єднання співвласників готують до запуску Фонду енергоефективності

Мешканці одного з багатоквартирних будинків у Львові взяли державний кредит  на енергоощадність, встановили тепловий лічильник на будинок, замінили вікна, провели утеплення.

Про це йдеться у відеоролику, виготовленому за сприяння Євросоюзу. Ніби нічого особливого – але для України свого роду революція. Read more

“You may say I’m a dreamer, but I’m not the only one”: Єврошкола збирає форум випускників

В Україні, особливо останніми роками, не бракує тренінгів, семінарів чи інших навчальних заходів, присвячених Євросоюзу та відносинам України з ним.  Однак навіть в умовах цієї  досить сильної конкуренції визнаним лідером є EU Study Days – ініціатива Представництва ЄС в Україні.

За “днями” давно вже закріпилася неофіційна промовиста назва – “Єврошкола”. Read more

Кесслер: Є ризик, що аудит НАБУ хочуть провести лише для того, щоби звільнити голову агенції

12 років боротьби з сицилійською мафією має в активі нинішній генеральний директор Європейського бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) Джованні Кесслер. Окрім цього – великий досвід антикорупційної роботи в інших міжнародних структурах та в італійському парламенті.

Досить відомий він і в Україні, зокрема, він був членом конкурсної комісії з відбору директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Read more

«Україна встановлює новий стандарт, за яким можуть в майбутньому піти інші» – Довідас Віткаускас

Триває складний багатоступінчастий процес добору суддів Верховного Суду України. Його проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів за сприяння та участі громадськості та міжнародних донорів. Read more

Йоганнес Баур: Найголовніше – зараз сфокусуватися на імплементації вже ухваленого енергетичного законодавства

Червень був багатий на події, пов’язані з реформами в секторі енергетики.  Ухвалено закони про Фонд енергоефективності, комерційний облік комунальних послуг та про енергетичну ефективність будівель. Підписано закон про ринок електроенергії. В Україні відбувся черговий тиждень сталої енергетики, ще низка українських міст урочисто приєдналися до Угоди мерів – ініціативи ЄС, спрямованої на протидію кліматичним змінам. Read more

Зібрати іскри справжнього та змонтувати: в Україні з’явились два документальні фільми про переселенців

У рамках проекту «Голос місцевих ЗМІ», що фінансується ЄС, Громадське ТБ та Фундація Томсона створили два документальні фільми про життя вимушених переселенців з Донбасу та Криму.

Режисер документальних фільмів з Громадського ТБ Олександр Назаров та координатор проектів Фундації Томсон Олена Садовнік розповіли Віснику про співпрацю, процес зйомок та героїв цих двох документальних стрічок.

Коли і як виникла ідея знімати фільм про переселенців?

назаров.jpg
Олександр Назаров

Назаров: До нас звернулись представники Фундації Томсон, з якими ми співпрацювали роки три тому. Тоді ми зняли серію короткометражних документальних фільмів про те, як переселенці адаптуються на нових місцях.

Фільми набрали досить багато переглядів та отримали схвальні відгуки, і наприкінці 2015 року Фундація Томсон запропонувала нам продовжити співпрацю і зняти вже масштабніший проект – годинний фільм про переселенців. Ми знімали протягом минулого року, і у результаті вийшло навіть більше – два фільми по 40 хвилин.

Садовнік: Впродовж місяця Фундація Томсон надавала консультації журналістам Громадського з приводу зйомок документального фільму про людей, що були

sadovnik (1)
Олена Садовнік

змушені покинути свої домівки та розпочати нове життя в столиці. В Києві наразі зареєстровано більше 130 тисяч внутрішньо-переміщених осіб. Чотири тижні консультант Фундації Томсон, Девід Хендс провів з командою Громадського у пошуках героїв для зйомок, визначенні сюжетних ліній, дискусіях про теорію та практику документалістики  і власне, в процесі зйомок.

Розкажіть про ваш перший фільм – «Як вдома». Про кого він?

Назаров: Спершу ми зібрали команду, яка би хотіла цим займатися. Згодом, трохи подумавши, вирішили, що найцікавіші історії можна знайти у київському Театрі переселенця. Там було декілька героїв, вони готували свою виставу, і от під час цих репетицій і підготовки вистави ми й знімали їхнє життя.

Першими героями стали жінки з творчого колективу “Дивина”. Вони переспівують фольклор східних регіонів, звідки самі й родом.

Трохи згодом зустріли нашого другого героя – Олега. Це дуже яскравий персонаж: з довгим густим чорним волоссям, з якимось намистом, увесь такий театральний. Він нам одразу впав у око.

Наша третя героїня – Наталя Миколаївна. Вона сама робить мапети –ляльки, які на руку одягаються. Вона їх дуже любить, увесь час  про них розповідає. Вона переїхала до Києва та мріє відкрити свій театр ляльок.

Кожен з наших героїв розвиває свою сферу діяльності, проте усі беруть участь у цьому театрі та готують фінальну виставу, яку ми показуємо у кінці нашого фільму.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Про кого другий фільм  – «Хліб та сир»?

Назаров: Він про родину переселенців-мусульман із Криму. Вони приїхали жити у карпатське село Бориня, де мешканці – здебільшого православні християни. І ми намагались показати, як їм там живеться разом, як вдається зруйнувати стереотипи, що їх мали люди щодо цієї родини.

Наприклад, у мешканців села вихідний у неділю, а у цієї родини переселенців він у п’ятницю, в неділю вони працюють. Або, скажімо, коли жителі села пропонують кримчанам випити, а вони відмовляються, і у них на цьому тлі можуть виникати конфліктні ситуації.

Але, з іншого боку, ми також показали і приклади співпраці з місцевими мешканцями. Власне, чому цей фільм називається «Хліб та сир»? Коли кримчани переїхали до Борині, тамтешня місцева родина навчила їх робити сир і вони відкрили своє виробництво. Водночас самі місцеві печуть хліб. Наприкінці фільму один із цих переселенців бере сир, який вони виготовили, заїжджає до тієї місцевої родини по хліб і їде у Львів, де продає цей хліб і сир як спільний плід цієї праці. І люди купують, смакує їм.

Як відбувались зйомки?

Назаров: З нами у фільмі «Як вдома» працював Девід Хендс – це досвідчений документаліст родом з Кіпру. Можна сказати, ми зняли цей фільм у співавторстві з ним.  А інший фільм –  «Хліб та сир» – нам допомагав знімати британець Саймон Хастінгс, також суперпрофесіонал своєї справи. Ми під час зйомок у Карпатах жили в гуртожитку, де усі зручності в коридорі, і він усе це стійко виносив. Думаю, це було навіть цікаво і дещо екзотично для нього. Взагалі у нас була чудова команда, цей час згадуємо з вдячністю і радістю.

hromadske production .jpg

Яка була взаємодія з героями?

Назаров: У нас був дуже невеликий період як для документального фільму – всього десь 2,5 місяці. За цей час дуже важко зруйнувати межу, за якою люди показують себе справжніми.

Проте усі наші герої були досить відкритими і легко пішли на контакт. Вони одразу погодились на те, щоб їх фільмували. Мені здається, нам вдалося потоваришувати за той короткий час і показати їх такими, якими вони і є.

Взагалі, у нас була відносно невелика команда. Були моменти, коли я просто приходив до когось додому із гурту «Дивина» і сам знімав, що у них відбувається вдома. А якось ми пили чай, розмовляли, намагались потоваришувати, один одного зрозуміти, і все це фільмувалося. Тобто, ми намагались невимушено це все робити, зібрати ці іскри справжнього і змонтувати їх.

До цього ви вже знімали серію про переселенців, то на чому хотілося зробити акцент цього разу?

Назаров: Якщо порівнювати з попередніми фільмами, акценти не змінювалися.  Головна ідея цих фільмів – зруйнувати якісь шаблони щодо переселенців. Вони – живі люди, які опинились у скрутному становищі, тому не потрібно на них вішати ярликів. Кожен з них – людина непересічна, зі своїми мріями у житті, високими стремліннями. Власне, вони самі можуть розбити ці всі шаблони – їх просто показати треба.

Загалом, ми намагалися показати наших героїв максимально живими. Такими, якими вони є, без якихось постановочних моментів – просто спостерігати за ними, наскільки у нас було часу.

Садовнік: Перед авторами стояло завдання професійно розповісти історії цих людей та створити комерційно привабливий контент, який би купили телеканали країн ЄС, таким чином зміцнюючи потенціал “Громадського”. У європейських ЗМІ практично відсутня інформація про гуманітарну кризу в Україні, про те, що тут понад 1,5 мільйона внутрішньо-переміщених осіб, які стали заручниками конфлікту на сході країни. Фундація Томсон та Громадське ТБ  зняли два інноваційних документальних фільми про переселенців, які, за нашими сподіваннями, підвищать зацікавленість загальної аудиторії країн ЄС до проблем вимушених переселенців в Україні.

Де і коли відбудуться покази фільмів?

Назаров: Ці два фільми йдуть паралельно.  Ними зараз займається фестивальне агентство, розсилаючи на фестивалі. Наразі ми обмежились тільки закритим показом фільму “Як вдома”. Він відбувся приблизно півроку тому у кінотеатрі «Київ» заради благодійної мети – зібрали людей, показали їм фільм і запропонували пожертвувати гроші на дитячий майданчик у Харкові.

Проте, наразі ми вже маємо домовленості із суспільними мовниками інших країн. А восени, з нового сезону, плануємо показувати ці фільми на Громадському ТБ та UA:Першому.

На ваш погляд, наскільки загалом розкрита тема переселенців в Україні?

Назаров: Про це багато говорять. І, на жаль, в Україні зараз таких історій вистачає: є що знімати, показувати, про що говорити. І їх варто знімати, не дивлячись на те, що всім здається, нібито переселенці – це вже не перший рік, тому треба шукати щось нове.

Адже зараз небагато історій якісних, глибоких, без якогось забарвлення – чи песимістичного, чи занадто оптимістичного. Мені особисто не вистачає історій, які показують реальність такою, якою вона є. А вона завжди цікавіша ніж те, що можна придумати.

Довідкова інформація:

Проект «Голос місцевих ЗМІ», що фінансується Європейським Союзом,  має на меті зменшити ризики можливих конфліктів у громадах, які прийняли вимушених переселенців, шляхом публікацій збалансованих, етичних матеріалів. Також, проект націлений на встановлення професійних контактів як серед журналістів з різних областей, так і з їх колегами в Європейському Союзі. У межах проекту Громадське ТБ отримало грант на участь у європейських професійних медіа-заходах для налагодження співпраці та маркетингу двох відзнятих документальних фільмів “Як Вдома” та “Хліб та Сир». Проект здійснює медіа-консорціум організацій на чолі з Фундацією Томсон- найстаршою з міжнародних організацій з розвитку медіа.

Детальніше про проект «Голос місцевих ЗМІ» – за посиланням: https://regionalvoices.eu/uk/

 

“Батьки – це найкращі лобісти раннього втручання” – фахівець із соціальної роботи Великої Британії, котра сподівається, що одного дня в Україні не буде потреби в притулках

Кожні батьки сподіваються, що у них народиться здоровий малюк. Проте що робити, коли народжується дитина з особливими потребами? Для того, щоб батьки не почувалися розгубленими і самотніми, вони мають відчути підтримку і впевненість у тому, що їхня дитина матиме усі необхідні умови для розвитку. І те, що справді потрібно такій родині – це турботливий професійний сервіс.

Read more

Що зробити, щоб тебе обрали з 25 тисяч людей? Поради від українського стажера в Європарламенті

Щороку близько 25 000 людей подають заявку на стажування в Європейському парламенті, з них обирають 600. Лише 10% учасників можуть бути громадянами країн за межами ЄС і країн-кандидатів, що робить конкуренцію для українців особливо жорсткою. Проте, нема нічого  неможливого. Українська випускниця даного стажування розповідає про свій довгий шлях до серця правотворчості ЄС. Read more

Заробити на культурі, або що спільного між хіп-хоперами з Харкова та ВВП

Фахівець творчого сектора світового класу, Тім Вільямс, ділиться своєю думкою і досвідом у галузі культури, потенціалу України, та пояснює чому Харків є містом майбутнього.

Read more

Як випускники КПІ отримали грант у розмірі 1,2 млн євро: інноваційні дослідження за кошти європейської програми Горизонт 2020

Уже два роки, як Україна приєдналася до найбільшої програми Європи з фінансування досліджень. Завдяки програмі Горизонт 2020, українські дослідники й малі та середні підприємці отримали майже 12 мільйонів євро на проведення досліджень. Read more

Politico приєднується до української медіа мережі, щоб бути на зв’язку з місцевими журналістами

Чому про переселенців варто писати надалі? Як встановити довіру з оповідачем? Як убезпечити його анонімність і безпеку рідних на окупованих територіях? Read more

Українська молодь грає в Європарламент

Маріам Кунчулія із Запоріжжя вивчає історію на третьому курсі Києво-Могилянської академії. Крім цього, вона ще займає посаду віце-президента зі зв’язків з громадськістю Європейського молодіжного парламенту (ЄМП), всеєвропейської організації, якою керує молодь. Read more

Голова антикорупційної ініціативи ЄС: В системі корупції вже виникають проломи, їх треба розширювати

У 2004-2012 роках Ека Ткешелашвілі була членом грузинської команди реформ. Її послужний список вражає: міністр закордонних справ, генпрокурор, заступник міністра внутрішніх справ, голова апеляційного суду, міністр юстиції. Read more

Подвійний удар: громадянське суспільство і медіа просувають євроінтеграційні реформи в регіонах

Євроінтеграція – це реформи. Переважна більшість їх напряму або  ж опосередковано пов’язана з відносинами України з ЄС і покликана зробити Україну та її суспільство частиною європейського цивілізаційного простору. Read more

Європейська волонтерська служба – можливість робити зміни

 

Киянка Лілія Фасхутдінова працювала в Ейр Франс. Але у свої 29 вирішила влаштовувати дітей біженців до шкіл у Туреччині по програмі Європейської волонтерської служби (ЄВС). Read more

Європейський банк – Європейський інвестиційний банк – фінансує кредитну програму на 200 млн євро для відновлення Донбасу

Внаслідок анексії Криму та війни на Сході України нині нараховують близько 1,5 мільйона внутрішніх переселенців. Серед них – понад 200 тисяч дітей. За три роки конфлікту знищено або пошкоджено десятки лікарень, шкіл та дитячих садочків. Відновлення пошкоджених об’єктів відбувається повільно і значна допомога надходить від міжнародних структур.

Read more

Ніколи б не подумав, що мої знання можуть стати в нагоді в Україні – експерт з гуманітарного розмінування

Олександр Лобов, національний координатор з протимінної діяльності Данської Групи з розмінування, має багаторічний досвід гуманітарної протимінної діяльності в країнах Африки і Близького Сходу. З 2014 року почав працювати в Україні, не зміг стояти осторонь від подій: разом з Данською Групою з розмінування почав навчати мирних мешканців Донбасу, як не стати жертвою мін та вибухонебезпечних залишків війни. Read more

Затримка з «безвізом» технічна, а не політична — інтерв’ю з послом ЄС

Чому затримується безвізовий режим поміж Україною та ЄС? Як європейці оцінюють результати електронного декларування українських чиновників? Чи вплинуть проблеми з ратифікацією Угоди про асоціацію в Нідерландах на майбутнє цієї Угоди?  Read more

Україна вивчає і впроваджує європейські стандарти з TAIEX

Інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) вже  10 років допомагає Україні наблизити своє законодавство до Європейських стандартів. TAIEX був створений Європейською Комісією 20 років тому – у 1996 році, і покликаний допомогти країнам-кандидатам у члени ЄС а також країнам, на які поширюється Європейська політика сусідства впровадити європейське законодавство. Сьогодні TAIEX працює у країнах Східного Партнерства, Туреччині, Балканських країнах, Сирії, Тунісі, Ізраїлі, Єгипті та багатьох інших. Read more

Євроінтеграція в Долині: міський голова Володимир Гаразд розповідає, як це відбувається

У  «євроінтеграційному»   сегменті українського інформаційного простору домінують битви за безвізовий режим, маневри довкола ухвалення передбачених Угодою про асоціацію законів, підготовка до наступного саміту Україна-ЄС та подібні серйозні речі. Read more

Європейські горизонти українських інноваційних компаній

У той час як багато українських науково-дослідних інститутів скаржаться на відсутність фінансування, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», завдяки європейській програмі «Горизонт 2020», створив стартап і приєднався до 5-мільйонного  дослідницького консорціуму. Read more

Євродипломат: українська держслужба потребує нових талантів

Реформа державного управління – одна з ключових віх трансформації України. Складно забезпечити ефективну роботу економічної та соціальної систем без сучасної та компетентної державної служби. Однак в Україні в державному управлінні часто присутні застарілі структури та функції, а низький рівень зарплат робить його неконкурентоздатним на вітчизняному ринку праці.  Read more

Фермери Черкащини об’єднуються, розвиваючи сільське господарство

У 80-их роках минулого століття Черкащина була одним з провідних виробників кролятини в Україні. Але у 90-их роках, виробництво занепало, а кроляче м’ясо замінила дешевша курятина з США та Європи. Сьогодні у зв’язку з відновленням попиту на корисне та дієтичне кроляче м’ясо регіон відновлює виробництво кролятини, у чому йому допомагає Європейський Союз.  Read more