Як навчатися усе життя завдяки грантам Erasmus+

Навчання та практика за кордоном, підвищення кваліфікації, стажування, обмін досвідом, розроблення нових освітніх програм, співпраця вищої освіти з органами влади, бізнесом, громадянським суспільством тощо – шукайте всі ці та інші можливості в нашому гіді.

Read more

Покорители Евросоюза. Советы успешного бизнеса с Европой

Читайте вдохновляющие истории днепровского производителя картонных мебели, который на выставке в Италии нашел партнеров из шести стран ЕС; владельца крупнейшей в Украине плантации органической голубики в Киевской области, который после учебной поездки в Чили по инициативе EU4Business планирует покорить рынки стран Азии; производителя стильных ланч-бэгов Pack & Go, которые продаются в Польше, Чехии, Эстонии, Австрии и Австралии. Больше ссылке.

Read more

Колишній голова КМЄС про відсутність реформ у СБУ та необхідність деполітизації генпрокуратури

Для реформування СБУ, що передбачає скорочення її функцій, демілітаризацію та деполітизацію, Україні потрібне нове керівництво, яке почне впроваджувати зміни. Так само Генпрокуратуру має очолити прокурор, який не представляє жодну політичну силу. Як ЄС оцінює перебіг реформи правоохоронної системи в Україні та які подальші кроки необхідні, читайте в інтерв’ю Кястутіса Ланчінскаса, колишнього голови Консультативної місії ЄС в Україні. Read more

Як залучити вигідний кредит за ініціативою EU4Business

Фермерське господарство «Агротем» на Львівщині вирощує олійні культури, розводить овець та виробляє елітні сири. У 2019 році компанія отримала вигідний кредит на 1 млн грн у банку «Львів» за кредитною програмою Німецько-Українського фонду для малих та середніх підприємств, що реалізується в межах ініціативи ЄС EU4Business. Кредит пішов на поповнення обігових коштів, придбання сільхозтехніки. Щомісячно господарство сплачує нараховані відсотки, а тіло кредиту повертатиме після збору врожаю. Компанія планує взяти другий кредит – на розширення виробництва сирів.

Read more

ЕИБ кредитовал ремонт шести медицинский учреждений в Харькове

В Харькове открыли шесть медицинских учреждений после масштабной реконструкции. Капитальный ремонт зданий проводился в течение 2018-2019 годов и включал замену крыш, окон, систем отопления, освещения, водоснабжения и электросетей. Финансирование 53,8 миллионов гривень предоставил Европейский инвестиционный банк в виде долгосрочных кредитов под низкие проценты в рамках Чрезвычайной кредитной программы для восстановления Украины. Read more

Процедура важлива: чим відрізняється отримання дозволів в Україні та ЄС

У Словенії черги за довідками залишилися спогадом. Відомства взаємодіють між собою, заощаджуючи час громадян. Ухвалення закону «Про адміністративну процедуру» забезпечить надання адмінпослуг за простою й передбачуваною процедурою, захистить громадян і бізнес від можливого свавілля чиновників. Чим відрізняються відносини держави і громадян в Україні та ЄС, читайте в колонці Грегора Віранта, екс-міністра державного управління Словенії, експерта проекту «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR). Read more

Законопроект об административной процедуре: развеиваем мифы

28 грудня 2018 року в Верховній Раді України зареєстровано законопроект №9456 «Про адміністративну процедуру». Документ розробляли українські та європейські експерти за стандартами країн-членів ЄС. Дізнавайтеся про основні положення з інфографіки. Read more

Тустань: карпатская крепость-призрак, которую вы не видели, а стоит!

От нее осталось совсем немного, практически только следы, и все-таки Тустань – одна из самых интересных туристических аттракций этого региона Карпат. Читайте про грант від програми “Креативна Європа” на розвиток унікального заповідника Тустань та ще один проект ЄС щодо реконструкції культурного центру “Хата у Глибокім”.

Read more

Як харківський університет створює авіацію майбутнього за гранти ЄС

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) був заснований у 1930 році. Тут навчається більше 7000 студентів та аспірантів з 60 країн світу, розробляють безпілотні літальні апарати, досліджують аеродинаміку, композити та технології двигунів. У стінах ХАІ працювали над АН-225 «Мрія» — найбільшим транспортним літаком у світі.

Крім цього, університет — найуспішніший учасник рамкової програми Horizon 2020 в Україні. Заклад отримав більше 1,8 млн євро грантового фінансування на реалізацію шести проектів. П’ять з них присвячені авіації, один — кібербезпеці. Редакція AIN.UA розповідає, як і чому ХАІ вдалося це реалізувати.

Read more

eTwinnig: як зареєструватись та почати спільні проекти з європейськими школами

Спілкуватись на уроках з іноземними вчителями та учнями – вже реальність українських шкіл. Завдяки програмі Європейського Союзу eTwinning, наші школи можуть робити спільні проекти з європейськими закладами. “Нова українська школа” розповідає, як зареєструватись у системі.

Read more

Акторка з Харкова відвідала театри Німеччини за грантом ЄС

Останні роки в Україні активно розвиваються «критичні» театри. Під час вистав тут порушують актуальні й часом табуйовані теми: домашнє насильство, права ЛГБТ тощо, і глядачі можуть їх обговорити. Чим український незалежний театр відрізняється від німецького, дізналася акторка Оксана Черкашина з Харкова. Завдяки гранту програми ЄС «Культурні мости» вона тиждень працювала у театрі ArtiSchocken в Нюрнберзі, відвідала чотири театрально-художніх фестивалі у Берліні. Зараз Оксана планує літню школу у Німеччині для українських і німецьких студентів театральних вузів та інші спільні проекти. 

Read more

ЄС надав гранти на розвиток унікального заповідника «Тустань» у Карпатах

У 1971 році архітектор і археолог Михайло Рожко відкрив поряд із бойківським селом Урич на Львівщині фортецю часів Київської Русі – Тустань. Понад 30 років він досліджував її сліди та з достовірністю 90% графічно реконструював вигляд втраченої дерев’яної споруди. Після смерті Михайла його син Василь заснував заповідник та очолив місцевий музей. Читайте його розповідь про історію Тустані та про те, як завдяки гранту від програми ЄС «Креативна Європа» 11 художників з України, Білорусі, Польщі та Росії влітку 2018 року створили тут 12 цікавих арт-об’єктів. Read more

Как украинские предприниматели трансформируют свой бизнес с помощью программ Евросоюза

Фокус представляет истории украинских предпринимателей, которые после обучения по программе Евросоюза Erasmus for Young Entrepreneurs (Эрасмус для молодых предпринимателей) запустили собственные проекты в Украине.

Read more

ЄС фінансує переклад європейських книжок українською мовою

У 2018 році львівське видавництво «Астролябія» уперше серед українських видавництв вибороло грант програми ЄС «Креативна Європа» на переклад і друк восьми художніх творів класичної та сучасної європейської літератури. З-поміж них – твори часів Давньої Греції і Середньовіччя, які формують в європейців розуміння одне одного і свого напрямку розвитку. Серед сучасних письменників – добре відомі в Європі автори, що нагороджені престижними літературними преміями. Цих творів досі не було в українському перекладі, а деяких – і в російському. Read more

Як ЄС допомагає Україні подолати наслідки конфлікту на сході через Надзвичайну кредитну програму для відновлення України

У 2014−2018 роках Європейський Союз і його держави-члени виділили понад 677 млн євро гуманітарної допомоги й на відновлення інфраструктури. ЄС враховує потреби людей у районах, які безпосередньо постраждали від конфлікту, внутрішньо переміщених осіб, що залишили зону конфлікту, та тих, що туди повернулися. Гуманітарні проекти за фінансування ЄС включають забезпечення продовольством і водою, надання й ремонт житла, захисні заходи, медичну допомогу, освітні заходи щодо дій у надзвичайних ситуаціях, діяльність з розмінування та забезпечення необхідними предметами побуту. Read more

ЄС допоміг переселенкам із Криму відкрити міні-пекарню у Каховці

У 2016 році дві жительки Алушти наукові співробітниці Кримського природного заповідника переселилися із Криму в Каховку на Херсонщині. Ірина Мамроцька та Олена Бурзієва вирішили почати життя з чистого аркуша. І якщо в Криму колись вони досліджували дерева і комах, то тепер готують кримськотатарські страви й реалізують власний міні-бізнес-проект. Справою задоволені, щодня випікають по 400 пиріжків, янтиків і чебуреків. Read more

ЄС фінансує розмінування земель Луганщини

У взуття набиваються колючки, до ніг липнуть реп’яхи. Заважає, постійно сповзаючи з голови, візор – протиосколкове забрало: він важкий і не тримається на обличчі, коли не звик. Швидким кроком долаємо горбувату місцевість, намагаючись не відстати від чотирьох людей з ношами і парамедика. Команда тренується евакуювати пораненого демінера: медична машина чекає на чистій ділянці, ми йдемо до неї по хрусткій траві між різнокольорових кілків. Read more

Як державні та комунальні органи продають майно на прозорих аукціонах за допомогою ЄС

Купити в інтернеті мультиварку у Держпродспоживслужби в Харківській області. Або спеціальний дозвіл на видобуток бурштину на Житомирщині. Це не жарт – на онлайн-аукціонах малої приватизації продають майно державної і комунальної власності. Знайти можна що завгодно – від побутової техніки або машини до нерухомості або цілого заводу. Read more

Время перемен. Как гранты ЕС позволяют украинским компаниям покорять новые технологические горизонты

Фокус совместно с Представительством Европейского союза предлагает истории трёх украинских предпринимателей, которые, благодаря предоставленным европейскими партнёрами кредитам с низкой процентной ставкой, воплотили в жизнь свои мечты. Read more

Як ЄС допомагає Україні боротися з нечесною конкуренцією

Вперше в АМКУ прийняли чіткі правила нарахування штрафів. Також спростили процедуру отримання дозволу на злиття та поглинання компаній, підвищили фінансовий поріг, вище якого бізнесу потрібно звертатися до АМКУ за дозволом. Це дозволило розслідувати більш економічно і соціально значущі справи. Протягом трьох років фахівці з конкурентних відомств Німеччини і Литви в межах проекту ЄС Twinning консультували АМКУ щодо вдосконалення його роботи та наближення українського конкурентного законодавства до стандартів ЄС. Read more

Як український виробник іграшок залучив європейські інвестиції

Два роки тому компанія «Віп-Тойс» запустила виробництво дитячих іграшок у Рівному під торговельною маркою Doloni-Toys. Виробництво відразу почало швидко зростати. На старті асортимент товарів був невеликим. Компанія виготовляла і продавала 4 види іграшок, там працювало 15 осіб, було 2 одиниці техніки. А тепер асортимент налічує десятки найменувань, працюють 65 людей і 14 одиниць обладнання. Обсяги виробництва компанії за минулий рік зросли вдвічі, і 80% в структурі продажів припадає на експорт. Read more

«Ми постійно вчимося, не боїмося складних викликів та відповідальності» – Василь Феценець, співвласник компанії FROP

Як навчання у «Школі управління меблевого бізнесу» допомогло компанії FROP стати командою і покращити свої показники. Read more

Як виробники нехарчових товарів адаптуються до європейських вимо

Із січня 2016 року між Україною та Євросоюзом запрацювала зона вільної торгівлі. Українські виробники отримали можливість експортувати до Європи 98% товарів без сплати мита на кордоні, хоча деякі категорії лише у межах квот (приміром, пшениця, кукурудза, томати, мед, сік). Read more

ЄС фінансував інклюзивну танцювальну студію для дітей у Харкові

Современная хореография, волнение и радостные лица детей – так прошло первое занятие в новом инклюзивном танцевальном зале Total Answer Dance. Вместе с хореографом здесь преподают участницы одноименного танцевального коллектива, ученицы «Регионального центра профобразования инновационных технологий строительства и промышленности». Read more

ЄС підтримує реформу профтехосвіти в Україні

На одного кваліфікованого слюсаря знайдеться сім вакансій, на зварника – десять. Про це свідчить співвідношення за місяць кількості вакансій до резюме сайту з пошуку роботи Rabota.ua. А за даними іншого порталу з пошуку роботи Headhunter Україна, робочі професії були в п’ятірці найзатребуваніших у 2018 році. Якщо на одну вакансію юриста припадає 6,8 резюме, то на робітничі вакансії цей показник становить 0,8. Read more

Вклад украинских математиков в преодоление болезни

Horizon 2020 — это программа финансирования научных исследований и инноваций Европейского Союза с бюджетом 80 млрд евро. Программа отрыта для всех научно—исследовательских, образовательных организаций и представителей бизнеса со всего мира. Read more

Як ЄС допомагає Україні у сфері науки та інновацій

З 2014 по 2018 роки програма ЄС «Горизонт 2020» надала 110 українським приватним і державним підприємствам, науково-дослідним установам та університетам майже 21,7 млн євро грантів на 184 проектів. Найбільше фінансування у понад 1,8 млн євро отримав Національний аерокосмічний університет «ХАІ» у Харкові. Університет реалізує декілька проектів, щоб зробити літаки більш потужними, зменшити споживання палива та шкідливі викиди в атмосферу. Read more

В Україні з’явився безкоштовний онлайн-курс про безпечність харчових продуктів

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач». Лекції можна переглянути на платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus. Read more

ЄС допомагає зробити харчові продукти в Україні безпечнішими

Нове законодавство захищає споживачів від неправдивої інформації про харчовий продукт та ризику алергії у ресторані – меню має вказувати вміст алергену. Відновилися планові перевірки бізнесу, збільшилася відповідальність виробника. З січня 2020 року перевірятимуть корми на вміст антибіотиків та інших фармпрепаратів. Готуються законопроекти про новітні харчові продукти, такі як зерна чіа і харчові добавки, законопроект про пакувальні матеріали. Наблизити українське харчове законодавство до європейських норм допомагає проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Read more

ЄС допомагає захистити цивільних українців у зоні конфлікту

Українська армія впроваджує нові стандарти захисту цивільного населення. Із січня цього року у зоні конфлікту на Донбасі розпочала свою роботу Група збору та узагальнення інформації про випадки загибелі чи поранення цивільного населення. Мета групи – не лише облік таких випадків, але й аналіз цієї інформації. Це дозволятиме уникати таких втрат у майбутньому. Read more

Проект ЄС відкрив перший притулок для жінок на Київщині

Навіть якщо жінка хоче піти від чоловіка, який її б’є, часто їй немає куди йти. Притулків мало, в державних – серйозні обмеження. Наша історія про один з таких на Київщині – там приймають усіх, хто потребує захисту, відпочинку, реабілітації.

– Я терпіла чотири види насильства, – говорить Аня.

Вона перераховує: фізичне, психологічне, сексуальне, економічне.

Read more

Незалежні аналітики радять змінити тактику антикорупційної реформи в Україні

Чим більше громадськість та міжнародні донори тиснуть щодо антикорупційних реформ на українські еліти, тим більше останні згуртовуються для протистояння цим реформам. Chatham House радить змінити тактику.

Read more

ЄС надає доступ МСБ до вигідних кредитів

Ольга заснувала компанію з двома подругами ще 14 років тому, маючи в кишені всього по $100 кожна. Тоді бізнес ідея здавалася ризиком.Тепер вона – директор компанії, українського виробника ортопедичних та медичних товарів. Read more

EU4Business финансуирует учебные поездки предпринимателей за границу

Чили — лидер в мире по производству и экспорту голубики. Украинские предприниматели, которые сейчас уверенно отвоевывают свое место на рынке Евросоюза, съездили в Чили, чтобы перенять опыт успешной страны. Read more

ЄС допомагає захистити виборчі права українців

В Україні є інституція, що здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. За європейською термінологією – «омбудсмен». З ним співпрацюють з питань дотримання прав осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, проблем дискримінації, захисту прав дітей, жінок та ін. Утім, структури, яка б займалася виборчими правами громадян, в омбудсмена на даний момент немає. Read more

ЄС профінансував онлайн-симулятор прийняття рішень в ОТГ

В рамках децентралізації в інтернеті з’явився симулятор ОТГ. Гра сформована на типових викликах  та проблемах місцевого самоврядування. Вам доведеться приймати важливі рішення в житті вашої громади, які можуть вплинути на різні фактори. Read more

Як ЄС допомагає українським вченим робити відкриття світового рівня

Як відомо, дістатися горизонту – уявної лінії торкання землі до неба – фізично неможливо. Оскільки земля кругла, як би ми до нього не намагалися наблизитися, він все одно віддаляється. Утім, декому іноді вдається неможливе зробити можливим. Науковці-фізики Ужгородського національного університету, наприклад, зуміли досягти майже фантастичного результату: отримати визнання провідних європейських наукових центрів, а з ним і значний матеріальний «бонус». Read more

ЄС фінансує міжкультурні проекти у сільській школі

Дарія працює вчителькою англійської мови у Новопільському навчально-виховному комплексі неподалік міста Кривий Ріг вже 12 років. У 2014 році вона натрапила у соцмережі на пост про програму eTwinning Plus, яка дає можливість реалізовувати іноземні проекти, спілкуватися іноземними мовами з європейськими країнами. Read more

«Креативная Європа» финансирует перевод украинских произведений

В последние годы современная украинская литература переживает бурное развитие. Ежегодно новинки на двух главных форумах страны (киевском «Книжном Арсенале» и львовском «Книжном форуме») исчисляются десятками. Некоторые из них даже экранизируют, как, например, нашумевшее «Дике поле» по «Ворошиловграду» Сергея Жадана. Но не внутренним рынком единым, не менее важно продвижение на международном культурном поле. Речь не только о презентациях на мировых книжных ярмарках (прежде всего Франкфуртской и Лейпцигской) и переводах, но и о промоции украинской литературы в мире в целом. Это инструмент культурной дипломатии, эффект от которого один из издателей описал как «усиление звучания украинских голосов в мире».

Read more

ЄС надав грант переселенцю з Луганська на виробництво дерев’яних виробів

Перше, що попросив Юрій, щоб йому привезли до Києва з окупованого Луганська, – це старий верстат для обробки дерева.

– Всі дивувалися, нащо він мені треба, та ще й в однокімнатній зйомній квартирі, – згадує він.

Юрій Овсянко з сім’єю переїхав до Києва у 2014-му: тоді його старшій дочці було 3 роки, а дружина Ольга була вагітна двійнею. Read more

Експерт проекту ЄС: результати судової реформи побачимо через 5 років

Пропрацювавши багато років суддею в Австрії, Георг Става з 2014 по 2018 рік очолював Європейську комісію з питань ефективності правосуддя Ради Європи, експерти якої вивчають якість роботи представників судової системи у різних країнах. Зокрема і в Україні. Нині він голова департаменту з питань стратегічного планування Міністерства юстиції Австрії та міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice».

Read more

ЄС підтримує децентралізацію в Україні

Задача була не простою і не складною. Просто такою, яку треба вирішити.
Отже, дано: пластикові пакети, тканинні торбинки, ініціативи, селищна рада і жителі села.
Додаткові умови: дії відбуваються в наш час, в Криничанській ОТГ Дніпропетровської області.
Особливі умови: відповідальні місцеві підприємці та ініціативна молодь.
Треба знайти: можливості робити важливі справи, не зважаючи на обставини, різну свідомість та навколишні умови. Read more

Деньги из Европы. Как украинские предприниматели получают льготное финансирование благодаря кредитным программам ЕС

Фокус вместе с Представительством ЕС начинает спецпроект о возможностях для малого и среднего бизнеса, которые существуют в нашей стране благодаря программам Европейского союза. Read more

Час безмежних можливостей: програми навчання для українських підприємств

Якось моя мама сказала: «Який жаль, що все в країні почалося тоді, коли я постаріла!». Мама вирощувала надзвичайно смачні і красиві помідори, віддавала їх практично за безцінь, насіння її чудових помідорів розлетілося світом і виросло на грядках моїх подруг за океаном. Іноді ми, збираючись на якомусь сімейному святі, жартували, що у мамі вмерла бізнесвумен, а крута агрофірма була б ощасливлена її керівництвом.

Жарти жартами, але мені дуже жаль це покоління, яке змушене було борсатися в багнюці заборон і застережень, скніти на 80 чи 120 карбованців в кращому випадку, стояти в черзі на «ковьор» і «стєнку».

Моїй би мамі свого часу такі можливості, як зараз! Вона – не я. Вона прагматична, зібрана, організована, цілеспрямована. Зараз точно час таких, як вона. Час безмежних можливостей і активних людей.

Що потрібно, щоб вийти на зовнішні ринки, наприклад, і заробляти більше грошей? Підприємцям необхідні кошти на вивчення конкурентів і ринків, на поїздки за кордон, на стандартизацію свого продукту чи товару, на пошук партнерів, обігові кошти, промо товару, виготовлення упаковки і так далі.

Де це взяти? З чого почати? Де навчатися? Хто проконсультує?

В Україні працює ініціатива з підтримки малих та середніх підприємств «EU4Business», яка фінансується Європейським Союзом. Ця ініціатива складається з багатьох проектів та програм для підприємців.

Ось, ловіть:

10 програм для вітчизняних підприємців.
4 програми, за допомогою яких можна отримати консультацію.
Перелік семінарів, конференцій, тренінгів для підприємців:
Спільна програма з Німецьким фондом, в рамках котрої можна отримати пільгові кредити за річної ставкою в 15 відсотків (середньо ринкова – 18-20 відсотків) на термін до 6 років.
Київська міська адміністрація вирішила додатково компенсувати відсоткову ставку. І в Києві малий та середній бізнес може прокредитуватися під 7,5-10 відсотків. Такі ж угоди Фонд уже підписав з адміністраціями Харківської, Черкаської та Тернопільської областей.

Користуйтеся, хто в темі! Моя б мама точно скористувалась, якби її активність прийшлася на зараз.

Зоя Казанжи

Рік безвізу: короткі підсумки для України

Сьогодні – рівно рік, як між Україною та ЄС діє безвізовий режим. І це дозволяє українцям з біометричними паспортами їздити без віз до країн ЄС (за винятком Великої Британії та Ірландії).

Я отримала свій біометричний паспорт до того, як почався ажіотаж. Тому стихійне лихо під назвою «черги у відділеннях міграційних службах» мене оминуло боком. Просто я вірила в безвіз і підготувалась завчасно. Тому коли випала термінова поїздка до Парижа, взяла біометричиний паспорт – і полетіла. І це було круто.

Про що свідчить суха статистика цього безвізного року:

станом на червень 2018 року громадяни України понад 20,3 млн разів з’їздили до країн Євросоюзу. Це на 15 відсотків більше, аніж за попередні 12 місяців;
українці з новими біометричними паспортами і без віз з’їздили до країн ЄС близько 555 тисяч разів;
міжнародними залізничними маршрутами з України в ЄС скористалися більш як 200 тисяч пасажирів. Це в 5,5 раза більше, аніж за минулий рік;
зараз ми маємо 38 маршрутів лоукост-авіакомпаній до ЄС, і це вдвічі більше, аніж їх було в 2015 році;
одними з перших відкритим кордоном скористалися двоє студентів – Антон Левчук і Євген Очеповський. Їхні світлини за кілька годин облетіли Мережу. У свою першу поїздку за кордон хлопці взяли лише біометричні паспорти, по 300 євро і рюкзаки. За три тижні двоє друзів відвідали сім країн – Польщу, Німеччину, Нідерланди, Бельгію, Францію, Люксембург і Чехію;
найпопулярнішими країнами, куди їздили українці найчастіше, стали Польща, Угорщина і Румунія;
біометричних паспортів в українців станом на 11 червня 2018 року – 8,8 мільйона, із них 2,3 мільйона видані за 2018 рік. У 2017 році був найбільший пік видачі – близько 4 мільйонів. У 2018 році – ще два мільйони. За рік ажіотаж на біометричні паспорти зменшився, а в травні 2018 року його вже можна було отримати за три тижні;
у перші місяці безвізу ним користувались в середньому по 80 тисяч разів на місяць, восени і взимку ажіотаж спав, а вже з весни 2018 року кількість безвізових подорожей знову стрімко зростає – дані Державної прикордонної служби;
український паспорт різко «підскочив» у рейтингу престижності на 31-ше місце у світі, адже українці з біометричними паспортами можуть тепер відправитися у подорож до 90 країн світу;
українці вважають безвіз головною політичною подією 2017 року, а словник сучасної української мови і сленгу «Мислово» вибрав «безвіз» словом 2017 року.
Успіх року безвізу – це також і результат Національної комунікаційної кампанії «Відкрий Європу» про правила і переваги безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Сайт кампанії детально роз’яснює правила та можливості безвізу: роль біометричного паспорта для виїзду за кордон, терміни перебування в ЄС, можливості для туризму, короткострокового навчання та розвитку бізнесу.

Зоя Казанжи

Реформування системи державних перевірок: що маємо і як має бути

Пам’ятаю, як одного разу в редакцію, де я працювала головною редакторкою, прийшла інспекторка. Вже забула, з якої саме структури. Виявилось, що за якимось законом і купою підзаконних актів я, як керівниця, маю пройти навчання з техніки безпеки по користуванню комп’ютерною технікою (якось так дивно це звучало). Для цього треба було ходити в якісь дні з 18.00 до 21.00 годин на курси. І заплатити кругленьку суму за «навчання».

Звичайно, я не пішла. Сама постановка питання була дивною і схожою на банальну викачку грошей. Чому тоді не вимагати навчання правилам поводження з офісними меблями? Кріслом можна ж вбити, а об стіл спіткнутися.

І можна собі лише уявити, що відбувалось в бізнесі, який повністю залежав від волі і примх інспекторів різного штибу.

Ви знаєте, наприклад, що донедавна кафе і ресторанам нав’язували, які миючі засоби вони мають використовувати у своїх закладах?

Система контролю і інспектування дісталась Україні від Радянського Союзу і за майже 28 років була незмінною. Звісно, що багато вимог давно застаріли та були абсурдними і знущальними. Тому інспектори завжди і до всього могли причепитися і виписати купу штрафів. А непрозора і складна система перевірок породжує корупцію і вбиває віру в те, що можна працювати без домовленостей і порушень.

Я обіцяла розповідати, на що в Україні витрачаються європейські гроші. От роблю це. І хочу, щоб було зрозуміло: європейці вкладають гроші в тому числі в проекти, які мають на меті зміну совкових правил. Одну із найскладніших реформ в цьому напрямку консультує BRDO – Офіс ефективного регулювання (ось їхній сайт)

Проект фінансується ЄС в рамках ініціативи EU4Business.

Думаю, зрозуміло, чому діюча інспекційна система неефективна. Ось, наприклад:

Вимоги застарілі. Держава диктує, що і як робити бізнесу.
Інспекції працюють, щоб виявити порушників. Їхня ефективність вимірюється кількістю штрафів і призупинених виробництв.
Пожежна інспекція, наприклад, не стимулює підприємців не допускати пожеж, а штрафує тих, у кого немає вогнегасників.
Якщо інспектор має на меті піймати порушника, то його енергія направлена на те, щоб причепитися до дрібниць і не вийти з перевірки без оформлення порушень.
Вся державна машина спрямована на те, щоб боротися з випадками, коли порушень немає. І карати тих, хто не карає інших.
Як це працює в Європі?

Застосовується ризик-орієнтований підхід: держава визначає типові риски для кожного виду бізнесу і думає, що треба зробити, щоб їм запобігти.
Держава (в особі інспекційних органів) пояснює, чого від тебе хочуть і чому.
Держава переконує, що важливо і вигідно працювати за правилами.
Держава допомагає, якщо ти не можеш впоратися самостійно.
Правила прописані зрозумілою мовою і не допускають подвійних трактувань.
Покарання є також. Звичайно, деякі компанії ігнорують правила. І отримають жорстке покарання.
Якщо ви пам’ятаєте, у 2014 році було запроваджено річний мораторій на планові перевірки. Тобто, інспекційним органам заборонили ходити і кошмарити бізнес. За рік хотіли розібратися з системою перевірок. Але нічого не встигли, мораторій подовжили. І досі не розібралися, якщо чесно.

Тому зараз ми теж маємо мораторій, але з деякими особливостями.

Існує список Кабміну, де є перелік тих органів, які мають право проводити планові перевірки.

Почалося реформування системи державних перевірок.

Ось основні моменти реформи:
Перевірки бізнесу мають стати прогнозованими і прозорими.
Вся інформація про перевірки, вимоги до бізнесу, всі результати перевірок мають бути розміщені он-лайн у спеціально створеній централізованій базі даних. Ось пілотний модуль онлайн-системи перевірок інтегрованої автоматизованої системи:
Доступні і зрозумілі дані допоможуть запобігти корупції – кожний охочий зможе перевірити, хто, кого і навіщо перевіряв і що було виявлено.
Відкритість допоможе виявити систематичних порушників. Ті, хто грає не за правилами, з часом самі підуть з ринку.
Планові перевірки перестануть бути «актом інквізиції». Вони стануть сервісними. Це коли завдання інспектора під час перевірки – допомогти, пояснити, які ризики існують, до чого це може призвести, пояснити потенційні втрати.
Правила перевірок стануть зрозумілими. В грудні 2017 року уряд відмінив третину всіх норм охорони праці, пожежної безпеки та санітарних норм. Це майже 300 документів, які застаріли.
Для кожного виду бізнесу створюється своєрідний чек-лист для самоконтролю з вичерпним переліком вимог.
Очікується, що результати такої реформи будуть не раніше 2019 року. Потрібно кардинально зменшити кількість інспекційних функцій, грамотно розділивши їх між інспекційними органами. Не механічно об’єднувати, а трансформувати в нові структури. Щоб позбавитися тих, хто ходить і контролює колір чашок в ресторані, наприклад.

На жаль, державні органи влади все ще мало і погано комунікують з населенням, не пояснюють ані суті реформ, ані можливостей, які вони надають, ані механізму дії змін. Про багато важливих речей, які відбуваються в країні, ми всі мало знаємо. Для того, щоб знайти важливу інформацію, треба цілеспрямовано її шукати. Не всі мають час, можливість і знання, як це робити.

І ще згадалась мені розповідь одного знайомого бізнесмена, який працює і в Європі теж. Одного разу він отримав листа фіскальної служби, де йому повідомлялось, що за минулий рік його компанія виплатила значно менше податків, аніж мала. В листі було прохання погасити борг і пропонувалось повідомити, за який час і якими сумами це було б можливим зробити, щоб не нашкодити роботі компанії. Фінансова структура компанії все перевірила і виявила, що так, це помилка самої компанії. Компанія знайшла можливість погасити податковий борг швидко. Фіскальна служба надіслала ще одного листа, в якому дякувала за розуміння і бажала успіхів.

Так от, якщо хтось отримає подібного листа хоч від однієї з контролюючих і інспектуючих структур, будемо вважати, що всі наші намагання перетворень не були марними.

Зоя Казанжи

Торгівля України з ЄС: міфи та реальність

А вы знали, что наши деревянные бочки, лыжи, новогодние украшения, зонтики успешно продаются в Европе?

С 1 января 2016 Зона свободной торговли между Украиной и ЕС вступила в силу. И наши предприниматели очень боялись, что из-за процедуры стандартизированных требований ЕС им будут закрыты пути на европейские рынки.

А что сейчас происходит с нашими страхами?

За январь-февраль 2018 украинские компании продали на европейские рынки товара на $ 3324000. Это почти на 40% больше, чем за тот же период прошлого года. Эксперты утверждают, что для таких стран, как наша, входные параметры на другие рынки и стандарты к готовым продуктам требуют работы от 5 до 10 лет. И еще это очень зависит от инвестиционной поддержки.

Инвестиционная поддержка государства у нас на достаточно низком уровне и явно не направлена на стимулирование структурных изменений внутри страны. Кроме того, интеграция страны в европейское торговое пространство происходит на фоне войны, аннексии части территорий и разрушенного Востока.

Достаточно самоуверенными выглядят разговоры об украинском чуде, но все это удивительно похоже. Отечественные экономические субъекты вдруг обнаружили высокую способность приспосабливаться к новым условиям.

Если анализировать структуру наших торговых отношений, то становится очевидным, что ориентиры на поставку сырья никто не отменял. Конечно, такие отношения очень классические в этом случае. Это когда с одной стороны развивающаяся, а с другой – хорошо развитые страны.

Следует заметить, что процесс нашего вхождения на европейские рынки достаточно хаотичен. Все происходит благодаря ресурсам компаний и креатива их владельцев. Государство не стимулирует предпринимателей. Например, прямые субсидии выделяются крупным производителям куриного мяса, но в системе фермерского животноводства они отсутствуют. Даже санитарная безопасность и контроль не является заботой государства. И поэтому вспышка африканской чумы свиней (АЧС) в прошлом году полностью закрыла внешние рынки для продажи свинины.

Также существует куча проблем из-за плохо развитых транзитных каналов и системы таможенного контроля. В стране так и не создана система дистанционного оформления грузовых таможенных деклараций. В то время, когда та же Беларусь сканирует грузы в процессе движения, что значительно ускоряет процесс их прохождения в целом.

Европейский рынок так и остается недоступным для малого и среднего бизнеса. Небольшие компании не могут получить вагоны для своих грузов, не могут быстро пройти таможню, не знают, где брать информацию о выходе на внешние рынки и так далее.

Наши дипломатические учреждения за рубежом могли бы стать этакими фронтменами этой темы, лоббировать украинские торговые интересы. Но здесь чуда пока не произошло. Посмотрите на сайты наших посольств в европейских странах, и сами все поймете: они сонные и неповоротливые.

Мы сейчас много говорим на темы трудовой миграции наших соотечественников. Но те же посольства не задумываются, каким образом это явление можно использовать на пользу. Опыт таких стран как Израиль, Турция, Китай доказывает, что национальный бизнес всегда активно продвигался вслед за трудовыми мигрантами. Именно трудовые мигранты поддерживали бизнес своей страны, а те, в свою очередь, открывали новые возможности для развития. Но что нам опыт других стран? Мы пока пытаемся взять под контроль финансовые потоки «заробитчан». На другое, более разумное, власти не хватает. К сожалению.

И немного фактов:

  1. С приходом зоны свободной торговли, Украина получила торговые преференции– беспошлинные тарифные квоты для 36 видов товаров (говядина, свинина, мясобаранины, мясо птицы, молоко, сливки, йогурты, зерновые, отруби, мед, сахар, крахмал, грибы, чеснок, солод, виноградный и яблочный соки, сливочное масло, сигареты, этанол, яйца и альбумины и т.п.);
  2. Сегодня право экспорта в ЕС имеют уже 288 украинских предприятий. В частности, 108 экспортируют на этот рынок пищевую продукцию;
  3. Крупнейшими торговыми партнерами для Украины в ЕС остаются шесть стран – Нидерланды, Испания, Италия, Польша, Франция и Германия. Их совокупная доля в обороте превышает 73 процента;
  4. Украина входит в ТОП-10 крупнейших поставщиков агропродукции в ЕС (восьмое место). В то же время, по многим позициям Украина традиционно занимает первые места, занимая существенные ниши рынка: по пшенице – 32% от общего импорта ЕС, кукурузе – 62%, ячменю – 74%, овсу – 68%;
  5. Из ЕС Украина импортирует зерновые культуры, семена масличных, какао-бобы и шоколад, различные пищевые продукты, спирт и алкогольные напитки, отходы перерабатывающей промышленности и табачные изделия;
  6. Европейский Союз окончательно закрепился как главный торговый партнер Украины.

Зоя Казанжи

У місті Виноградові на Закарпатті буде Центр контролю за безпритульними тваринами

Є теми, які неодмінно викликають полярність думок. Наприклад, безпритульні собаки. Кожен із нас має своє ставлення до них. Ми їх боїмося, любимо, рятуємо, знищуємо, годуємо, знущаємося і таке інше.

Україна входить до десятки лідерів за кількістю бездомних тварин. Активісти, які займаються цією темою, пишуть про 2,5 тисячі безпритульних собак лише в одному Києві. І про майже 500 000 тисяч по всій країні.

За різними даними, у кожному обласному центрі може бути від 10 до 20 тисяч, а в районних центрах – від 1 до 5 тисяч бездомних собак.

В організації Аnimal Id Info, яка діє в Україні, кажуть про те, що повної статистики у нас не існує. Організація підраховує тварин, які перебувають на вулицях наших міст. І констатує, що за останніми даними, ситуація така:

в Житомирі зареєстровано 1810 безпритульних тварин, 40% яких стерилізовані;
у Вінниці – 1865 і 15% стерилізованих;
в Сумах – 1665 і 7% стерилізованих;
в Дніпрі – 4963 тварин, 12% стерилізовані;
у Запоріжжі – 2975 безпритульних тварин;
в Миколаєві – 4899;
в Чернігові – 904;
у Львові – 412;
в Рівному – 879.
Згідно з дослідженнями, собаки на вулицях міст з’являються з наступних причин:

70% спадково безпритульні;
15% втрачені – ті, яких загубили власники;
5% бездоглядні власницькі.
До речі, якщо ви раптом загубили собаку і вона чіпована, ось Єдина електронна база даних чіпованих тварин.

Чому на вулицях наших міст так стрімко зростає кількість безпритульних собак? Спеціалісти називають дві причини: неправильне поводження людей із тваринами і відсутність стерилізації.

В Європі та Америці, наприклад, якщо тварина не є племінною особиною з родоводом, то господар зобов’язаний стерилізувати її відповідно до Конвенції про гуманне ставлення до тварин. А в нас багато хто не стерилізує, нібито піклуючись про здоров’я тварини. Це неправильно і негуманно.

Може тому стерилізованих собак в Україні лише близько 40%.

А ось що чекає людей, наприклад, у Німеччині, які вирішили взяти собі собаку. Щорічний податок – від 100 до 150 євро на рік на першу собаку, і від 200 до 300 євро на наступні + медичне обслуговування, страховки і харчування тварини + величезні штрафи в разі порушення правил поводження з тваринами. Наприклад, за викидання собаки на вулицю або її самовільне знищення накладається штраф в 25 тисяч євро. Коли людина купує собаку, то йому присвоюється спеціальний реєстраційний номер, який гравірується на нашийнику або наноситься у вигляді тату на вухо. Або роблять мікрочіпування – уколом в шию тварині вводять чип (що коштує 25-30 євро).

Тому там сто разів подумають, перш аніж заводити собаку. Відповідальність неймовірно висока.

У нас в країні, і це результати пошуку в гуглі, 38 притулків для собак. Така кількість притулків може забезпечити дахом лише 20-30% собак від їх загальної кількості.

На цьому фото показано, як виглядатиме Центр контролю за безпритульними тваринами, який невдовзі буде функціонувати в місті Виноградові на Закарпатті.

Саме цей центр виграв великий європейський грант у рамках програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна «Безпека». Затверджена сума фінансування проекту з боку Євросоюзу складає 600 тисяч євро.

Загалом на цю програму було подано 248 проектів. Спільний Моніторинговий комітет вирішив профінансувати лише 17 кращих спільних проектів. Зі всього переліку проектів тільки дві організації з України (міст Виноградів і Львів) отримали перемогу. Всі інші переможці були з Польщі та Білорусі.

У рамках проекту в місті Виноградів проводитиметься вилов, стерилізація й ідентифікація безпритульних тварин. Центр загальною площею 180 квадратних метрів буде розташований на околиці Виноградова. Там надаватимуть послуги з ветеринарної хірургії, стоматології, рентгенології, стерилізації та чіпування.

І це хороша новина. Можливо, хоча б за допомогою таких проектів ми матимемо шанс змінювати сумні реалії і змінюватися самі.

Зоя Казанжи

Шукаю український університет, що має хороші умови для навчання. Є такі?

Я шукаю український університет (про УКУ і Могилянку не писати – я знаю, що там багато в чому все Ок), який має хороші умови для навчання студентів – і побутові, і навчальні, і наукові. Є такі?

Університетські будівлі, як правило, це великі споруди, часто досить давні і часто досить занедбані. Там незатишно, холодно і тоскно.

Про гуртожитки я взагалі мовчу. Мені про них не хочеться говорити взагалі.

Я думаю: університети стали окремими юридичними особами, українські батьки, як правило, не економлять на своїх дітях і щедро платять і за навчання на комерційній основі, і за проживання в гуртожитках. Суми ці точно не малі. Сказати, що університетські викладачі мають високі зарплати – це буде сміливо. Не мають. Сказати, що менеджмент університетів почав активні рухи в бік впорядкування університетів – ну, не знаю. За враженнями, не почали. Але, можливо, я не володію інформацією.

Ось минулої зими виявилось, що університети не можуть навіть оплачувати комунальні послуги. І зрозуміло чому. Бо опалювати повітря неможливо. Я уявляю, які там тепловитрати на тих монументальних будівлях!

Енергоефективність вишів – то взагалі головний біль. Виші навіть оголошували перерву у навчанні студентів через аномальне зниження температури.

А от зараз читаю інформацію від Лілії Гриневич, міністра освіти та науки України, яка не так давно розповіла, що вперше за останні 25 років, почалися інвестиції в капітальні ремонти ВНЗ. Водночас із цим Міністерство освіти та науки України разом з Європейським інвестиційним банком розробили та впроваджують проекти покращення енергоефективності у вишах. Загальна вартість проекту – 160 мільйонів євро. Проект називається «Вища освіта України».

Йдеться про ремонт й утеплення дахів, стін, вікон і фасадів, заміну старого обладнання на сучасне, проведення освітньої кампанії з енергозбереження серед студентів і викладачів. Може, вперше за всі ці роки з’явилась надія, що хоч якась частина університетів буде упорядкована.

У семи українських університетах вже почалися різноманітні заходи з енергозбереження та оптимізації управлінських процесів енергоспоживання.

Ось перелік університетів:

Національний університет «Львівська політехніка»
Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка
Чернігівський національний технологічний університет
Сумський державний університет
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Вінницький національний технічний університет.
Цікаво, чи моніторить хтось, як там йдуть справи у цих відібраних вишах? І чи є у нас все-таки сучасні ВНЗ, як, наприклад, хоча б у Польщі?

А на фото – Американський університет в Бішкеку, Киргизстан.

Зоя Казанжи

Місцеві громади за підтримки ЄС повертають до життя старовинні храми та палаци

Я люблю ходити в музеї за кордоном. Намагаюсь робити це в усіх країнах світу, куди потрапляю, бодай, ненадовго. Я бачила крихітні сільські музеї з прекрасними тематичними експозиціями. Я німіла від захвату в паризькому Луврі, санкт-петербурзькому Ермітажі і нью-йоркському Метрополітен-музеї. Я бачила Південноафриканський єврейський музей, музеї взуття, тютюну, каналізації, японських ляльок, сексу, кохання і багато інших музеїв.

І кожного разу мені складно ходити в наші музеї. Звичайно, мені зустрічалися хороші експозиції і дбайливі господарі.

Але в основному боляче дивитися на наші чудові архітектурно-історичні пам’ятки, які руйнуються, обростають сміттям і мохом, не опалюються, вкриваються сирістю…

Музеї, галереї, бібліотеки, театри, палаци, історичні будівлі не є поки що пріоритетними в країни. Все чекаємо, поки виправимо економічну ситуацію, а потім, заспокоюємо себе, і до культури руки дійдуть.

Як правило, при такій постановці питання, до культури руки ніколи не доходять. На жаль.

На першому фото, яке внизу, ви бачите одну із найдавніших збережених архітектурних пам’яток, яка розташована у Раві-Руській Львівської області. Це – костел святого Михаїла. Його побудували за проектом італійського архітектора Паоло Антоніо Доменіко Фонтана у 1737 році в стилі барокко. Будівництво тривало вісім років. Пізніше до костелу був добудований двоповерховий монастир з келіями для монахів Ордену Братів Менших Францисканців.

Костел святого Михаїла у Раві-Руській Львівської області
В інтер’єрі до наших часів збереглися сліди настінного розпису XIX століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Костел виконував свої функції до 1941 рок. Потім була німецька окупація. А потім цю будівлю, як і більшість палаців та культових споруд, використовували як склад продуктів та різноманітних товарів. Пізніше в монастирі взагалі розмістили машино-тракторну станцію.

І це – звична і банальна історія нищення пам’яток. І за часів СРСР, і зараз, за часів незалежності. Ви ж пам’ятаєте улюблену схему забудовників? Доведення історичної будівля до руйнування або «випадкові» пожежі. І покарання за це – невелика сума штрафу.

В Україні є 50 архітектурних пам’яток світового рівня. Із них 7 – входять до світової спадщини ЮНЕСКО. В кожному місті – великому і маленькому, – є пам’ятники, музеї, архітектурні та історичні пам’ятки, які треба рятувати. На жаль, з кожним роком їх стає все менше і менше.

32 мільйони євро протягом 2018 – 2020 років виділяє Європейський Союз в рамках проекту COMUS «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадою» (Community-led Urban Strategies in Historic Towns) на реставрацію та відновлення наших історичних пам’яток.

Мова йде не тільки про фізичну реставрацію споруд, а й про перетворення їх на місця, які громада зможе використовувати для свого дозвілля і розвитку.

Саме тому у комплексі колишнього монастиря францисканців, про який я пишу вище, планують створити 4 дитячих будинки сімейного типу для 40 дітей-сиріт, а костел відновлять як культову споруду.

На реставрацію костелу, який на першому знімку, виділено майже 1 мільйон євро.

А на реставрацію вежі старовинного домініканського монастиря (на другому фото) у Підкамені Бродівського району, що на Львівщині, Євросоюз виділив 795 тисяч євро.

Домініканський монастир у Підкамені Бродівського району на Львівщині
В рамках проекту ЄС COMUS три українських міста – Жовква, Луцьк і Прилуки – відновлюють пам’ятки історії та культури, в яких планують відкрити заклади культури та просвіти.

Тобто, місцеві громади за підтримки ЄС повертають до життя старовинні храми та палаци. І повертають місцевим жителям історію родин, міста, країни.

В цій програмі ЄС взяли участь кілька десятків проектів. Перемогли 17. Із них – 10 будуть реалізовані у Львівській області. Кожен проект-переможець конкурсу повинен бути додатково профінансований з бюджету тієї території, на якій його реалізовують, у розмірі 10% від загальної його вартості.

Я кожного разу, коли починаю шукати інформацію про цікаві проекти, дивуюсь, скільки ми маємо можливостей! Багато речей падають на голову – просто бери і роби.

А які цікаві місця – історичні, культурні, архітектурні, – є у ваших містах і містечках?

Зоя Казанжи